Рішення № 12605549, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/34022.11.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Феррум»

доЗакритого акціонерного товариства «Електропарат»

про стягнення 351 743, 20 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Сіраш Ю.М.

від відповідача: Пузенко О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 351743, 20 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №1/08 від 02.08.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань відповідно до умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 22.11.2010 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача подав письмову заяву про визнання позову в повному обсязі, яка була прийнята судом.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 22.11.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

02.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Феррум" та Закритим акціонерним товариством "Електропарат" було укладено договір купівлі-продажу № 1/08, за умовами якого позивач зобов?язався передати, а відповідач –прийняти і оплатити продукцію (товар) зазначену у видатковій накладній, яка є невід’ємною частиною вказаного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі товару.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що загальна вартість товару, складає 351743, 20 грн.

Відповідно до п.п. 5.2 та 5.3 договору, відповідач поводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у 100 % розмірі впродовж 3 днів з дня поставки товару.

Відповідно до п. 10.1 договору, він набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 351743, 20 грн., що підтверджується видатковою накладною № ФР-000001 від 25.08.2010 р., а відповідач прийняв вищевказаний товар згідно довіреності № 1 від 25.08.2010 р.

14.10.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією, відповідно до якої просив погасити існуючу заборгованість у розмірі 351743, 20 грн. за поставлений ним товар за договором №1/08 від 02.08.2010 р.

Листом від 22.10.2010 р. відповідач надав відповідь на вказану претензію позивача, відповідно до якого погодився із наявною заборгованістю в розмірі 351743, 20 грн., та повідомив, що на даний час перебуває у скрутному в фінансовому становищу, в зв’язку з чим не має змоги виконати свої зобов’язання за договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору №1/08 від 02.08.2010 р., не оплатив отриманий товар, у зв?язку з чим виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 351743, 20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань щодо оплати товару, отриманого за плати орендних платежів за договором №1/08 від 02.08.2010 р., не надав, в судовому засіданні заявив про визнання позову.

Крім того в матеріалах справи міститься довідка Жовтневого відділення Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк»в місті Києві, у якій зазначається, що в період з 02.08.2010 р. до 19.11.2010 р. на рахунок Закритого акціонерного товариства "Феррум" грошові кошти від Закритого акціонерного товариства "Електропарат"не надходили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №1/08 від 02.08.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Феррум»задовольнити.

           2. Стягнути Закритого акціонерного товариства "Електропарат"(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, код 30309741), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Феррум" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, код 32069503) 351743, 20 (триста п’ятдесят одна тисяча сімсот сорок три грн. 20 коп.) грн. –заборгованості за поставлений товар, державне мито у розмірі 3518, 00 (три тисячі п’ятсот вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Пригунова А.Б.

                                         Повне рішення складено: 02.12.2010 р.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/34022.11.2010 р. За позовом Закритого акціонерного товариства "Феррум"

доЗакритого акціонерного товариства "Електропарат"

про стягнення 351 743, 20 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Сіраш Ю.М.

від відповідача: Пузенко О.В.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Феррум»задовольнити.

           2. Стягнути Закритого акціонерного товариства "Електропарат"(03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, код 30309741), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Феррум" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, код 32069503) 351743, 20 (триста п’ятдесят одна тисяча сімсот сорок три грн. 20 коп.) грн. –заборгованості за поставлений товар, державне мито у розмірі 3518, 00 (три тисячі п’ятсот вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   Пригунова А.Б.