Рішення № 12605095, 07.10.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2010                                                             Справа № 4/153

Розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комінвестбанк", м.Ужгород

За участі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Латуж”, м. Мукачево

До відповідача Закарпатської обласної спілки споживчих товариств, м.Ужгород

Суддя Л. С. Журавчак

За участі представників сторін:

Від позивача –Рудова Ю.В., представник по дов. від 30.11.2009 року №35/09, Гуцол М.В., представник по дов. від 08.09.2009 року №02/2009;

Від третьої особи з самостійними вимогами - Шерегі В.М., представник по дов. від 01.09.2010 року;

Від відповідача –Гудзан Є.А., представник по дов. від 20.09.2010 року №03-06/30;

Участь – Пересоляк В.В., представник Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою";

Суть спору: про визнання права на користування земельною ділянкою площею 0,0372 га по вул. Гойди,10 у м.Ужгород

Представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві. Вказують на те, що проект розподілу земельної ділянки розроблено з врахуванням часток Закарпатської облспоживспілки (76/100) і ПАТ „Комінвестбанк” (24/100) від загальної площі будинку, які склалися внаслідок продажу облспоживспілкою останньому за договором від 04.03.1996 року №1 частини будинку в м. Ужгороді на вул. Гойди, 10.

Зазначають, що за наслідками вирішення справи №4/333 вказані частки сторін в будинку не змінилися.

Вважають, що у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України до покупця перейшло право на користування земельною ділянкою площею 0,0228 га під частиною будинку, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування придбаної частини будинку, площею 0,0144 га згідно з розрахунками спеціалізованої організації ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.

Розроблений вказаним підприємством проект розподілу земельної ділянки по вул. Гойди, 10 в м. Ужгороді позивач погодив, а відповідач відмовився без надання жодних інших варіантів розподілу.

Підкреслюють, що така відмова відповідача є порушенням права особи (позивача) на надання їй земельної ділянки з обставин, зазначених в положеннях ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України, в зв’язку з чим пред’явлено позов про визнання права користування земельною ділянкою на вул. Гойди, 10 в м. Ужгород загальною площею 0,0372 га відповідно до ст.ст. 120,123,152 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

ТОВ „Латуж”, що вступило в справу як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, просить визнати саме за ним право користування земельною ділянкою в м. Ужгород по вул. Гойди, 10 площею 0,0372 га, де 0,0228 га –під частиною будинку, що придбана ТОВ „Латуж” за договором купівлі-продажу, посвідченого 30.10.2007 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. за реєстром № 4589 та 0,0144 га –земельна ділянка для обслуговування придбаної чаcтини будинку відповідно до принципу пропорційності зайнятих приміщень.

Відповідач не визнав позовних вимог ПАТ „Комінвестбанк”. Вважає, що даний позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач не є власником нерухомості за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 10.

Вказує на те, що позивач уклав договір купівлі-продажу з ТОВ „Латуж”, за умовами якого останнє набуло права власності на 24/100 будівлі за адресою м. Ужгород, вул. Гойди, 10 та його право зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчить надана на запит облспоживспілки інформація КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода”.

Підкреслює, що з огляду на даний факт позов ПАТ „Комінвестбанк” не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявності його особистого немайнового або майнового права та інтересу, який підлягав би захисту судом у даній справі.

Заперечив відповідач і проти позовних вимог ТОВ „Латуж” –третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Вважає, що третя особа не довела належними та допустимими доказами факту порушення, невизнання та/або оспорювання відповідачем будь-яких її прав, що могло би слугувати підставою даного позову.

Вказує на юридичну неспроможність посилання третьої особи як на матеріально-правову підставу своїх вимог на проектні матеріали розмежування земельної ділянки, розроблені ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, що містяться у справі, оскільки останні були розроблені не для третьої особи, а для ТОВ КБ „Комінвестбанк”.

Зазначає, що вимоги третьої особи суперечать приписам Земельного кодексу України, якими встановлено порядок надання земельних ділянок зацікавленим юридичним особам за їх зверненнями на підставі відповідної землевпорядної документації, до того ж, зазначені проектні матеріали не відображають реального розташування будівель, що належать відповідачу та знаходяться на земельній ділянці по вул. Гойди, 10 у м. Ужгороді. Так, будівлю під номером 4Н зазначено як будівлю Облавтодору, хоча згідно з викопіровкою з плану міста та інвентарною справою ця будівля відноситься до адмінбудинку Закарпатської облспоживспілки.

Підкреслює, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатись підприємства та організації за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, однак позивач не довів наявності права та інтересу, який підлягав би захисту судом у даній справі, а третя особа не довела факту порушення або оспорювання відповідачем права, за захистом якого вона звернулася.

Викликаний у судове засідання відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України представник ДП "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" надав суду пояснення, зокрема, вказує на те, що замовлена позивачем технічна документація в частині розподілу земельної ділянки (0,0228 га –під будівлею банку, 0,0144 га –прибудинкова територія) відповідає дійсності.

Вказує на те, що будинок 4Н, помилково вказаний на кадастровому плані як належний Облавтодору, жодним чином не впливає на розмір частки земельної ділянки, належної до передачі в користування ПАТ „Комінвестбанк”.

Підкреслює, що ТОВ „Латуж” має право на оформлення відповідної земельної ділянки в користування. При цьому, площа належної до передачі земельної ділянки не змінюється.

