Рішення № 12606071, 29.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 25-26-12/12-10-473

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз”

До відповідачів: Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради

Комунального підприємства „Одескомунтранс”

про визнання права користування, зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні об’єктами оренди

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Медведенко А.А., довір. від 26.03.10 р.

Відповідачів: УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради: Максимович Ю.В., довір. №1050/исх від 29.11.10 р.

КП „Одескомунтранс”: Обухов А.В., довір. від 25.11.10 р.

В судовому засіданні 29.11.10 р. приймали участь представники:

Позивача: Медведенко А.А., довір. від 26.03.10 р.

Відповідачів: УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради: Максимович Ю.В., довір. №1050/исх від 29.11.10 р.

КП „Одескомунтранс”: Обухов А.В., довір. від 25.11.10 р.

Суть спору: про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 р. право користування Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30;

про зобов’язання Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Комунальне підприємство „Одескомунтранс” не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” у користуванні переданими за договором оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, подав суду уточнення та доповнення до позовної заяви від 29.11.10 р. вх.№ 32049, де в обґрунтування наявності порушених відповідачами прав зазначає, що 12.01.10 р. ТОВ „Союз” отримало листа від Управління ЖКГ та ПЕК Одеської міської ради з вимогою у дводенний термін провести належним чином приймання-передачу орендованого майна та розірвати договір, не зважаючи на гарантії інвестицій відповідно до чинного законодавства та за відсутності судового рішення про розірвання договору або визнання його недійсним, в чому позивач вбачає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Стосовно викладеної відповідачем, в листі від 02.01.10 р. № 1/исх, позиції про наявність підстав для розірвання договору від 11.11.99 р. № 1С/195, а саме задоволення Головою Одеської міської ради протесту Прокурора м.Одеси, скасування згідно розпорядження від 30.12.09 р. № 2439-01р розпорядження міського голови №1004-01/с від 10.09.99 р., відповідно до якого було укладено договір від 11.11.99 р. № 1С/195, позивач відмічає, що розпорядження Одеського міського голови від 10.09.99 р. № 1004-01/с є ненормативним актом індивідуальної дії, оскільки на відміну від нормативних, не встановлює загальні правила поведінки, а конкретні приписи, зведені до окремої юридичної особи, застосовується одноразово і після реалізації припинив свою дію, тобто після укладення сторонами договору від 11.11.99 р. № 1С/195.

Клопотання позивача щодо не застосування судом, у випадку задоволення заявлених позовних вимог, положень ст.49 ГПК України у відношенні до відповідачів, та покладення понесених саме на ТОВ „Союз” судових витрат, судом було задоволено за результатами розгляду даної справи по суті.

Відповідачі, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та Комунальне підприємство „Одескомунтранс” заявлений позивачем позов визнали, про що в судовому засіданні 29.11.10р. в усній формі заявили їх представники, однак відзив на позов та витребувані судом документи не надали, правову позицію щодо такого визнання, до відома суду не довели, справа згідно ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

11 листопада 1999 р. між Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Союз” (Орендар) був укладений договір оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями № 1С/195, відповідно до п.1.1. якого з метою підвищення ефективності використання комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду і користування основні фонди: Одеське міське звалище „Дальницький кар’єр”, розташоване на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазу, розташовану в м. Одесі, вул. Марини Демченко, 30.

Строк дії договору оренди –49 років: з 20 листопада 1999 р. до 20 листопада 2048 р. Передача майна в оренду здійснюється у відповідності з актом приймання-передачі майна, який є невід’ємною частиною договору (п.п. 1.2., 2.2. договору).

Орендар зобов’язується: в строк до 01.10.01 р. внести інвестиції згідно цього договору на загальну суму 2500000 грн.; до 31.12.99 р. везти на територію України, прийняти на баланс підприємства та зареєструвати в установленому порядку обладнання на суму 500000 грн.; один раз в квартал не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця надавати Орендодавцю звіт про придбані за рахунок інвестицій основні фонди і суми нарахованих амортизацій на ці фонди; погоджувати нову політику по вивезення побутових відходів з міськвиконкомом; використовувати отримане в оренду майно у відповідності з його призначенням, умовами цього договору, та нормами пожежної безпеки; своєчасно оплачувати податок на землю; використовувати амортизаційні відрахування на відновлення орендованого майна (п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6., 4.7. договору).

Згідно п.п. 9.2., 9.3. договору зміни або розірвання договору можливі тільки за погодженням сторін. Зміни та доповнення, які вносяться в договір, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору або одностороннє внесення змін не допускається. Договір може бути розірваний: за погодженням сторін; за рішенням арбітражного суду; у випадку невиконання Орендатором п.4.1., 4.2. договору; у випадках, передбачених чинним законодавством.

