Рішення № 12605206, 30.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р. Справа № 24/80-6/120

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом ТзОВ "Арес-ІВ" вул.Галицька,67/509, м.Івано-Франківськ,76019

до відповідача ТзОВ "Чернівцінафтоінвест" вул.Галицька,67, м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості згідно договору поставки нафтопродуктів в сумі 121633032грн.66коп.

Представники:

Від позивача: директор Каб'юк Ю.В., (паспорт серія - НОМЕР_1 від 31.05.97)

Від відповідача: представник Максимик Р.Б., (довіреність № 1 від 25.11.10)

встановив, що заявлено позов про стягнення з ТзОВ "Чернівцінафтоінвест" заборгованість в сумі 121 633 032грн.66коп. за договором поставки нафтопродуктів №1/1-1-09/10 від 01.09.10.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно умов вищевказаного договору поставки укладеного між ТзОВ "АРЕС-ІВ" (постачальник за договором) та ТзОВ "Чернівцінафтоінвест" (покупець за договором) постачальник взяв на себе зобов"язання передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплати їх. Відповідно до п.4.1 договору загальна сума договору визначається на підставі фактично поставленої продукції та узгодженої на неї ціни згідно додатків до договору. Вартість поставленої продукції визначена в актах прийому-передачі, які складаються сторонами по кожному додатку до договору. Так, як зазначає позивач, 09.09.10 між сторонами було укладено додаток №09/09-1 до договору; 10.09.10 - додаток №10/09-1, додаток №10/09-2,№10/09-3, №10/09-4; 11.09.10 додатки № 11/09-1, №11/09-02, №11/09-03,№ 11/09-04; 13.09.10- додатки № 13/09-1, №13/09-2, №13/09-3, №13/09-4, № 13/09-5; 14.09.10 - додатки №14/09-1,№14/09-2, №14/09-3 пунктом 1 яких визначено ціну продукції , яка мала бути поставлена ( копії додано до позовної заяви). Крім того, у п.5 вищевказаних додатків визначено, що покупець зобов"язаний оплатити придбану продукцію протягом 1 банківського дня, починаючи від дати передачі продукції, що оформляється відповідним актом прийому-передачі .

Як стверджує позивач, на виконання умов договору на підставі актів прийому-передачі (копії додаються) покупцю було передано товар на суму 121 633032грн.66коп.Проте, покупець своїх зобов"язань перед постачальником не виконав, не оплатив у визначені договором терміни поставлену продукцію. Станом на 23.09.10 заборгованість за договором поставки склала 121 633 032грн.66коп.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В судовому засіданні 30.11.10 , користуючись правами передбаченими ст.22 ГПК України, заявив усне клопотання про збільшення розміру позовних вимог , просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 123 443 771грн.22коп. Надав суду акт звірки розрахунків між сторонами станом на 11.10.10 на суму збільшених позовних вимог.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні позов з врахуванням збільшених позовних вимог визнав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу дії ст.629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №1/1-1-09/10 від 01.09.10, між сторонами відбулися господарські відносини з приводу купівлі-продажу товару, за якими сторони набули ряд зобов"язань, зокрема щодо поставки продукції та сплати її вартості.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу дії ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з аналізу господарських правовідносин, що відбулися між сторонами, позивач, як продавець взяв на себе зобов"язання передати у власність покупцю нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплати їх в порядку та на умовах встановлених договором та додатками до нього.

Як свідчать обставини справи та не заперечує відповідач, останнім зобов"язання по оплаті поставленої нафтопродукції, згідно укладених додатків до договору та актів прийому-передачі (копії містяться в матеріалах справи) не виконано.

При цьому слід зазначити, що в судовому засіданні 30.11.10 представником позивача збільшено позовні вимоги на суму 123 443 771грн.22коп. Суму боргу з врахуванням збільшених позовних вимог відповідач визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 11.10.10 на суму 123 443 771грн.22коп. скріплений підписами та печатками сторін.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Чернівцінафтоінвест" заборгованість в сумі 123 443771грн.22коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення, згідно ст.49 ГПК України, слід відшкодувати з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 629,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.49, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцінафтоінвест" вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 33089929, р/р 26003001323440 у АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕС-ІВ" вул. Галицька, 67/ 509, м. Івано-Франківськ, 76019 ( код ЄДРПОУ 36733321, р/р 26009001335250 у АТ "ОТП Банк" м.київ, МФО 300528) кошти в сумі 123 443 771грн.22коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення підписане 02.12.10