Ухвала суду № 1260209, 05.12.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-1442/07 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку 35 інстанції Бишевська Н.А.

А 38/75-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2007 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Туркіної Л.П.,(доповідач)

суддів Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі Серьогіній О.В.

за участі представників:

позивача Сидорчук П.П., Бура Н.С.,

відповідача Книжник Т.М., Секачова Т.В., Прошакова М.В.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2007р.

по справі№ А 38/75-07

за позовом ТОВ “Видавничий дім “Дніпровська хвиля”, м. Дніпропетровськ

доДержавної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничій дім «Дніпровська хвиля» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000502305/0 від 06.10.06 р., №0000512305/0 від 06.10.06 р., №0000502305/1, №0000512305/1 від «_»06 р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2006 року на загальну суму 961 583, 00 грн. та донараховано податкове зобовязання з ПДВ у сумі 1092 231 грн. ( 780165 грн. основний борг, 312066 грн. штрафні санкції).

Позов обґрунтований тим, що при визначенні суми податкового кредиту у травні, червні 2006 року податковим органом невірно застосовано норми п.п.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, оскільки для цілей оподаткування податком на додану вартість векселі третіх осіб виступають у бартерних операціях у якості товарів, а їх придбання є обєктом оподаткування, а також тим, що податковою безпідставно та всупереч податковим розясненням, наданим позивачу у листі ДПАУ від 11.05.2006 р., № 8880/7/16-1515, за травень-червень 2006 р. не було визнано право товариства на податковий кредит по погашеним податковим векселям.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на порушення позивачем при розрахунку податкового кредиту травня, червня 2006 року норм п.п.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7, п. 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР, на те, що факт порушення встановлено під час перевірки, завершеної 26.09.06 р., висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.07 р. в адміністративній справі № А38/75-07 позов задоволено, податкові повідомлення-рішення №0000502305/0, №0000512305/0 від 06.10.06 р., №0000502305/1, №0000512305/1 від «____»2006 р. визнано протиправними та скасовано.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено в наслідок невірного тлумачення та застосування відповідачем норм п. п.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Посилався на невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а саме п.п.3.2.1. п.3.2. ст.3, п.4.8. ст.4, п.п.7.4.1., 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, ст.3, ст.42 ГК України, ст.91 ЦК України, вимог Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», п.2. рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.10.02 р. №321 «Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності», ч.2 ст.53 КАС України.

На думку апелянта, формування відємного значення з ПДВ, шляхом включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих у звязку із здійсненням операцій з придбання за договорами міни простих векселів третіх осіб, є неправильним, оскільки такі операції позивача не повязані з його господарською діяльністю; окремі векселі у наступному предявлені до погашення; крім того, позивач здійснював професійну діяльність на ринку цінних паперів без отримання відповідно ліцензії. Правового обґрунтування вимог, повязаних із сумами ПДВ, донарахованими за операціями з податковими векселями, апеляційна скарга не містить.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У вересні 2006 р. відповідачем здійснено позапланову перевірку позивача. За результатами перевірки складено Акт «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничій дім «Дніпровська хвиля», код ЄДРПОУ 32965259 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ за червень 2006 року» від 26.09.06 р. №003530. Як свідчать матеріали перевірки, податковою встановлено порушення п. п. 7.4.2 п.7.4., пп. 7.7.2. ст.7.7. ст.7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у травні, червні 2006 року у розмірі 369 516 грн. та 592 067 грн. відповідно, заниження ПДВ за червень 2006 р. на 780165 грн.

Висновки податкової про порушення законодавства базуються на наступному.

«Згідно угод про бартерні операції, що мали місце у травні, червні 2006 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля» передало контрагентам запчастини, папір та інші товари, в обмін на які отримало векселі, емітовані третіми особами. Оскільки у наступному частину векселів було предявлено до платежу емітентам, податкова дійшла висновку, що товар (векселі), який придбавався позивачем, не призначався для подальшого використання в оподатковуваних операціях. Включення вартості такого товару до податкового кредиту звітного періоду є порушенням п. п. 7.4.2 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», де зазначено що,у разі коли платник податку придбає (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, що призначені для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону (…), то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Податкова також зазначила:

Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобовязань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобовязань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобовязань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року у гр. 12.2 включені погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді на суму ПДВ 985219 грн.

В декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року, поданій підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати до бюджету не має позитивного значення, тобто не сплачена до бюджету шляхом перерахування коштів.

В порушення п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями підприємством віднесено до складу податкового кредиту у травні 2006 р. у розмірі 985219 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року у гр.. 12.2 погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді включені у розмірі 227459 грн.

В декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року, поданій підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати до бюджету не має позитивного значення, тобто не сплачена до бюджету шляхом перерахування коштів.

Таким чином, в порушення п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями підприємством віднесено до складу податкового кредиту у червні 2006 р. податок на додану вартість по податковим векселям, наданим у травні 2006 року підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», у розмірі 227459 грн.»

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000502305/0, №0000512305/0 від 06.10.06 р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 961 583, 00 грн. та визначено суму податкового зобовязання з ПДВ 1092 231, 00 грн.

За результатами процедури оскарження податкових-повідомлень рішень в порядку п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. №2181-III, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000502305/1, №0000512305/1 від «_____» 2006 р.

Висновки податкової, викладені у акті перевірки, не можна визнати обґрунтованими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі угод на проведення бартерних операцій (предметом яких є зустрічна поставка рівноцінних товарів), позивачем відвантажено товари, в оплату за які контрагентами згідно умов таких угод, передані векселі, які емітовані третіми особами:

Згідно угоди на проведення бартерної операції (предметом якої є зустрічна поставка рівноцінних товарів) від 04.05.2006 року № 04/05-06Б ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» (Сторона -1) здійснило поставку товарів на користь ПП «Форум-Інвест» (Сторона 2) згідно видаткових накладних:

№04/05-02 від 04.05.2006 (отражатели, БКВ-Р, СШС-1, ДННР) на загальну суму 304697, 76 грн., у т.ч. ПДВ 50782, 96 грн.

№ 12/05-02 від 12.03.2006 (запчастини до СГГ втулка) на загальну суму 103927, 33 грн., у т.ч. ПДВ 17321, 22 грн.

У розрахунок за поставлені товари ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» отримало від ПП «Форум-Інвест» простий вексель:

- № 65305868930969 від 04.05.2006 номіналом 408625, 09 грн., векселедавцем якого є ТОВ «Кристал», (терміном погашення за предявленням), що підтверджено актом прийому-передачі векселя від 04.05.2006;

Вказаний вексель ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» предявило до платежу векселедавцю - ТОВ «Кристал» згідно акту від 04.05.2006.

Згідно угоди від 12.05.2006 року № 12/05-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» відвантажило ПП «Земресурси» товар (зап. частини до СГГ втулка у кількості 17454 шт. по ціні 38, 11 грн. ) та оформило накладну та податкову накладну:

№ 120503 від 12.05.2006 р. на загальну суму 798 215, 59 грн., у т. ч. ПДВ 133035, 93 грн.

ПП «Земресурси» передано векселі: - №65305868931174(векселедавець ТОВ «Імпап», термін сплати по предявленню) на суму 525074, 98 грн., акт прийому-передачі від 12.05.2006 р.; - №65305868760220(векселедавець ТОВ «Інтерпак», термін сплати по предявленню) на суму 273140, 61 грн., акт прийому-передачі від 12.05.2006р. Вказані векселі ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» предявило до платежу векселедавцю:

- ТОВ «Інтерпак» згідно акту від 15.05.2006 р. на суму 273140, 61 грн.;

- ТОВ «Імпап» згідно акту від 29.05.2006 р. на суму 525074, 98 грн.

Згідно угоди від 27.06.2006 року № 07/06-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» відвантажило ПП «Територія» товар (РВИ-1, папір межований, в рулонах та листах в асортименті, подпергамент рослинний в асортименті) та оформило видаткову накладну № 29/06-01 від 29.06.2006 р. та податкову накладну від 29.06.2006 р. № 290601 на загальну суму 6441504, 0 грн., у т. ч. ПДВ 1073584, 0 грн.

ПП «Територія» передано вексель № 65305299872386 ( векселедавець ТОВ «Дніпролісзбут», термін сплати по предявленню ) на суму 6441504, 0 грн., акт прийому-передачі від 27.06.2006 р. та оформлені податкові накладні: № 27061 від 27.06.2006 р. на загальну суму 6441504, 0 грн., у т. ч. ПДВ 1073584, 0 грн. Вказаний вексель до платежу не предявлений, обліковується на рах. 341.

Згідно угоди від 01.06.2006 року № 01/06-06Б на проведення товарообмінної (бартерної) операції ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» відвантажило ПП «Земресурси» товар ( пергамент рослинний в асортименті).

ПП «Земресурси» передано векселі: № 65305868931367 ( векселедавець ТОВ «Інтерпак», термін сплати по предявленню) на суму 207493, 28 грн., акт прийому-передачі від 01.06.2006 р.

