Постанова № 12602886, 23.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2010 р.                                                                                 № 2-а- 12827/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000010700/0 від 28.09.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за червень у розмірі 7466 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2010 року фахівцями Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області проводилась позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико – механічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань податку на додану вартість наступних податкових періодів: за червень 2010року, за рахунок від’ємного значення з ІІДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 31.05.2010року. за результатами перевірки відповідачем складено акт за № 1155/070/33327213, який зареєстрований 15.09.2010року. Актом встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, ст.. 7 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що, призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 7466 гривень за податковою декларацією за червень 2010 року, що задекларовано у рахунок майбутніх платежів. За встановленні порушення Ізюмською ОДПІ у Харківській області ухвалене податкове повідомлення – рішення № 0000010700/0 від 28.09.2010 року .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення – рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем порушені: п.п 7.4 1, п.7.4.4, П.П. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03. 04. 1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» , а саме: позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 7446 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі й в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст..2, ст..10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Встановлено, що відповідно ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу», Ізюмською ОДПІ здійснено позапланову виїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «МТД«ЮМЗ», поданої за червень 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у частині збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань ПДВ наступних податкових періодів у сумі 7466 грн. за червень 2010 року у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010р. по 31.05.2010р.

В ході перевірки встановлені слідуючи порушення:

-п.п 7.4.1, п.7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями ТОВ «МТД «ЮМЗ» включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований платником податку у зв’язку з придбанням послуг, використання яких у межах господарської діяльності платника податку не підтверджено документально та який виник від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов’язані з власною господарською діяльністю на загальну суму 15347 грн., а саме за місяцями: квітень 2010 року-7271 грн. травень 2010 року-1445 грн. червень 2010 року - 6631 грн.

Згідно з новою поданою ТОВ «МТД «ЮМЗ» податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року (вхідний від 1108.2010 року № 17869) сума від’ємного значення - різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту становить 7271 грн.

Перевіркою показників, відображених в рядках 1 – 9 Декларації за квітень 2010року, встановлено відсутність обсягу поставки.

Ізюмською ОДПІ 09.09.2010 був наданий письмовий запит №5308/10/07-007 про надання бухгалтерських документів за перевіряємий період: головну книгу, меморіальні ордени, картки всіх рахунків, договори, укладені з ТОВ «Юридична фірма «Гамбіт», ТОВ«ВЛОП «Медиком», Харківською торгово-промисловою палатою, всі наявні первинні документи до податкових накладних, що включені у реєстри отриманих робіт,послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

          На письмовий запит Ізюмської ОДПЇ від 09.09.2010 №5308/10/07-007 до перевірки були надані податкові накладні, касові чеки, що включені в реєстри отриманих податкових накладних у квітні 2010 року, виписки АТ «Банк Велес», м.Київ за квітень 2010 року.

Перевіркою встановлено фактичну відсутність касового чека №19 від 07.04.2010, виданого ВАТ «ХАПС» на суму 30.00 грн., в т.ч. ПДВ 5,00 грн.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями визначено, що не дозволяється включення до податковою кредиту будь-яких витрат то сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

На письмовий запит Ізюмської ОДНІ від 09.09.2010 №5308/10/07-007 щодо надання первинних документів до податкових накладних, що включені у реєстр отриманих податкових накладних, керівником підприємства були надані по ТОВ «Харківська торгово-промислова палата:

до податкової накладної від 08.04.2010 №3857 - акт здавання-прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.04.2010 №НК 063006353 - вид послуг -«визначення країни походження» на суму 172,50 грн.. ПДВ 20% - 34,50 грн., загальна сума 207,00 грн.;

до податкової накладної від 08.04.2010 №3813 - акт здавання-прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.04.2010 №НК 063006354 - вид послуг -«визначення країни походження» на суму 172,50 грн., ПДВ 20% - 34,50 грн., загальна сума 207,00 грн.;

до податкової накладної від 08.04.2010 №3866 - акт здавання-прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.04.2010 №188-Н1 - вид послуг - «визначення вартості товару» на суму 300.00 грн., ПДВ 20% 60,00 грн., загальна сума 360,00 грн.;          .

