Постанова № 12605526, 27.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2010р. м.Київ № 17/244-А

За позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»

Про стягнення 118624,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Суворкіна Ю.І.

Представники учасників процесу:

Від позивачаКолеснікова М.І. (за дов.)

Від відповідача не зявились

Від прокуратуриСемененко В.П. (посвідчення № 186 від 20.08.2007р.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся прокурор Святошинського району міста Києва з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»штрафу в розмірі 118 624,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 р. (суддя Кролевець О.А.) позовну заяву прокурора залишено без розгляду на підставі ст.ст. 121, 128, 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 р. № 22-а-4767/08 ухвала Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 р. залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.08.2010 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 р. у справі № 17/244-А скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За резолюцією заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.08.2010 р. справу № 17/244-А передано на розгляд судді Удалової О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2010 р. попереднє судове засідання було призначено на 29.09.2010 р..

У вказане судове засідання представник відповідача не зявився. Ухвалу, направлену на адресу відповідача, повернуто поштовим відділенням.

Суд відклав попереднє судове засідання на 13.10.2010 р..

Представники позивача та відповідача до суду не зявились.

Представником прокуратури надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача.

Під час проведення підготовчого провадження судом бути витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, прийнято рішення про обовязковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 27.10.2010 р..

У судове засідання 27.10.2010р. відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

Розглянувши надані прокурора та позивачем документи і матеріали, повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно зі статтею 18 вказаного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01.03.2007 р. № 3, позивач є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, що утворюється для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України, та підзвітній і підконтрольний Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення позивач відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств за недодержання ними цього нормативу. Крім того, позивач має право здійснювати перевірки підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, а також цільового використання наданих відділенням Фонду коштів.

Статтею 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, поданому відповідачем по справі, на підприємстві ТОВ «Енергохолдинг»середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 730 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність21 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»складає 29 осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767 «Про затвердження Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів»(чинного в момент звітування відповідача). Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком № 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Отже, для підприємств незалежно від форми власності встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів; якщо на підприємстві працюють від 8 до 25 чоловік, то вказане підприємство повинно забезпечити за власні кошти одне робоче місце для інваліда, про що проінформувати центр зайнятості. Підприємство повинно щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів звіти, в яких вказувати про середню річну заробітну плату на підприємстві, чисельність штатних працівників та про кількість працюючих інвалідів. За нестворення робочих місць для інвалідів або створення в кількості меншій ніж передбачено нормами чинного законодавства, підприємство сплачує штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача становить 730 осіб. Отже, відповідач повинен був забезпечити 29 місце для працевлаштування інвалідів, про що повідомити центр зайнятості.

Як встановлено судом, відповідачем була надана позивачу звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, з якої вбачається, що кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність 21 особа.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, який міститься в матеріалах справи, заборгованість по сплаті штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів за 2006 рік складає 118624,00 грн. (середня заробітна плата за рік 14828,00 грн. помножена на невиконаний норматив робочих місць (8 чол.), призначених для працевлаштування інваліда).

Таким чином, у звязку з порушенням відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості восьми особи, відповідач повинен був згідно з переліченими вище правоположеннями до 15 квітня 2007 року перерахувати до Державного бюджету штрафні санкції.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями прокурора та позивача, штрафні санкції відповідачем перераховані не були.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 118624,00 грн., розрахунок яких перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 3, код 33155341) в доход Державного бюджету України (спеціальний фонд Державного бюджету України за КЕКД 5007000 «Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, рахунок 31219230700001 в УДК у місті Києві, МФО 820019, код 24262621) штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006 рік в сумі 118624,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 3, код 33155341) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Удалова

Постанову підписано 30.11.2010 р.