Рішення № 125897738, 17.03.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1547/25

Провадження № 2-а/686/58/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №261069 від 09.01.2025 року, якою мене, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500, 00 грн. за ч. 8 ст.121 КУпАП.

На обгрунтування свого позову він вказав, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі заступника начальника СРПП ХРУП ГУНП в Хмельницькій області серія БАД №261069 від 09.01.2025 року його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за ч. 8 ст. 121 КУпАП за те, що він ніби-то 09.01.2025 року о 08 годині 48 хв., керував в населеному пункті с. Грузевиця транспортним засобом ВМV 525Б д.н. НОМЕР_1 , який не в`їжджав на територію України щодо якого порушено обмеження, встановлені МКУ, так як т/з ввозив 30.05.2021р. на територію України ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 , чим водій порушив вимоги ст. 16 ч.2 ЗУ «Про дорожній рух».

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.

Він вважає оскаржувану постанову незаконною, і такою що винесена із порушеннями вимог чинного законодавства, а висновки стосовно порушення вимог ст. 16 ч.2 ЗУ «Про дорожній рух» щодо порушення мною вимог Митного кодексу України є надуманими та не відповідають фактичним обставинам.

Він, ОСОБА_1 , перебуває на консульському обліку у Посольстві України в Литовській республіці з 2017 року (копія закордонного паспорту з відміткою про взяття на консульський облік додається).

23.02.2024 року він вибув за межі України до Литовської республіки, а 30.05.2024 повернуся назад в Україну на особистому транспорті марки ВМV 525D д.н. НОМЕР_1 власником даного ТЗ є він - ОСОБА_1 (SVIRSHCH DMYTRO) на підставі посвідчення № НОМЕР_2 .

Саме він 30.05.2024 року особисто ввозив на митну територію України власний ТЗ, а не якийсь ОСОБА_2 , а тому йому не зрозуміло у чому наразі є порушення Митного кодексу України та ЗУ «Про дорожній рух». Все це підтверджується копіям документами які додає до позову.

Ст. 16 ч.2 ЗУ «Про дорожній рух» передбачає, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не помішувала в митний режим транзиту.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб (ч.2 ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух»).

Саме за порушення цієї статті його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Жодної з цим вимог закону ним не порушено, так як він є власником ТЗ яким керував особисто на момент зупинки його представником відповідача, а також особисто ввозив його на територію України 30.05.2024р.

У зв`язку з відсутністю будь-якого порушення чинного митного законодавства, ПДР, він не погоджується із зазначеним рішенням представника відповідача, бо вважаю себе невинним, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №261069 від 09.01.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально чи процесуального права.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним. Направив до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що він не погоджується із заявленими вимогами позивача, вважає, що є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позов є необгрунтований та безпідставний, заперечує проти скасування постанови серії БАД №261069 від 09.01.2025 року про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст.121 КУпАП. Відповідач вважає, що постанова була винесена суб`єктом владних повноважень заступником начальника СРПП ХРУП ГУНП в Хмельницькій області з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про Національну поліцію». 09.01.2025 року згідно зі ст. 23 п. 11 ЗУ «Про Національну Поліцію», заступником начальника сектору реагування патрульної поліції ХРУП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Садовцем Р.Ю. спільно з начальником СРПП ХРУП ГУНП Лужняком ЮЛ., згідно ст. 23 ЗУ «Про Національну Поліцію», здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками на території обслуговування ХРУП ГУНП. Близько 08 год. 48 хв., у с. Грузевиця, виявлено автомобіль BMW 525D, н.з. НОМЕР_3 , водій якого керував автомобілем зареєстрованим в іншій країні. Даний транспортний засіб було зупинено в порядку статті п. 10 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», водій ОСОБА_1 пред`явив документи визначенні п. 2.1 ПДР. Під час спілкування з водієм, було виявлено факт порушення ним вимог ст. 16,31 ЗУ «Про дорожній рух» під керуванням авто, а саме, що водій ОСОБА_3 допустив керування автомобілем щодо якого порушено обмеження, встановленні МКУ, так як т/з ввозив 30.05.2021 року, на територію України ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , чим водій порушив вимоги частини другої статті 16 (Основні права та обов`язки водія транспортного засобу) в якій зазначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України.

