Рішення № 12605521, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19122.11.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»

До відповідача          Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»

Про                              стягнення 374961,41 грн.

                                                                                           Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Сергеєва-Кожуховська Н.В. ( за дов.)

                    Крилов А.В. ( за дов.)

Від відповідача          Адаменко С.М. (за дов.)

Обставини справи:

          До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»до закритого акціонерного товариства «Нова лінія»про стягнення 392180,39 грн. за договором підряду № ЛА2012/07-01 від 20.12.2007 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/191.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 29.10.2009 р. № 01-1/1018 справу № 17/191 передано на розгляд судді Удалової О.Г.,у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 р. справа № 17/191 прийнята до провадження суддею Удаловою О.Г.

          Під час розгляду справи позивачем надана заява про зміну підстав позову, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідача заборгованості в сумі 392180,39 грн. за договором підряду № ЛА2012/07-01 від 20.12.2007 р. та № ЛА2012/07-01 від 20.12.2007 р..

          Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов’язків щодо своєчасності та повноти внесення оплати за вказаними вище договорами.

Вищевказана заява про зміну підстав позову прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2010 р. призначено по справі№ 17/191 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлені питання щодо обґрунтованості заявлених до стягнення позовних вимог та їх документального підтвердження.

          До Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи у справі та матеріали справи № 17/191.

          Ухвалою від 28.04.2010 р. було поновлено провадження у справі.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. у справі було призначено додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

          До Господарського суду міста Києва надійшов висновок експертизи № 6798/10-19 від 04.11.2010 р..

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 22.11.2010 р..

Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення (зменшення розміру) позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму лише основного боргу в розмірі 374961,41 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача 34,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою довідок про надання інформації про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій, 3749,61 грн. витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою вартості судово-економічної експертизи, 3000,00 грн. вартості додаткової судово-економічної експертизи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.01.2007 р. між закритим акціонерним товариством «Нова лінія»(замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»(підрядником) укладено договір підряду № ЛА-0201/07-01 (далі - Договір-1).

Відповідно до умов Договору-1 (пункт 1.1.) відповідач на підставі заявок клієнтів доручив, а позивач зобов’язався на власний ризик відповідно до умов цього Договору виконати роботу з використанням багетів та паспарту відповідача і власних ресурсів, а відповідач зобов’язався прийняти цю роботу і оплатити її.

Розділом 4 до Договору-1 сторони погодили порядок розрахунків.

Пунктом 4.1. Договору-1 передбачено, що вартість багетних робіт визначається в гривнях за погонний метр багета або бруса дерев’яного, призначеного для виконання замовлення, квадратний метр картону для паспарту (скла, ДВП), штуку при натягуванні холстів, вишивок і зазначається в додатках до договору, які є невід’ємними його частинами.

Згідно з пунктом 4.2. Договору-1 передбачено, що замовник проводить щомісячні безготівкові розрахунки з підрядником за виконані багетні роботи на підставі звіту, що складається один раз на місяць замовником. За узгодженими даними звіту замовника та даними, наданими працівниками підрядника, складається акт виконаних робіт з зазначенням кількості і загальної суми по кожному виду багетних робіт. Сума, що узгоджена, підлягає перерахуванню відповідачем позивачеві не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

20.12.2007 р. між закритим акціонерним товариством «Нова лінія»(замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»(підрядником) укладено договір підряду № ЛА-0212/07-01 (далі - Договір-2).

Відповідно до умов Договору-2 (пункт 1.1.) відповідач на підставі заявок клієнтів доручив, а позивач зобов’язався на власний ризик відповідно до умов цього Договору виконати роботу з використанням власних ресурсів, а відповідач зобов’язався прийняти цю роботу і оплатити її.

Розділом 4 до Договору-2 сторони погодили порядок розрахунків.

Пунктом 4.1. Договору-2 передбачено, що вартість багетних робіт визначається в гривнях за погонний метр багета або бруса дерев’яного, призначеного для виконання замовлення, квадратний метр картону для паспарту (скла, ДВП), штуку при натягуванні холстів, вишивок і зазначається в додатках до договору, які є невід’ємними його частинами.

Згідно з пунктом 4.2. Договору-2 передбачено, що замовник проводить щомісячні безготівкові розрахунки з підрядником за виконані багетні роботи на підставі звіту, що складається один раз на місяць замовником. За узгодженими даними звіту замовника та даними, наданими працівниками підрядника, складається акт виконаних робіт з зазначенням кількості і загальної суми по кожному виду багетних робіт. Сума, що узгоджена, підлягає перерахуванню відповідачем позивачеві не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що до вказаного Договору-2 сторони уклали специфікацію № 1 від 20.12.2007 р. до договору підряду № ЛА2012/07-01 від 20.12.2007 р..

Відповідно до умов Договору-1 та Договору-2 позивач виконав, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 1800604,10 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково погасив заборгованість за виконані позивачем роботи в сумі 1344287,58 грн., а саме: за Договором-1 - в сумі 712221,19 грн., за Договором-2 - в сумі 632066,39 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідач здійснив часткове повернення товару в сумі 81355,10 грн., а саме: в сумі 44663,22 грн. - за Договором-1 та в сумі 36691,88 грн. - за Договором-2, що підтверджується видатковими накладними на повернення товару, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем та повернення товару, заборгованість відповідача перед позивачем становить 374961,42 грн. Позивач просить суд стягнути 374961,41 грн.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивач рекомендованим листом надіслав відповідачеві претензію від 10.03.2009 р. № 1003/09-01 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 374061,41 грн. основного боргу та штрафні санкції, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 10.03.2009 р. про надіслання рекомендованого листа на адресу відповідача. З опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачеві надсилалася претензія, розрахунки штрафних санкцій та акт звірки взаєморозрахунків.

Однак, вказана претензія позивача залишена без відповіді та виконання відповідачем.

Враховуючи умови Договорів відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт протягом 20 банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт (пункт 4.2. Договору-1, пункт 4.2. Договору-2).

          Заперечуючи проти позову, відповідач спростовував факт виконання позивачем робіт за вищезазначеними Договорами, заперечував наявність заборгованості за Договорами в розмірі, зазначеному позивачем у позові, та ставив під сумнів виконання робіт позивачем, що підтверджуються актами виконаних робіт саме за вказаними Договорами.

Враховуючи заперечення відповідача та з огляду на значний обсягом актів виконаних робіт, платіжних доручень, актів на повернення матеріалів, наявністю технічних помилок в оформлені документів, суд дійшов висновку про необхідність призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставлені питання щодо обґрунтованості заявлених до стягнення позовних вимог та їх документального підтвердження.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерту повинно бути мотивованим у рішенні.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На вирішення судової експертизи поставлені питання: на яку суму документально підтверджується надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»закритому акціонерному товариству «Нова лінія»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. за документами, наданими позивачем; на яку суму документально підтверджується надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»закритому акціонерному товариству «Нова лінія»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. за документами, наданими відповідачем; яка сума оплати наданих послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»закритому акціонерному товариству «Нова лінія»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. підтверджується документально та на яку суму було здійснено повернення товару закритим акціонерним товариством «Нова лінія»товариству з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р..

          За результатами проведеної судової-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок № 6798/10-19.

Згідно з вказаним висновком встановлено, що надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»закритому акціонерному товариству «Нова лінія»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. за документами, наданими позивачем, документально підтверджуються на суму 1800604,10 грн. Також судовим експертом зроблено висновок, що оплата наданих послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»закритому акціонерному товариству «Нова лінія»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. підтверджується документально на суму 1344287,58 грн., повернення товару закритим акціонерним товариством «Нова лінія»товариству з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»за договорами підряду № ЛА0201/07-01 від 02.01.2007 р. та № 2012/07-01 від 20.12.2007 р. підтверджується на суму 81355,10 грн.

Суд, оцінивши експертний висновок, дійшов до висновку, що він є належним доказом у справі.

Згідно зі статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем факт виконання позивачем робіт належним чином доведений, документально обґрунтований, підтверджується наявними в матеріалах справи, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 374961,41 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з відповідача підлягають стягненню витрати по оплаті державного мита в сумі 3749,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., витрати, пов’язані з оплатою вартості судово-економічної експертизи в сумі 6000,00 грн., витрати, пов’язані з оплатою вартості додаткової судово-економічної експертизи в сумі 3000,00 грн., 34,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою довідок про надання інформації про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій. Державне мито зі зменшених позивачем позовних вимог покладається на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, рахунок 26003001302427 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код 30728887) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека-Арт»(08133, Київська область, вул. Святоюрівська, 11, рахунок 26003405017561 в Вишневому відділенні КМФ АКБ УСБ, МФО 322012, код 32101667) 374961,41 грн. основного боргу, 34,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою довідок про надання інформації про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій, 3749,61 грн. витрат по оплаті державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою вартості судово-економічної експертизи, 3000,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою вартості додаткової судово-економічної експертизи.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 02.12.2010 р.