Рішення № 12604974, 25.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.10 р.                     Справа № 40/203                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, м. Горлівка

про стягнення 49 445 грн. 29 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Машлятін О.А. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п’ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Міком” про стягнення:

·          основного боргу в сумі 45067 грн. 34 коп.;

·          3 % річних в сумі 300 грн. 95 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання;

·          пені в сумі 1007 грн. 60 коп. за несвоєчасне внесення лізингових платежів;

·          штрафу в сумі 3069 грн. 40 коп., шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача, а саме: автомобіль вантажний тентова ний ГАЗ 33023 414, реєстраційний номер – АН 6554 ЕВ, заводський номер Х9633023082302881 33023080095751, рік випуску – 2007.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Згідно статті 22 ГПК України позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку з стилістично невірно викладеними позовними вимогами, та виклав їх в наступній редакції: звернути стягнення згідно договору застави майна №0900427-13/3 від 20.05.09р., на заставлене майно, а саме: автомобіль вантажний тентова ний ГАЗ 33023 414, реєстраційний номер – АН6554ЕВ, заводський номер Х9633023082302881 33023080095751, вартістю 50000 гривень.

Позов мотивовано тим, що 27.12.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Міком”, далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу №071227-78/ФЛ-Ю-С та додаткову угоду №1 від 28.04.09р.

Предметом договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу – міні навантажувач New Holland, 2007 року випуску з палетними вилами, модель L-180. Факт передачі майна підтверджено актом прийому-передачі від 24.01.08р.

Пунктом 2.1. додаткової угоди встановлено, що строк користування Лізингоодержувачем майном становить 49 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно п.4.3. договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Відповідно до п.3.4.1. договору Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до євро.

Проте, всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоотримувач несвоєчасно сплачував лізингові платежі, у зв’язку з чим за ним за період з червня 2009 року по серпень 2009 року за ним утворився основний борг в сумі 45 067 грн. 34 коп.

Пунктом 11.2.1. договору передбачено, що за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором – пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки.

Оскільки Лізингоотримувач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, Лізингодавець нарахував йому пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в сумі 1 007 грн. 60 коп. за період з 14.07.09р. по 17.09.09р.

Додатково, Лізингодавець нараховує Лізингоодержувачу три проценти річних в сумі 300 грн. 95 коп. за прострочення грошового зобов’язання, окремо за лізинговими платежами за період з 14.07.09р. по 17.09.09р.

Відповідно до п.11.2.3. договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення. Проте, за перший квартал 2009 року звіт в установленій формі відповідач не надав. Отже, позивач нарахував відповідачеві штраф в сумі 3069 грн. 40 коп.

20 травня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, далі Заставодержатель, та товариством з обмеженою відповідальністю „Міком”, далі Заставодавець, було укладено договір застви №0900427-13/3, з метою забезпечення вимог за договором фінансового лізингу від 27.12.07р. №071227-78/ФЛ-Ю-С.

          Згідно п.1.1. договору застави, Заставодавець з метою забезпечення викладених нижче зобов’язань заставляє на умовах застави майно, а саме: автомобіль вантажний тентова ний ГАЗ 33023 414, реєстраційний номер – АН6554ЕВ, заводський номер Х9633023082302881 33023080095751, рік випуску – 2007, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНС 208977. За домовленістю сторін, загальна вартість предмету застави складає 50000 гривень.

          Пунктом 1.3. договору застави встановлено, заставою за цим договором забезпечуються вимоги Заставодержтеля, які виникають з договору №071227-78/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 27.12.07р., згідно з яким Заставодержатель дає у фінансовий лізинг Заставодавцю міні навантажувач New Holland L-180, загальною вартістю на момент укладання договору фінансового лізингу 306940 грн., а Заставодавець зобов’язується своєчасно сплачувати плату за договором фінансового лізингу.