Вексель № 65305868931367 ( векселедавець ТОВ «Інтерпак», термін сплати по предявленню) на суму 207493, 28 грн. ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» предявило до платежу векселедавцю ТОВ «Інтерпак» згідно акту від 02.06.2006 р. на суму 207493, 28 грн. за умовами якого векселедавець проводить оплату протягом трьох місяців після складення даного акту по безготівковому рахунку на користь векселедержателя.

Згідно угоди від 01.06.2006 року № 01/06-06БЗ на проведення товарообмінної(бартерної) операції ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» відвантажило товар (БЗТ-1, КРХ-1, ФЖА-1 та інші товари).

ПП «Земресурси» передано векселі: № 65305868931175 (векселедавець ТОВ «Імпап», термін сплати по предявленню) на суму 3083299, 04 грн., акт прийому-передачі від 01.06.2006 р.

Вексель № 65305868931175 ( векселедавець ТОВ «Імпап», термін сплати по предявленню) на суму 3083299, 04 грн. ТОВ ВД «Дніпровська хвиля» предявило до платежу векселедавцю ТОВ «Імпап» згідно акту від 02.06.2006 р. на суму 3083299, 04 грн., за умовами якого векселедавець проводить оплату протягом трьох місяців після складення даного акту по безготівковому рахунку на користь векселедержателя.

Бартер (товарний обмін) це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), згідно із визначенням терміну наведеного у п.1.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР.

Як встановлено судом першої інстанції, факт здійснення господарських операцій підтверджується видатковими накладними, простими векселями, актами приймання-передачі векселів, а також податковими накладними, копії яких є в матеріалах справи. Належність проведених позивачем операцій до бартерних не заперечується відповідачем і узгоджується з нормами, встановленими пп.1.6., 1.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, терміни якого застосовуються при оподаткуванні податком на додану вартість.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Товари це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, а цінний папір це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери, згідно визначення термінів наведених у пп.1.4., 1.6. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р. N 1201-XII, що діяв на час спірних правовідносин, вексель це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Оскільки у операціях, що здійснені на виконання угод на проведення бартерних операцій (предметом яких є зустрічна поставка рівноцінних товарів), укладених позивачем з ПП «Територія», ПП «Форум-Інвест», ПП «Земресурси», ані позивач, ані вказані контрагенти не виступали емітентами або векселедавцями, отримані позивачем цінні папери - векселі у проведених операціях є товарами для цілей оподаткування.

Право позивача на податковий кредит виникає незалежно від того, чи почали такі товари використовуватись в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Операції з придбання векселів у межах договорів міни та операції з погашення векселів є суто окремими операціями. Законному держателю векселя надано право вирішувати його долю відчужувати, предявити до платежу, знищити, або утримувати у себе будь-який час.

З матеріалів справи не виходить, що позивачем здійснювались операції з придбання товарів векселів виключно з метою їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 вказаного Закону, що є наслідком не включення сум податку на додану вартість від таких операцій до складу податкового кредиту

Будь-які докази, які б свідчили, що на момент придбання векселів вони не могли використовуватись у оподатковуваних операціях відповідач не надав, що зокрема стосується векселя № 65305299872386 ( векселедавець ТОВ «Дніпролісзбут») на суму 1073584, 0 грн., згідно якого у акті перевірки зазначено, що на момент її здійснення він обліковується на рах. 341. Отже, відносно названого векселя, позивачем не допущено порушення п.7.4.2. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР. Відносно інших векселів слід зазначитинаступне.

Відповідно до абз. 5 п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість якщо у подальшому товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, можна дійти висновку, що позивач міг би порушити саме абз. 5 п.7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак про наявність такої обставини, як невключення до податкових зобовязань сум ПДВ за товарами (векселями), які почали використовуватись в операціях, що не є обєктом оподаткування, акт перевірки не містить. За таких обставин, висновки акту перевірки та доводи апеляційної скарги відносно порушення позивачем п. п. 7.4.1, 7.4.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», слід визнати необґрунтованими.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем порушено норми п. п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки придбання товарів ( векселів) не було повязано із здійсненням господарської діяльності, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з такого.

Ні акт перевірки, ні спірні податкові повідомлення-рішення не містять посилань на п.1.32 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 42 ГК України щодо яких йдеться апеляційній скарзі.

У акті перевірки у якості порушення зазначено наступне.

Згідно із п. п. 3.2.1 п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є обєктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) субєктами підприємницької діяльності.

