Рішення № 12605539, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/41323.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна» до Приватного підприємства «ПРОД-СЕР»

про стягнення 23254,01 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Хоменко С.В. (довіреність від 01.10.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «ПРОД-СЕР»(відповідач) заборгованості на суму 23254,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором купівлі-продажу № 382 від 03 вересня 2009 року належним чином не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 18.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.11.2010р. Ухвалою від 02.11.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 09.11.2010р., в яке представник відповідача повторно не з’явився. Ухвалою від 09.11.2010р. розгляд справи було відкладено до 23.11.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2009 року між позивачем (надалі –Продавець або Постачальник) та відповідачем (далі по тексту –Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір купівлі-продажу № 382 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов’язаний продати, а Покупець зобов’язується купити продукцію вказану в товарно-транспортних накладних (далі –Продукція або Товар) на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 3.3 Договору Покупець зобов’язується чітко і своєчасно здійснювати оплату Продукції на умовах відстрочення платежу 7 (сім) календарних днів з моменту виписки товарно-транспортних накладних на Продукцію.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу Продукцію, що підтверджується видатковими накладними: № РД-М001441 від 05.09.2009р., № РД-М001494 від 10.09.2009р. та № РД-М001507 від 11.09.2009р. на загальну суму - 21581,21 грн., а Покупець отримав Продукцію, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 03.09.2009р. (копії накладних та довіреності містяться в матеріалах справи).

Так, Продавець стверджує, що взяті на себе зобов’язання за Договором перед Покупцем він виконав в повному обсязі, поставивши останньому Продукцію, натомість зазначає, що відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав.

Судом встановлено, що відповідач частково сплатив позивачу за поставлений Покупцю Товар на загальну суму 2 333,40 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в справі).

Продавець вказує, що Покупець не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленої йому Продукції у передбачений Договором строк, внаслідок чого у останнього, враховуючи часткову оплату за Товар в сумі 2 333,40 грн., утворилась заборгованість на суму –19247,81 грн.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення Покупцем зобов’язання за Договором щодо оплати поставленої останньому Продукції, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором на суму –19247,81 грн. –є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 8.2 Договору у випадку прострочки оплати за отриману Продукцію Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення у відповідності з діючим законодавством України. З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати поставленої останньому Продукції, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає пеня за несвоєчасну оплату за отриману Продукцію в розмірі 2029,13 грн. (за 181 день прострочення).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 21276,94 грн. з них 19 247,81 грн. –основного боргу та 2029,13 грн. –пені.

Судові витрати позивача у розмірі 427,53 грн. (212,77 грн. державного мита та 214,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «ПРОД-СЕР» (ідентифікаційний код: 36240434, адреса: 02125, м. Київ, Дніпровський район, проспект Визволителів, будинок, 3, кімната, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна»(ідентифікаційний код: 32916416, адреса: 01021, м. Київ, Кловський спуск, 20, квартира, 43, р/р 26001124075500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) грошові кошти: основного боргу –19 247,81 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 81 копійку) і пені - 2 029,13 грн. (дві тисячі двадцять дев’ять гривень 13 копійок) та судові витрати: державного мита –212,77 грн. (двісті дванадцять гривень 77 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 214,76 грн. (двісті чотирнадцять гривень 76 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 29.11.2010р.