Ухвала суду № 12581715, 06.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року № 2570/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромоторс» до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року ТзОВ «Торговий дім «Євромоторс» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001002301/0/3040 від 10.04.2008 року на суму 312970 грн. (239320 грн. основний платіж, 73650 штрафні санкції) про нарахування податкових зобов»язань по податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства суперечить чинному законодавству, оскільки позивачем укладались договори з приватними підприємцями про надання посередницьких послуг у відповідності до яких позивачем отримано від посередників посередницькі послуги за винагороду у розмірі визначеному сторонами в окремому порядку та зазначеному в актах прийому-передачі. Як результат отриманих посередницьких послуг, позивачем продані автомобілі шляхом укладення з зазначеними в актах виконаних робіт покупцями договорів купівлі-продажу, а відтак, вважає, що надані послуги належним чином підтверджені про що свідчать акти виконаних робіт, звіти про виконані роботи, підписані договори купівлі - продажу автомобілів між позивачем та покупцями, які зазначені в Актах, платіжні доручення покупців, завірені установами банків чи/або прибутково-касові ордери, що свідчать про оплату автомобілів покупцями.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0001002301/0/3040 від 10.04.2008 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у м. Хмельницькому подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, вказує на те, що при проведенні перевірки підприємством не надано документальних доказів фактичного надання послуг по пошуку покупців, в актах виконаних робіт не висвітлено які саме роботи проводились посередником по пошуку покупців. Також зазначає, що позивачем порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», первинні документи оформлені з порушенням вимог законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромоторс», зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 08.11.2006 року №16731050004000229. Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля новими і вживаними автомобілями, посередницька діяльність у сфері оптової і роздрібної торгівлі автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів підприємства, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, роздрібна торгівля автотоварами.

04 квітня 2008 року державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромоторс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року 31.12 2007 року.

За результатами даної перевірки складено Акт №3156/23-4/33177150 від 04.04.2008 року в якому зафіксовано, що позивач порушив вимоги п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року, а саме підприємством віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 957280 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: IV кв.2006р. - 82000 грн., півріччя 2007р. - 202037 грн., три квартали 2007р. -501408 грн., 2007 рік - 875280 грн., а саме витрати по укладених договорах з приватними підприємцями про надання послуг по пошуку покупців.

На підставі акту перевірки 10 квітня 2008 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001002301/0/3040 про нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств на суму 312970 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення, податковий орган встановив з боку позивача порушення вимог п.п. 5.3.9, п.5.3, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме те, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат витрати за отримані посередницькі послуги, що надавались приватними підприємцями.

У відповідності до п.п. 5.3.9, п.5.3, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» н е належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що у період, що перевірявся, ТзОВ «Торговий дім «Євромоторс» було укладено договори з приватними підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про надання посередницьких послуг.

Згідно зазначених договорів (від 01.12.2007 року, 01.06.2007 року, 01.08.2006 року, 01.09.2007 року, 11.06.2007 року, 01.06.2007 року, 01.10.2007 року) приватні підприємці зобовязуються виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (Покупця), який готовий придбати транспортні засоби Замовника у відповідності до умов останнього та сприяти Замовнику в укладанні договору купівлі-продажу між ним та Покупцем. За надані послуги приватні підприємці отримують винагороду. На виконання умов договору приватні підприємці надають Акти виконаних робіт в яких зазначають прізвища покупців, марку придбаного автомобіля, номер кузова, суму винагороди в розрізі кожного покупця і загальну суму винагороди.

Пунктом 3.2 Договорів про надання посередницьких послуг передбачено, що Посередник, виконуючи обовязки щодо пошуку Покупця зобовязується: провести відповідні маркетингові дослідження конюнктури ринку; використовувати власну та збирати іншу комерційну інформацію про споживачів товару замовника; провести необхідну рекламну роботу; здійснювати переговори та листування з потенційними Покупцями товару Замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати позивача, понесені у звязку з оплатою послуг, наданих по вищезазначених Договорах, підтверджені належним чином оформленими Договорами про надання посередницьких послуг, Актами прийому-передачі підписаними з покупцями, звітами посередників, договорами купівлі - продажу автомобілів між позивачем та покупцями, які зазначені в Актах, платіжними дорученнями покупців, завіреними установами банків чи/або прибутково-касовими ордерами, що свідчать про оплату автомобілів покупцями.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, позаяк позивач не допустив порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та правомірно відніс до складу валових витрат витрати по оплаті посередницьких послуг.

Посилання апелянта на те, що укладені між позивачем та приватними підприємцями договори не спричинили настання реальних наслідків спростовуються наданими позивачем доказами, а саме договорами купівлі-продажу автомобілів між позивачем та покупцями, які зазначені в Актах виконаних робіт.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано документальних доказів фактичного надання послуг по пошуку покупців, спростовуються актами виконаних робіт з яких вбачається, що приватні підприємці в інтересах та від імені позивача залучили до придбання автомобілів та надали консультаційні послуги по умовам придбання автомобілів.

Із звітів посередників по договорах про надання посередницьких послуг вбачається, що приватними підприємцями проводились консультації з потенційними покупцями автомобілів на предмет технічних характеристик автомобілів відповідних марок; здійснювались порівняльні аналізи певних марок та моделей автомобілів, які цікавили покупців; демонструвались реальні експлуатаційні показники автомобілів відповідних марок та моделей; організовувались та проводились тест-драйви автомобілів відповідних марок та моделей, тощо.

Стосовно порушень позивачем, на думку податкового органу, вимог п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», то колегія суддів вважає, що документи, на які посилається податковий орган, відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року в якому також визначено перелік обовязкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі № 2-а-4044/08/9 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий :

Судді : О.Б. Заверуха

В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

09.07.2010 року