П. п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що у разі коли платник податку придбає (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, що призначені для їх використання в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно ст. 3 цього Закону, то суми податку, сплачені у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Таким чином слід дійти висновку, що податковою не було встановлено факту включення до податкового кредиту сум ПДВ, повязаних з операціями за межами господарської діяльності.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Незаперечним є довід про те, що метою здійснення підприємницької, господарської діяльності є отримання доходу. Однак, в даному випадку, у п. п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. N168/97-ВР, мова йде про загальну господарську діяльність платника податків, направлену на отримання доходу, а не про його окремі операції, які в обовязковому порядку повинні мати наслідком отримання прибутку.

Посилання апелянта на порушення позивачем п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» також не приймаються до уваги, оскільки акт перевірки та податкові повідомлення-рішення не містять посилань і на зазначений пункт, а отже слід визнати, що факту порушення цього пункту перевіряючі не встановили.

Крім того будь-які вимоги законодавства належить розглядати у контексті норм, у структурі яких вони викладені. У наведеному п.4.8. ст.4 Закону врегульовані окремі правила обліку операцій, у яких вексель виступає у якості боргового інструменту. Однак, в даній справі векселі виступають у якості товару, і є предметом договорів міни.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність включення спірних сум до складу податкового кредиту та наступне предявлення цих сум до бюджетного відшкодування у звязку із відсутністю у позивача ліцензії на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не можуть бути прийняті судом, оскільки у даній справі вирішення спірного питання здійснюється на підставі податкового законодавства, яке не ставить питання визначення податкового кредиту або права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від наявності або відсутності відповідної ліцензії, питання отримання якої податковим законодавством не регулюється.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що зменшення суми бюджетного відшкодування та донарахування податкових зобовязань мали місце не тільки на підставі виключення з податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих за бартерними операціями. При розрахунку зменшення податкового кредиту та донарахування ПДВ мало місце також виключення із податкового кредиту сум 985 219 грн. та 227459 грн., які, як вважає податкова, були включені платником до податкового кредиту внаслідок порушення норм п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, податкова у акті перевірки зазначила

Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо термін сплати зобовязань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобовязань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобовязань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобовязань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобовязань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року у гр. 12.2 включені погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді на суму ПДВ 985219 грн.

В декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року, поданій підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати до бюджету не має позитивного значення, тобто не сплачена до бюджету шляхом перерахування коштів.

В порушення п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями підприємством віднесено до складу податкового кредиту у травні 2006 р. у розмірі 985219 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року у гр.. 12.2 погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді включені у розмірі 227459 грн.

В декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року, поданій підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати до бюджету не має позитивного значення, тобто не сплачена до бюджету шляхом перерахування коштів.

Таким чином, в порушення п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями підприємством віднесено до складу податкового кредиту у червні 2006 р. податок на додану вартість по податковим векселям, наданим у травні 2006 року підприємством ТОВ ВД «Дніпровська хвиля», у розмірі 227459 грн.»

Однак при цьому податковою не було враховано норми п. п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у якому зазначено, що «у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель».

Як свідчать пояснення сторін, на момент проведення перевірки податкові векселі, зазначені у акті перевірки, було погашено відповідно до чинного законодавства шляхом включення до складу податкових зобовязань з ПДВ ( абз. 6 п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»), про що у платника була наявна довідка податкової.

Таким чином, норми ст. 11 та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» припускають неоднозначне трактування прав платника щодо включення сум за погашеними податковими векселями до податкового кредиту, що відповідно до п. п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181) зобовязує податковий орган прийняти рішення на користь платника податків.

Зазначеного висновку дотримується ДПА України, про що свідчить податкове розяснення названого органу від 11.05.2006 р. № 8880/7/16-1517.

Пояснення сторін та матеріали справи свідчать, що при здійсненні перевірки та прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв всупереч нормам п. п. 4.4.1 ст. 4 Закону 2181 та названому податковому розясненню, що також свідчить про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, та про обґрунтованість висновків суду щодо необхідності їх скасування у повному обсязі.

Будь-яких доказів відносно правомірності своїх висновків, повязаних із податковими векселями, відповідач у апеляційній скарзі не зазначив, а також не визначив, яким чином позов може бути залишений без задоволення за наявності безпідставного зменшення податкового кредиту травня-червня 2006 р. на 985219 грн. та 227459 грн. відповідно.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х ВА Л И Л А :

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.07 р. по адміністративній справі № А 38/75-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню згідно із ст. 212 КАС України протягом місячного строку до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 04.01 2008 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Судді: А.О. Коршун

О.А.Проценко