Ухвала суду № 12581906, 27.09.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року № 2801/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Балич-Шапальчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Полонському районі Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства «Полонський фарфоровий завод» про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ в Полонському районі Хмельницької області 26.09.2008 року звернулось до суду з адміністративним позовом до ВАТ «Полонський фарфоровий завод» про стягнення в дохід держави коштів, отриманих без установлених законом підстав, як таких що отримані за нікчемним правочином, в сумі 522733,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виїзною плановою перевіркою ВАТ «Полонський фарфоровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2007 р. по 31.12.2007 р., результати якої оформлені актом № 359/321-05502829 від 14.04.2008 р. встановлено здійснення відповідачем безліцензійної діяльності, а саме надання транспортних послуг (перевезення вантажу) ЗАТ «Полонський фарфор», від якої відповідач отримав дохід в сумі 522733.72 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Полонському районі Хмельницької області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що суд не звернув увагу на той факт що в процесі розгляду справи відповідач по справі надав розрахунок по послугам які ним надавалися із зазначенням марки транспортного засобу та фактично визнавав, що ним дійсно здійснювалась діяльність по наданню транспортних послуг без наявності ліцензії. Судом першої інстанції не врахованого і того факту, що відповідачем по справі прибуток отриманий без установлених законом підстав, оскільки наявність укладеного договору про надання послуг для забезпечення виробничої діяльності від 02.01.07 р. дала змогу ЗАТ «Полонський фарфор» без законних підстав включати до складу валових витрат суми пов'язані з наданням авто послуг сторонніми організаціями в т. ч. і ВАТ «Полонський фарфоровий завод». В зв'язку з чим, ЗАТ «Полонський фарфор» занижував сплату податку на прибуток в сумі 520733,72 грн в т.ч. ПДВ 86788,95 грн., що і встановлено при проведенні виїзної планової перевірки ЗАТ «Полонський фарфор» 05.05.2008 року.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Виносячи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що сторони договору - ВАТ «Полонський фарфоровий завод» і ЗАТ «Полонський фарфор» розташовані за однією юридичною та фактичною адресами, мають спільну виробничу територію та тісні господарські відносини, а тому транспортні засоби (тракторами та технологічним транспортом) з забезпечення діяльності цехів не виходять за межі виробничої території та вимірюються в годинах .

Пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 17 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, передбачено, що перевізник це особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Як зазначено в ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» . транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу). В той же час, цим Законом передбачено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний. автомобіль-майстерня. радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

За змістом п.3 та додатку №1 до Правил державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 163 від 1.07.2004 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 р. за № 888/9487 екскаватор, трактор, технологічні машини, асенізаційна машина є технологічними транспортними засобами, які не підлягають використанню в вулично-дорожній мережі загального користування.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню зокрема підлягає господарська діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». Нормою ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів.

З урахуванням викладених норм послуги автовишки і екскаватора та технологічних машин, які надавались відповідачем, не відносяться до категорії послуг з перевезень вантажу в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт»

Отже, діяльність з надання послуг з використанням технологічних транспортних засобів - технологічних машин, автовишки і екскаватора не підлягає ліцензуванню.

Водночас, з матеріалів справи видно, що під час перевірки позивач не встановив заниження (завищення) відповідачем скоригованого валового доходу за 2007 р. (стор.22 Акту), на формування якого впливають зокрема і доходи від надання послуг ЗАТ «Полонський фарфор» в сумі 522733,72 грн., і заниження податкового зобов'язання з ПДВ від здійснення господарських операцій з надання послуг ЗАТ «Полонський фарфор» в сумі 86788.95 грн.(п.3.1.1 5 Акту).

Згідно з ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - у доход держави стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Однак судом не було встановлено та не доведено позивачем, що договір про надання послуг для забезпечення виробничої діяльності від 2.01.2007 укладався відповідачем та його контрагентом по договору з метою порушення інтересів держави, суспільства, порушення публічного порядку, та з метою отримання прибутку від вказаного виду господарської діяльності.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Полонському районі Хмельницької області Хмельницького залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі №2-а-6829/08, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.І.Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 01.10.2010 року.