Відносно водія ОСОБА_4 за ознаками ч. 8 ст. 121 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №261069 від 09.01.2025 року та накладено стягнення у вигляді штрафу 8500 гривень, другий примірник якої він отримав одразу після складання постанови.

При винесенні постанови поліцейський керувався статтею 252 КУпАП та оцінював всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні. З урахуванням специфіки провадження у справах про адміністративні правопорушення у якості самостійного виду доказів є також безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування. Процедурно спостереження таких осіб фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення, за винятком спрощеного провадження. Сам факт порушення підтверджується листом №7.26-4/17/8.5/583 Хмельницької митниці

Держмитслужби ДМС, в якому зазначається, що на момент винесення оскаржуваної постанови 09.01.2025 року та в період до 31.01.2025 року у інформаційній системі митних органів містилась інформація про те, що транспортний засіб BMW 525D, н.з. НОМЕР_3 , було ввезено на митну територію України 30.05.2024 року в зоні діяльності Львівської митниці через пункт пропуску «Рава Руська Хребене» в митному режимі тимчасового ввезення на строк до 1 року громадянином ОСОБА_5 .

Однак, в подальшому, за результатами перегляду відомостей, наявних в автоматизованій інформаційній системі митних органів, станом на 10.02.2025 року наявна інформація про те, що транспортний засіб BMW 525D, н.з. НОМЕР_3 , ввезено на митну територію України 30.05.2024 року через пункт пропуску «Рава - Руська -Хребене» в митному режимі тимчасового ввезення на строк до 1 року громадянином ОСОБА_6 .

Отже, на момент розгляду адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови заступник начальника СРПП ХРУП підполковник поліції Садовець P.O. діяв правомірно, оскільки в з`ясувавши в телефонному режимі громадянина який ввіз транспортний засіб на митну територію та особу водія, який керує безпосередньо транспортним засобом BMW 525D, нл. MYV968, встановивши невідповідність у отриманій інформації, були усі наявні підстави дія розгляду адміністративної справи на місці вчинення адміністративного правопорушення. ГУНП вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД 261069 від 09.01.2025, винесена згідно з вимогами діючого законодавства, згідно ст. 222 КУпАП, 121 ч. 8 КУпАП, ч. 2 ст. 16,31 ЗУ «Про Дорожній рух», п. З0 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію», у якому зазначено, що поліція вживає заходів дія виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортні засоби використовуються для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортні засоби передано у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили їх на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також заходів для виявлення неправомірного розкомплектування таких транспортних засобів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що постановою заступника начальника СРПП ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 09.01.2025 року серія БАД №261069 від 09.01.2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. за ч. 8 ст. 121 КУпАП за те, що він 09.01.2025 року о 08 годині 48 хв., керував в населеному пункті с. Грузевиця транспортним засобом ВМV 525D д.н. НОМЕР_1 , який не в`їжджав на територію України щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, так як т/з ввозив 30.05.2024 р. на територію України ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 , чим водій порушив вимоги ст. 16 ч.2 ЗУ «Про дорожній рух».

Ч.8 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ст. 16 ч.2 Закону України «Про дорожній рух» передбачає, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не помішувала в митний режим транзиту.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб (ч.2 ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух»).

Ч. 10 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб`єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов`язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Ст.. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Судом встановлено, що на момент зупинення транспортного засобу ВМV 525D д.н. НОМЕР_1 , а саме 09.01.2025 року, яким керував ОСОБА_1 , в електронних базах даних Львівської митниці інформація щодо водія значилась: ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Крім того, з наданого до суду до відзиву відеозапису, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно переміщував вказаний транспортний засіб ВМV 525D д.н. НОМЕР_1 через митний кордон України в пункті пропуску «Рава-Руська» в напрямку «вїзд в Україну» про, що вказав ОСОБА_1 особисто.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.121 ч.8, 247, 251, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст. ст. 9,10,11,77,79, 241-246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови відмовити.

На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, м. Хмельницький вул.. Зарічанська, 7.

Повний текст рішення складено 18.03.2025 року.

Суддя: