Ухвала суду № 12580665, 14.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року № 13983/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання Шологон В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року в справі за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Лан» до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 липня 2008 року №0000652301/3/5140 та №0000642301/3/5139, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 липня 2008 року, Хмельницьким окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Лан» до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2008 року №0000652301/3/5140 та №0000642301/3/5139.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 04 липня 2008 року відповідачем на підставі акту перевірки від 20.02.2008 року №1313/23-4/14148278 прийняті відносно приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Лан» податкові повідомлення-рішення №0000652301/3/5140 та №0000642301/3/5139. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті та податкових повідомленнях-рішеннях, є неправомірними, податкові повідомлення-рішення №0000652301/3/5140 та №0000642301/3/5139 є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача суперечать вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року позов приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Лан» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 04 липня 2008 року №0000652301/3/5140 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість 31348 грн. (за основним платежем 18806 грн., за штрафними санкціями 12542 грн.) та №0000642301/3/5139 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість 139529 грн. (за основним платежем 102027 грн., за штрафними санкціями 37502 грн.).

Зазначену постанову мотивовано тим, що порушень позивачем вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1, п.7.3, пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» судом не встановлено, виходячи зі змісту даних норм та обставин справи. Зазначений висновок суду підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 11728 у адміністративній справі №2-а-2228/08, складений 15 січня 2009 року, відповідно до якого документально та нормативно не підтверджується сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість, визначена державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому податковим повідомленням рішенням від 03.03.2008 року №0000642301/0/1361 в розмірі 31348 грн., та документально та нормативно не підтверджується сума податкового зобов'язання по податку на прибуток, визначена державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому податковим повідомленням рішенням від 03.03.2008 року №0000652301/0/1360 в розмірі 139529 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем, державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у відповідності до матеріалів перевірки державної податкової інспекції у м. Хмельницькому встановлена несвоєчасність включення операції з продажу нафтопродуктів через АЗС за період, що підлягав перевірці, на суму 57770 грн., що відповідно призвело до заниження податкових зобовязань на суму 11554 грн., в тому числі занижено податок на додану вартість на 21559 грн., завищено податок на додану вартість на суму 10005 грн., до складу валових витрат віднесено витрати по послугах на загальну суму 350342 грн., придбання яких не повязано із введенням господарської діяльності підприємства, чим завищено валові витрати на вказану суму.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задоволити.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Встановлено, що в період часу з 14.01.2008 року по 13.02.2008 року на підставі направлень №004267 від 14.01.2008 року та №004337 від 07.02.2008 року виданих ДПІ у м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Лан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2007 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1313/23-4/14148278 від 20.02.08 року, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 102027грн., та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1, п.7.3, пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 18806,00 грн.

На підставі акту перевірки та процедури податкового оскарження відповідачем прийняті повідомлення-рішення від 04 липня 2008 року №0000652301/3/5140 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість 31348 грн. (за основним платежем 18806 грн., за штрафними санкціями 12542 грн.) та №0000642301/3/5139 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість 139529 грн. (за основним платежем 102027 грн., за штрафними санкціями 37502 грн.).

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст.11, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.3.1, п.7.3, пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються на встановленні фактів:

заниження чистого доходу на суму 57770 грн., внаслідок несвоєчасного визнання валового доходу за відповідні періоди;

завищення валових витрат на суму 350342 грн., внаслідок віднесення до складу витрат з придбання юридичних та консультаційних послуг які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та є документально непідтвердженими (придбання юридичних послуг у товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прамо» на загальну суму 38500 грн., придбання інформаційно-консультаційних послуг у ПП ОСОБА_1 на загальну суму 165342 грн., придбання консультаційних послуг в ПП ОСОБА_2 на загальну суму 146500 грн.)

заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11554 грн., внаслідок несвоєчасного включення до податкових зобов'язань з ПДВ сум податку у складі виручки, отриманої в касу підприємства.

завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2006 року на 7700 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у складі ціни придбання юридичних та консультаційних послуг не пов'язаних з господарською діяльністю і не підтверджених документально.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно із п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання які реалізують товари кінцевому споживачу за готівкові кошти через реєстратори розрахункових операцій, ведуть книги обліку розрахункових операцій , за формою і в порядку встановленому ДПА України, а саме «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614.

Враховуючи те, що регістри з обліку готівкової виручки позивача сформовані на підставі прибуткових касових ордерів, які відповідають вимогам «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», дані облікових регістрів позивача за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року на підставі яких визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідають даним вказаним у поданих позивачем податкових деклараціях, судом першої інстанції встановлено вірно, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11554 грн.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. У відповідності до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дав оцінку безпідставності зменшення відповідачем податкового кредиту на суму 7700 грн. за одержаною позивачем належним чином оформленою податкової накладною від товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інвестиційна компанія «Прамо».

Судом першої інстанції вірно встановлена неправомірність та необґрунтованість висновку державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про донарахування позивачу доходу в розмірі 57770 грн., зважаючи на дотримання позивачем норм п.4.1 ст.4, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1, п.11.3, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при визначенні такого.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрат з придбання юридичних послуг у товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прамо» на загальну суму 38500 грн., придбання інформаційно-консультаційних послуг у ПП ОСОБА_1 на загальну суму 165342 грн., придбання консультаційних послуг в ПП ОСОБА_2 на загальну суму 146500 грн., адже вищевказані витрати підпадають під визначення валових витрат виробництва та обігу, визначеного у п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Висновок суду першої інстанції також підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 11728 у адміністративній справі №2-а-2228/08, складений 15 січня 2009 року, відповідно до якого документально та нормативно не підтверджується сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість визначена державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому податковим повідомленням рішенням від 03.03.2008 року №0000642301/0/1361 в розмірі 31348 грн. та документально та нормативно не підтверджується сума податкового зобов'язання по податку на прибуток визначена державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому податковим повідомленням рішенням від 03.03.2008 року №0000652301/0/1360 в розмірі 139529 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року в справі № 2а-2228/08/2270 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

Р.М.Шавель