Рішення № 125923583, 18.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року Справа № 280/546/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м.Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №205150013705 від 02.01.2025;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118 з 01.01.2021, від 20.12.2024 №07-37/117 з 01.01.2022, від 20.12.2024 №07-37/116 з 01.01.2023, від 20.12.2024 №07-37/115 з 01.01.2024 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку свого довічного грошового утримання;

- всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути за рахунок відповідача;

- справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження у справі №280/546/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ в Полтавській області про залишення без розгляду позовних вимог у справі №280/546/25.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№3528 від 23.01.2025). Зокрема зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 2017 року отримує щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №280/4822/24 Запорізьким апеляційним судом 20.12.2024 було підготовлено та видано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115. Отримавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 позивач 30.12.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок Запорізького апеляційного суду. За результатами розгляду заяви позивача від 30.12.2024 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 в порядку екстериторіальності прийнято рішення №205150013705 від 02.01.2025, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із посиланням на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Вказане рішення відповідача-1 позивач вважає протиправним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України її право на соціальний захист та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, передбаченому чинним законодавством України, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення відповідача-1 проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№6065 від 10.02.2025). Зокрема зазначено, що 30.12.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці за 2021-2024 роки на підставі довідок №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115. За принципом екстериторіальності заява позивача була передана для вирішення до ГУ ПФУ в Полтавській області, за результатами чого ГУ ПФУ в Полтавській області 02.01.2025 прийнято рішення №205150013705 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначене рішення вмотивоване тим, що в Законах України Про Державний бюджет на 2021-2024 роки Верховна Рада України чітко визначила, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня відповідного року складає 2102 гривні. Зауважено, що результат розрахунку суддівської винагороди, та, як наслідок, розмір щомісячного довічного грошового утримання, у будь-якому випадку залежить від цифрового значення показника (основного елемента формули), який міститься у Законі України про Державний бюджет на відповідний рік. Таким чином, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 не відбулося, у зв`язку з чим немає підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання позивачу. Як підсумок, вказано, що зміст позову не містить обґрунтованих доводів у чому саме полягає протиправність рішення ГУ ПФУ в Полтавській області, оскільки як суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на певний розмір суддівської винагороди, відповідач-1 зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин. Крім того, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2020 по справі №817/621/18 зазначено, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. На підставі вищевикладеного представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позиція відповідача-2 відображена у відзиві на позовну заяву (вх.№6252 від 10.02.2025). Зокрема зазначено, що ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не розглядало та рішення щодо неї не приймало, отже не вчиняло протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов`язання перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі наданих довідок. Водночас зауважено, що законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у окремому розмірі, який не співпадає з прожитковим мінімумом працездатних осіб. Так, з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Отже, змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 2020 року не відбулось, а тому правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок, виданих Запорізьким апеляційним судом від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 відсутні. Додатково відзначено про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини грошових доходів, оскільки компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто відповідно до чинного законодавства компенсація можлива лише в тому разі, коли щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці нараховане, але не виплачене. Враховуючи вищенаведене вказано, що відмовляючи позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач-1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 2017 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №280/4822/24, зокрема зобов`язано Запорізький апеляційний суд направити ОСОБА_2 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом: на 01.01.2021 - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз.4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.; на 01.01.2022 - виходячи з базового посадового окладу сумі апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз.4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.; на 01.01.2023 - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз.4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.; на 01.01.2024 - виходячи з базового посадового окладу сумі апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз.4 ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

На виконання вказаного судового рішення Запорізьким апеляційним судом 20.12.2024 було підготовлено та видано позивачу:

- довідку №07-37/118 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 (а.с.13);

- довідку №07-37/117 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 (а.с.14);

- довідку №07-37/116 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 (а.с.15);

- довідку №07-37/115 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 (а.с.16).

Отримавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 позивач 30.12.2024 звернулася до відповідача-2 за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок Запорізького апеляційного суду (а.с.33).

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі Порядок №22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи зазначене, заява позивача від 30.12.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області.

За результатами розгляду заяви позивача від 30.12.2024 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 прийнято рішення №205150013705 від 02.01.2025, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося (а.с.12).

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-1 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі наданих до пенсійного органу довідок, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від н

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

За положеннями статті 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, положеннями пункту 1 розділу IV якого передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Порядку довідки про суддівську винагороду/ довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримавши довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 позивач 30.12.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області за перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок Запорізького апеляційного суду.

За результатами розгляду заяви позивача від 30.12.2024 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем-1 в порядку екстериторіальності прийнято рішення №205150013705 від 02.01.2025, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із посиланням на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частинами третьою п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У наведеній нормі Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді становить 2102,00 грн.

Натомість суд наголошує, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.

Згідно із сталою позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 21.03.2024 у справі № 620/4971/23, від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24 тощо).

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірним.

Водночас для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

При цьому, відповідно до вимог статті 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 грн. Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.

Разом із тим, суд враховує, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди, розрахованої з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2021-2024 років, встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №280/4822/24, яке набрало законної сили.

Крім того, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21, відповідно до яких розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.

За таких обставин, Верховний Суд зазначив, що довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

У вказаній постанові Верховний Суд також звернув увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (по тексту Порядок № 3-1), які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом «автоматичності» перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку №3-1, зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 №12, від 09.04.2021 №7.

Отже, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21 та від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24.

Більш того, суд враховує, що правові норми Порядку №3-1 та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Полтавській області №205150013705 від 02.01.2025 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та, відповідно, про наявність підстав для його скасування.

З приводу позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118 з 01.01.2021, від 20.12.2024 №07-37/117 з 01.01.2022, від 20.12.2024 №07-37/116 з 01.01.2023, від 20.12.2024 №07-37/115 з 01.01.2024 суд звертає увагу, що ГУ ПФУ в Полтавській області, як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пільгової пенсії оскаржила позивач.

Наведене свідчить, що у ГУ ПФУ в Запорізькій області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження для вирішення питання щодо розгляду заяви позивача про здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області, оскільки відповідач-2 у даному випадку не уповноважений на розгляд заяви ОСОБА_1 та вирішення питання щодо проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115.

З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115.

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання судді у відставці, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області. Відтак, виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в Полтавській області відповідного рішення про перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

У статті 2 Закону №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Статтею 3 Закону №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із статтею 4 Закону № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III, компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є:

- порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії);

- виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 29.09.2022 у справі №520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 19.06.2024 у справі №400/700/20, від 31.07.2024 у справі №480/1704/19 та інших.

Тобто, нарахування та виплата суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є первинною подією щодо компенсації втрати частини доходів, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатами нарахування та виплати основної суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначена позовна вимога є передчасною та заявлена на майбутнє, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2К29-КВ6М-СМ95-7Т6М від 22.01.2025 (а.с.10).

За таких обставин судовий збір у розмірі 1211,20грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення та порушено права позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м.Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м.Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927) від 02.01.2025 №205150013705 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м.Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927) провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м.Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.03.2025.

Суддя І.В.Садовий