Рішення № 12606227, 09.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2010 р.Справа № 11/60-1253 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль

до відповідача: комунального підприємства "Міськавтотранс", вул. Тролейбусна,9 м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача: Яковенчук Б.І. –юрисконсульт, довіреність №1656/1 від 27.07.2010р.

Відповідача: не з‘явився.

Суть справи: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», вул. І. Франка,16, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до комунального підприємства "Міськавтотранс", вул. Тролейбусна,9 м. Тернопіль про стягнення 90 930 грн. 36 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився письмового відзиву на позов суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

05 липня 2007 року між КП "Міськавтотранс", вул. Тролейбусна,9 м. Тернопіль (надалі Споживач) та Комунальним підприємством теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»(надалі Енергопостачальна організація) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №1591 (надалі Договір), згідно якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами за три дні до початку розрахункового періоду, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця (п.1, п. 6.3 Договору).

Згідно п. 10.1 та п. 10.4 Договору даний договір діє до 01.01.2010р. та вважає пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як свідчать матеріали справи, жодна із сторін письмово не зверталась до іншої сторони про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1591 від 05.07.2007р., а тому слід вважати, що Договір пролонговано до 01.01.2011р.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов’язку по Договору №1591 від 05.07.2007р. щодо оплати послуг з теплопостачання в повному обсязі не виконав та за період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. заборгував позивачу 54 128 грн. 75 коп., що підтверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період, довідкою про розрахунки за теплоенергію, розрахунком суми заборгованості, виставленими для оплати відповідачу рахунками, іншими матеріалами справи.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

За неналежне виконання умов Договору в частині оплати за послуги з теплопостачання позивач на підставі ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п.п.7.2.3 Договору нарахував відповідачу пеню за період 01.01.2010 року по 30.06.2010 року в сумі 36801,61 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на вищезазначені вимоги ст. 233 ГК України та враховуючи що відповідачем є комунальне підприємство, а розмір нарахованої пені складає більше половини суми основної заборгованості, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення пені на 50% від заявленої суми.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, дослідивши усі матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", м. Тернопіль щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в гарячій воді в сумі 54128,75 грн. та 18 400,80 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства "Міськавтотранс", вул. Тролейбусна, 9, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 35069244 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка,16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534 –54 128 грн. 75 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання; 18 400 грн. 80 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 909 грн. 30 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –12.11.2010р.) через місцевий господарський суд.

Суддя