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу №1 від 04.03.1996 року та акту прийому-передачі від 10.03.1996 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Коопінвестбанк” (правонаступником якого згідно з Статутом є Публічне акціонерне товариство „Комерційний інвестиційний банк”) стало власником частини будинку в м. Ужгороді на вул. Гойди, 10 площею 1104 кв. м. (24/100 від загальної площі будинку).

Вказане право власності було зареєстроване Ужгородським міжрайонним малим виробничим підприємством технічної інвентаризації, що підтверджено поданим позивачем Реєстраційним посвідченням від 07.10.1996 року №924, проте земельна ділянка площею 0,194 га перебувала у постійному користуванні Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (Державний акт серії ІІ-ЗК №000020 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 175), що послужило підставою для звернення позивача до ДП „Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” з клопотанням щодо розробки проекту розподілу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 10. Вказаним підприємством було розроблено проект розподілу зазначеної земельної ділянки (міститься у матеріалах справи), проте останній не було погоджено представником відповідача.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до господарського суду Закарпатської області з вимогами про визнання права власності на 24/100 адмінбудівлі за вказаною вище адресою та про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 04.03.1996 року та відповідно Свідоцтва на право власності на 24/100 частки вказаної будівлі. Проте, відповідно до поданої позивачем Постанови Вищого господарського суду України від 03.12.2009 року по справі №4/333 у задоволенні вказаних вимог останнього відмовлено. Тому, факт передачі частини будівлі (24/100) по вул. Гойди, 10 у м. Ужгороді за договором купівлі-продажу №1 від 04.03.1996 року суд вважає доведеним у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 30.10.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Латуж” було укладено договір купівлі-продажу частини будівлі у м. Ужгороді по вул. Гойди, 10 площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі будинку, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. та внесено у реєстр за № 4589. На підтвердження вказаної обставини третьою особою з самостійними вимогами подано Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно №16673218, а також Довідку Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода” від 29.09.2010 року № 7049. Крім цього, факт укладення вказаного вище договору купівлі-продажу не заперечується відповідачем (його представником подано суду лист КП „Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода”, який підтверджує, що за ТОВ „Латуж” зареєстровано 24/100 будівлі за адресою м. Ужгород, вул. Гойди, 10).

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов до висновку про задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та про відмову у задоволенні позову ПАТ „Комінвестбанк” з наступним обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу від 30.10.2007 року) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу від 30.10.2007 року) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Матеріалами справи, зокрема, Довідкою Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" №7049 від 29.09.2010 року, Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №16673218 підтверджено, що власником частини будівлі по вул. Гойди,10 у м. Ужгороді площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі будинку є товариство з обмеженою відповідальністю „Латуж”. Вказаний факт не заперечується також представником відповідача.

Враховуючи зазначені докази та відповідно до вказаних норм закону, товариство має право на користування земельною ділянкою в м. Ужгород на вул. Гойди, 10 площею 0,0372 га, в т.ч. на 0,0228 га під будинком та 0,0144 га –для обслуговування будинку.

Частина 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання прав у відповідності до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

Доводи відповідача стосовно відсутності у третьої особи розробленої документації на земельну ділянку судом до уваги не прийнято, оскільки ТОВ „Латуж”, зважаючи на розгляд даної справи господарським судом, вступило до неї як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору з першочерговою метою визнання права з наступним його оформленням у відповідності до вимог земельного законодавства.

Судом відхилено також доводи представника відповідача з приводу того, що розроблені проектні матеріали не відображають реальне розташування будівель, що належить відповідачу, зокрема, будівля під номером 4Н зазначена як будівля Облавтодору. Вказаний факт жодним чином не впливає на розміри об’єкту нерухомості, належного на праві власності третій особі, а тому не може впливати і на розмір земельної ділянки, спір про визнання права користування якої виник між учасниками процесу.

Позовні вимоги ПАТ "Комінвестбанк" не підлягають до задоволення, враховуючи відсутність підтвердження матеріалами справи фактів, вказаних позивачем у позовній заяві, зокрема, факт належності на праві власності останньому частини будівлі по вул. Гойди,10 у м. Ужгороді площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі будівлі, спростовано у повному обсязі поданими третьою особою Довідкою Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода" №7049 від 29.09.2010 року, Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №16673218, які підтверджують право власності ТОВ "Латуж" на вказану частину будівлі.

Тому, враховуючи відчуження позивачем нерухомого майна (будівлі по вул. Гойди,10 у м. Ужгороді площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі будинку) за договором купівлі-продажу від 30.10.2007 року, у останнього відсутні правові підстави для оформлення права користування земельною ділянкою на даний момент у розумінні ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим у позові слід відмовити повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 120, 152 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ „Латуж” (м. Мукачево, пл. Миру, 16, код ЄДРПОУ: 22103657) повністю.

2.          Визнати за ТОВ „Латуж” (м. Мукачево, пл. Миру, 16, код ЄДРПОУ: 22103657) право користування земельною ділянкою в м. Ужгород на вул. Гойди, 10 площею 0,0372 га, в т.ч. на 0,0228 га під будинком та 0,0144 га –для обслуговування будинку.

3.          Стягнути з Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 01750565) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Латуж” (м. Мукачево, пл. Миру, 16, код ЄДРПОУ 22103657) 321 грн. на відшкодування судових витрат, в т.ч. 85 грн. на відшкодування держмита і 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4.          В позові Публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк” відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                     Л. С. Журавчак