Ухвала суду № 12579694, 05.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року №12463/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 року у справі за позовом фермерського господарства «Пан продукт» до Володимир-Волинської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У грудні 2008 року фермерське господарство «Пан продукт» звернулося з позовом до Володимир-Волинської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що набувши право на бюджетне відшкодування за квітень 2008 року, ними у травні 2008 року подано податкову декларацію з ПДВ разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення бюджетного відшкодування на банківський рахунок. 27 травня 2008 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань.

Володимир-Волинська ОДПІ здійснила виїзну позапланову перевірку позивача по питанню достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року. За результатами перевірки підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в повному обсязі та надано довідку від 21.07.2008 року №896/23-33309000.

11 листопада 2008 року по результатам зустрічних перевірок відповідач оформив акт №1391/23-33309000, яким бюджетне відшкодування зменшене на суму 23500,00 гривень та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2008 року №0000142302/0/11554.

Вважаючи таке рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2009 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 11.11.208 року №0000142302/0/11554.

Постанову суду оскаржила Володимир-Волинська ОДПІ. Вважає, що оскаржувана постановою є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Володимир-Волинська ОДПІ здійснила виїзну позапланову перевірку позивача по питанню достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року. За результатами перевірки підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в повному обсязі та надано довідку від 21.07.2008 року №896/23-33309000.

11 листопада 2008 року по результатам зустрічних перевірок відповідач оформив акт №1391/23-33309000, яким бюджетне відшкодування зменшене на суму 23500,00 гривень та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 листопада 2008 року №0000142302/0/11554.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ФГ «Пан продукт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 23 500 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7. 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем здійснено віднесення до податкового кредиту за вимогами підпунктами 7.4.1. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, та не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) чи дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що згідно податкової накладної від 3 квітня 2007 року за №55 виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Грандекс-агро», в ціні товару сплачено НДВ в сумі 23 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №505 від 2 квітня 2007 року.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації,

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що не виконання свого зобов'язання контрагентом по сплаті податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт на який посилається відповідач про не надходження сум податку на додану вартість до бюджету не є підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ, тому, як для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податковою кредиту, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.209 року у справі №2а-148/08/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

В. Улицький

І. Олендер

В. Каралюс

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.10.2010 року.