Сторони договору відповідно до акту приймання-передачі майна від 11.11.99 р. здійснили передачу об’єктів оренди в користування ТОВ „Союз” за договором від 11.11.99 р. № 1С-195, а в підтвердження виконання зобов’язань за даним договором позивач надав суду балансові довідки про облік придбаної техніки в рахунок інвестицій на виконання зобов’язань за договором.

Однак, листом від 02.01.10 р. № 1/исх Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради повідомило ТОВ „Союз” про вжиття заходів до розірвання договору № 1С/195 від 11.11.99 р., направлення останньому з цього приводу листа від 10.12.09 р., залишеного товариством без відповіді, та виставлено вимоги щодо проведення у дводенний термін оформлення прийому-передачі орендованого майна, укладення договору про розірвання договору № 1С/195 від 11.11.99 р.

Дані дії відповідача були спричинені прийняттям Одеським міським головою низки розпоряджень від 30.12.09 р. № 2439-01р „Про розгляд протесту прокурора м. Одеси на розпорядження міського голови від 10.09.99 р. № 1004-01р „Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в галузі з відходами” та від 14.10.99 р. № 1114-01р „Про внесення змін і доповнень до розпорядження від 10.09.99 р. № 1004-01р „Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб’єктів господарювання в галузі з відходами”, від 30.12.09 р. № 2442-01р „Про внесення змін до розпорядження міського голови від 18.06.09 р. № 1329-01р „Про створення комісії з вивчення ситуації тат наявних проблемних питань щодо функціонування полігона ТБО-1, розташованого у Дальницьких кар’єрах, та його експлуатації з боку ТОВ „Союз””, від 01.10.10 р. № 1-01р „Про забезпечення належної охорони майна комунальної власності територіальної громади м.Одеси”.

Разом з цим, як стверджує позивач договір № 1С/195 від 11.11.99 р. не був розірваний ні за домовленістю сторін, ні в судовому порядку, не визнаний недійсним, у зв’язку з чим вважає неправомірними дії відповідачів щодо перешкоджання ТОВ „Союз” в користуванні об’єктами оренди, які виражалися у не допуску посадовими особами Комунального підприємства „Одескомунтранс”, Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради за допомогою підрозділу внутрішніх військ військової частини № А-3012 МВС України технічки ТОВ „Союз”, силовому захопленні полігону ТБО-1, що стало наслідком звернення позивача до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).          

Частина 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ст.13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

За положеннями ч.1 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Положеннями ч.ч.2, 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, з врахуванням того, що сторонами не було розірвано договір № 1С/195 від 11.11.99 р. в добровільному порядку, як і в судовому порядку він не був розірваний чи визнаний недійсним, про що свідчать подані позивачем до позовної заяви ухвала від 12.05.2010 р. про зупинення провадження у справі № 33-31/19-1-1009 за позовною завою Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ТОВ „Союз”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Одеської міської ради про визнання недійсним договору та ухвала від 12.05.2010 р. про зупинення провадження у справі №33-31/19-10-1009 за позовною заявою Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради до ТОВ „Союз” про розірвання договору, у відповідачів відсутні підстави вчиняти дії щодо невизнання права позивача на користування об’єктами оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 02.01.10 р. №1/исх, актом від 01.01.10 р., актами державного виконавця від 12.02.10р., актом про результати проведеної виїзної перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства під час експлуатації міського сміттєзвалища „Дальницькі кар’єри” від 17.02.10 р., протоколами про адміністративне правопорушення від 17.02.10 р.

За таких підстав, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

          Враховуючи вищенаведене, в контексті наведених норм законодавства та з огляду на матеріали справи, суд, дійшов висновку щодо наявності порушених прав позивача, на момент звернення до суду з даним позовом, доведеність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання за ТОВ „Союз” відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 р. право користування Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30; зобов’язання Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Комунальне підприємство „Одескомунтранс” не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” у користуванні переданим за договором оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30, у зв’язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

          Відповідно до клопотання позивача від 29.11.10 р. вх.№ 32041, державне мито та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов позивача повністю.          

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” (65104, м. Одеса, вул.М.Демченко,30, код ЄДРПОУ 30586931) відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 р. право користування Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул.Марії Демченко, 30.

3. Зобов’язання Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради (65011, м.Одеса, вул.Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 34674154), Комунальне підприємство „Одескомунтранс” (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, код ЄДРПОУ 401410815) не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” (65104, м. Одеса, вул.М.Демченко,30, код ЄДРПОУ 30586931) у користуванні переданими за договором оренди майна з інвестиційними зобов’язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем „Дальницькі кар’єри”, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 29.11.10 р.