до податкової накладної від 08.04.2010 №3825 - акт здавання-прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.04.2010 №189~Н1 - вид послуг - «визначення вартості товару» на суму 300,00 грн., ПДВ 20% 60,00 грн., загальна сума 360,00 грн.;

до податкової накладної від 08.04.2010 №3797 - акт здавання-прийняття виконаних робіт (послуг) від 07.04.2010 №11-00001148 - вид послуг - «перевод сертифіката походження на англійську мову» на суму 58,00 грн., ПДВ 20% 11,60 грн., загальна сума 69,60 грн

При дослідженні наданих до перевірки цих первинних документів встановлено відсутність актів виконаних робіт (наданих послуг) по «номенклатурі поставки товарів (послуг) продавця», визначеній у вищезазначених податкових накладних.

Перевіркою встановлено операції з придбання ТОВ «МТД «ЮМЗ» юридичних послуг у ТОВ «Гамбіт відповідно до податкової накладної від 20.04.2010 №6, але у зв’язку з викраденням документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та не відновленням їх на момент перевірки, не має можливості підтвердити використання даних послуг в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями підставою для обліку господарських операцій , є первинні документи (видаткові накладні, акт приймання – передачі виконаних робіт (послуг), дорожні листи тощо).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996 –XIV, зі змінами та доповненнями (далі Закону № 996) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно – правових форм власності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. З Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Всі записи бухгалтерського обліку в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися первинними документами, що є свідоцтвом здійснених операцій

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п. 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (далі Положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Первинні документи мають бути складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це можливо) безпосередньо після завершення , які фіксують факти виконання таких операцій.

Відповідно до п.2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями податкова накладні видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Але слід зазначити, що наявність лише самої податкової накладної не є достатньою умовою для її включення до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-І цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, перевіркою встановлено операції з придбання ТОВ «МТД «ЮМЗ» послуг оренди 1220 кв.м складського приміщення у ТОВ «Виробниче лікувально - оздоровче підприємство «Медиком» (Київська область, Вишгородський р-н с.Хотянівка) відповідно до податкової накладної від 30.04.2010 №4.

В ході проведення перевірки, аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів від здійснення відповідної операції, тобто відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності технічно персоналу, залишків товарно-матеріальних цінностей, виробничих активів, для яких доцільною була б оренда 1220 квадратних метрів складських приміщень у Київській області.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків Правочин є вольовим актом, спрямованим на досягнення певного правового результату.

Нормами (вимогами) статті 203 ЦК України, зокрема передбачено, що "зміст правочину не може суперечити ЦК та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; "правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що обумовлені ним".

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити такі обставин:

-неможливість здійснення платником податку зазначених операцій і урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів:

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Якщо порушення правил оподаткування грунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочин з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України) то податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину.

Настання правових наслідків повинно виражатись в отриманні прибутку відображенні їх в податковій звітності та сплати податків відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Умовами чинності (дійсності) правочину є такі вимоги (ст. 203 ЦК України):

-зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має вчинятися у формі встановленій законом;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ним.

Порушення перелічених умов тягне за собою недійсність правочину. Оскільки на підприємстві ТОВ «МТД «ЮМЗ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності, залишки товарно-матеріальних цінностей здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, що не мають реального товарного характеру.

У відношенні керівника ТОВ «Міжнародний торговий дім «Ізюмський оптико - механічний завод» 30.06.2010 порушено кримінальну справу за №76-00277Д-3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України, а саме: ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах

Беручи до уваги вищевикладене, правочин, вчинений у перевіряємому періоді ТОВ «ВЛОП «Медиком» (код за ЄДРПОУ 13729949 ) з ТОВ «МТД «ЮМЗ» є нікчемним і здійснений лише для прикриття формування безпідставного податкового кредиту, який не використано в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Таким чином в порушення пп. 7.4.1, п.7 4.4. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями ТОВ «МТД «ЮМЗ» включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований платником податку у зв'язку з придбанням послуг, використання яких у межах господарської діяльності платника податку не підтверджено документально та який виник від виконання угод які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 7446 грн.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000010700/0 від 28.09.2010 року ро зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за червень у розмірі 7466 гривень.

Також суд вважає підтвердженими висновки акту перевірки , що порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.7.4.4, П.П- 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" яки виникли у зв"язку з тим,що ТОВ «МТД «ЮМЗ» безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з операцій по придбанню послуг, використання яких у межах господарської діяльності документально не підтверджено.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є не правомірні, не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Міжнародний торговий дім "Ізюмський оптико-механічний завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 26 листопада 2010 року.

Суддя Панов М.М.