Рішення № 126043407, 24.03.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2203/24

Провадження № 2/375/42/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді Банах-Кокус О.В.

за участю секретаря судових засідань Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 9 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та відповідачем було укладено кредитний договір №8515104882.

Договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

15 травня 2025 рокц між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 44211,17грн, яка складається з: загальної заборгованості по тілу кредиту - 31801,82 грн; загальної заборгованості по відсоткам - 4,53 грн, загальної заборгованості по комісії - 12404,82 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У встановлений судом строк відзив на позов не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Частиною 8 статті 178ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини 5 статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення

Частиною 1статті 280 ЦПК Українипередбачено,що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних усправі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явивсяв судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 9 грудня 2020 року між TOB «ФК ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8515104882.

Згідно з п.1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту- кредит; сума кредиту - 46311,21грн; строк на який надається кредит 36 (не зазначено чого саме). Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту №5104882, який є невід`ємною частиною цього договору.

Строк кредитування у паспорті споживчого кредиту № 5104882 також зазначено 36. Сума кредиту 46311,21 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору позичальник доручає кредитодавцю виплатитити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, перелічені в зазначеному пункті суми грошових коштів за вказаними реквізитами.

Всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020 які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір. Цей договір, паспорт кредиту №5104882 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК ЦФР» редакція від 04.05.2020 складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав. Сторони підтвердили, що до підписання цього договору вони домовились, що підписання цього договору зі сторони кредитодавця може бути здійснено власноручним підписом уповноваженої особи кредитодавця або накладенням електронного підпису або використанням факсимільного відтворення печатки кредитодавця та аналогів власноручного підпису уповноважених осіб кредитодавця за допомогою засобів механічного копіювання.

Вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем власноручним підписом, а тому, наявність підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору №ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договорута розміру заборгованостей.

Строк дії договору 1 (один) календарний рік, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

15 травня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ«ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 44211,17грн, яка складається з: загальної заборгованості по тілу кредиту - 31801,82 грн; загальної заборгованості по відсоткам - 4,53 грн, загальної заборгованості по комісії - 12404,82 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статей 516-517 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Частиною першоюстатті 13 Цивільного процесуального кодексу(даліЦПК) України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимогЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина перша, п`ята-шостастатті 81 ЦПК України).

Відповідно достатті 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що:

9 грудня 2020 року між TOB «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8515104882. Згідно договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у сумі 46311,21грн;

- за домовленістю сторін кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «ЦФР» шляхом переказу грошових коштів за реквізитами вказаними в договорі;

- положення договору № 8515104882 не місять домовленості сторін про те, що кредитні кошти надані відповідачу до підписання договору або, що факт підписання договору свідчить про отримання грошей позичальником.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).

Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункти 73, 75 постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі №523/7796/19 (провадження №61-5873св24).

Звертаючись звказаним позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надало належних і допустимих доказів того, що первісний кредитор:

ТОВ «ФК «ЦФР» на виконання пункту 1.4 договору №8515104882 перерахував кредитні кошти за реквізитами вказаними в договорі. Відсутність доказів перерахування коштів з урахуванням змісту пункту 1.4. договору № 8515104882, позбавляє суд можливості дійти висновку про те, що ТОВ « ФК «ЦФР » виконало зобов`язання за вказаним договором в частині надання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 46311,21 грн.

Суд враховує, що у позовній заяві позивач навіть не зазначав про перерахування первісним кредитором на виконання умов договору коштів кредиту на рахунки вказані в договорі №8515104882.

Недоведення зазначених обставин свідчить про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 обов`язку з повернення як кредиту у розмірі 46311,21 грн.

Судом досліджено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 7жовтня 2016 року, укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «ТАСКОМБАНК».

За умовами цього договору ТОВ «ФК «ЦФР»» передає ПАТ «ТАСКОМБАНК» свої права вимоги до позичальників (п.2.1 договору). Відповідно до п. 2.2 цього договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати новому кредитору свої права вимоги до позичальників. Відповідно до п. 9.2 цей договір діє протягом 1 (одного)календарного року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Проаналізувавши умови вказаного договору, суд звертає увагу на те, що кредитні зобов`язання відповідача перед ТОВ «ФК «ЦФР» виникли після закінчення строку дії договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року (07.10.2017) .

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року не вбачається, що сторони передбачили відступлення права вимоги на майбутнє.

Так, за змістом п. 1.7 розділу 1 договору «Визначення термінів», вбачається що ПАТ«ТАСКОМБАНК» передаються права грошової вимоги (боргових зобов`язань) за фінансовими кредитами, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та позичальниками договорів.

З буквального тлумачення умов договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року не вбачається, що за ним передаються права вимоги позичальників, які виникнуть у майбутньому.

Крім того, позивачем не підтверджено того, що станом на дату укладення кредитного договору, 9 грудня 2020 року, діяв договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року, оскільки строк його дії обмежувався одним роком.

Крім того, позивачем не підтверджено того факту, що за договором про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 7 жовтня 2016 року, ТОВ «ФК «ЦФР»» передало свої вимоги до відповідача до ПАТ «ТАСКОМБАНК».

Зважаючи на те, що позивачем не доведено факту передання вимог за кредитним договором № 8515104882, укладеного 9 грудня 2020 року, від ТОВ «ФК «ЦФР»» до ПАТ«ТАСКОМБАНК», суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набуло прав кредитора за вказаним кредитним договором, а тому у позові слід відмовити.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для відшкодування позивачу судового збору, сплаченого за подання позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей13,81,141,259,263-265,274-279,352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 24 березня 2025 року.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС