Ухвала суду № 12580983, 06.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2010 року № 2317/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Багрія В.М, Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 480/0001801732/0/03450830/17071 від 08.05.2008 року, № 0001801732/1 від 04.06.2008 року та № 0001801732/3/888/1732/03450838/13310 від 15.09.2008 року, якими йому донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 38399,31 грн. в тому числі 12799,77 грн. - основний платіж та 25599,54 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідачем безпідставно донараховано податок з доходів фізичних осіб з мотивів невключання до загального місячного оподаткованого доходу виплати надбавок працівникам за роз'їзний характер робіт за жовтень 2006 року - квітень 2007 року, оскільки надбавки за роз'їзний характер робіт не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Крім того, вказує про те, що при невключенні до об'єкту оподаткування спірних сум по оплаті надбавок за роз'їзний характер робіт підприємство керувалося роз'ясненнями органів податкової служби.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області: № 480/0001801732/0/03450830/17071 від 08.05.2008 року, № 0001801732/1 від 04.06.2008 року, № 0001801732/3/888/1732/03450838/13310 від 15.09.2008 року, якими Дочірньому підприємству «Закарпатський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 38399,31 грн. в тому числі 12799,77 грн. - основний платіж та 25599,54 грн. - штрафних санкцій.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). Оскільки позивач в своїх діях дотримувався роз»яснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 та від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116, № 4890/6/17-0716 від 21.05.2007 р. та № 17930/7/17-0717 від 04.09.2008, надбавки, що виплачувались працівникам позивача за роз»їзний характер роботи позивач правомірно не включав до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Крім цього, розмір надбавок за розїзний характер роботи, що виплачуються працівникам Філії, є визначеним колективним договором ДП «Закарпатський облавтодор», погодженим із замовниками робіт та не перевищує граничних добових витрат, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права при її прийнятті внаслідок неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку листам ДПА. Вказує також про те, що колективним договором позивача не було визначено службові поїздки працівників філії, робота яких проходить в дорозі або має роз»їзний (пересувний) характер, як відрядження.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Філії «Тячівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року.

За результатами даної перевірки складено Акт №372-231/03450838 від 24.04.2008 року, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 08.05.2008 року, яким позивачу донараховано податкове зобовязання по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 38399,31 грн. (в.т. числі 12799,77 грн. - основний платіж та 25599,54 грн. - штрафна санкція).

Дане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Тячівському районі, однак рішенням від 04.06.2008 року № 8451/1710 йому було відмовлено в задоволенні скарги, а зазначене вище податкове повідомлення - рішення залишено без змін. Таке ж рішення було прийнято і при подальшому апеляційному оскарженні до ДПА в Закарпатській області та ДПА України.

Відтак, за наслідками апеляційного оскарження були прийняті податкові повідомлення рішення від 04.06.2008 року №0001801732/1 та від 15.09.2008 року №0001801732/3/888/1732/03450838/13310.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, філія «Тячівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» обслуговує сітку автомобільних доріг. Враховуючи дану специфіку діяльності, працівникам Філії виплачуються надбавки за розїзний характер роботи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року № 490 (далі - Постанова) підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Згідно ч.2 п.1 Постанови, при оподаткуванні доходів працівникам, які мають розїзний (пересувний) характер робіт, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, тобто службові поїздки таких працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі зі встановленням переліку відповідних посад та професій, закріплених ділянок для обслуговування, розміру надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення працівника за день, встановлених Постановою для поїздок в межах України та за межами України ( п.2 Постанови).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розмір надбавок за розїзний характер роботи, що виплачуються працівникам Філії, є визначеним колективним договором ДП «Закарпатський облавтодор», погодженим із замовниками робіт та не перевищує граничних добових витрат, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (а.с. 36-37).

Відповідно до п.1.1 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» «заробітна плата» - це також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати, які виплачуються платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Закон не містить переліку інших виплат, які входять у склад заробітної плати.

Підпунктом 2.2.6 та пунктом 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 встановлено, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що прийняття ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області податкових повідомлень-рішень не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України, яке регулює дані відносини.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що 25.05.2004 р. ДПА України у своєму розясненні № 5131/5/17-3116 наданому на запит Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), а також у розясненні ДПА України від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116 встановила, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у звязку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Оскільки позивач в своїх діях дотримувався розяснень ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116 та від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116, № 4890/6/17-0716 від 21.05.2007 р. та № 17930/7/17-0717 від 04.09.2008, надбавки, що виплачувались працівникам позивача за розїзний характер роботи, позивач правомірно не включав до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а тому не зобовязаний був оподатковувати їх податком з доходів фізичних осіб.

Слід також зауважити, що згідно пп. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове розяснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті в порушення вимог чинного законодавства України, яке регулює дані відносини.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року у справі № 2а-2075/08 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлений

та підписаний 09.07.2010 року