          В пункті 5.1. договору застави зазначено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі порушення будь-якого зобов’язання, яке забезпечене заставою за договором, зокрема, порушення будь-якого зобов’язання Заставодавця за цим договором та/або будь-якого зобов’язання за договором фінансового лізингу; та/або інше.

          Відповідач не сплатив лізингові платежі за договором фінансового лізингу №071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.07р., чим порушив грошові зобов’язання за цим договором. У зв’язку з цим позивач намагається звернути стягнення на заставлене майно за договором застави майна №0900427-13/З від 20.05.09р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір застави майна з метою забезпечення вимог за договором фінансового лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ст. 599 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо внесення відповідачем лізингових платежів не припинилося виконання проведеним належним чином.

Відповідач не сплатив лізингові платежі за договором фінансового лізингу №071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.07р. у зв’язку з чим за ними утворився основний борг в сумі 45067 грн. 34 коп.

Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам вказаної статті та умовам договору. Тому нарахована відповідачу пеня в сумі 1 007 грн. 60 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 14.07.09р. по 17.09.09р. обґрунтована.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений сторонами у договорі, не передбачений він і законом, а тому нарахування відповідачу трьох процентів річних в сумі 300 грн. 95 коп. за прострочення грошового зобов’язання за період з 14.07.09р. по 17.09.09р. обґрунтовано.

Відповідно до п.11.2.3. договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення. Проте, за перший квартал 2009 року звіт в установленій формі відповідач не надав. Отже, нарахування відповідачу штраф в сумі 3069 грн. 40 коп. є обґрунтованим.

          Таким чином, зобов’язання за договором фінансового лізингу №071227-78/ФЛ-Ю-С від 27.12.07р. відповідачем не виконано, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 49445 грн. 29 коп.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” та товариство з обмеженою відповідальністю „Міком” уклали договір застви №0900427-13/3, з метою забезпечення вимог за договором фінансового лізингу від 27.12.07р. №071227-78/ФЛ-Ю-С від 20.05.09р.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про заставу” заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

За змістом ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За приписом ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати лізингових платежів.

За таких обставин, позовні вимоги щодо звернення стягнення, згідно договору застави майна №0900427-13/3 від 20.05.09р., на заставлене майно, а саме: автомобіль вантажний тентова ний ГАЗ 33023 414, реєстраційний номер – АН6554ЕВ, заводський номер Х9633023082302881 33023080095751, вартістю 50000 гривень, слід задовольнити.

Витрати по державному миту в сумі 500 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, а судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Однак представник відповідача у судове засідання без поважних причин жодного разу не з’явився, не виконав вимоги, викладені в ухвалах суду щодо проведення сторонами процесуальних дій.

За такими обставинами, суд вбачає, що у діях відповідача присутнє неналежне ставлення до своїх службових обов’язків відносно контролю перед контрагентами за виконанням договірних зобов’язань та відсутність належної правової оцінки фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, що призвело до доведення слухання справи до суду.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету штраф в сумі 100 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.11.10р. згідно частин 2 та 3 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7 Закону України „ Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 1, 20 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 546, 572, 589, 590, 629, 806 ЦК України, п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України,ст. 292 ГК України, ст.ст. 42, 43, 46 , 22, 33, 43, 44, 49, ч.3 ст.69, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, 90 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” до товариства з обмеженою відповідальністю „Міком” - задовольнити.

2.           Звернути стягнення згідно договору застави майна №0900427-13/3 від 20.05.09р., на заставлене майно, а саме: автомобіль вантажний тентова ний ГАЗ 33023 414, реєстраційний номер – АН6554ЕВ, заводський номер Х9633023082302881 33023080095751, вартістю 50000 гривень.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”, 84638, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 152/6, ід. код 24070933, на користь:

-          товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ід. код 33880354, витрати по державному миту в сумі 500 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

-          державного бюджету України 100 грн. штрафу, видавши наказ та надіславши його для виконання на виконання до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст складено –30.11.10р.