Постанова № 12577907, 30.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.11.2010 р.           справа №8/173

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:не з»явився

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», смт. Мілове Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області

від16.09.2010 року

у справі№ 8/173 (суддя Середа А.П.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області простягнення основного боргу в розмірі 49129,95грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1564,97грн., 3% річних в розмірі 1520,85грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Відкрите акціонерне товариство «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області (з урахуванням уточнень позовних вимог) про стягнення основного боргу в розмірі 49129,95грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1564,97грн., 3% річних в розмірі 1520,85грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.09.10р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області задоволені в повному обсязі, а саме: з Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області стягнуто основний борг в розмірі 49131,97грн., інфляційні в розмірі 1564,97грн., 3% річних в розмірі 1520,85грн.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 16.09.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області та відповідач, Закрите акціонерне товариство «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 15.10.2010р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, причини неявки не пояснили, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009р. між ЗАТ «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ»та ВАТ «Троїцьке автотранспортне підприємство»був укладений договір № 2-09СТ про надання транспортно-експедиційних послуг (далі по тексту –договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов’язується перевозити зернові та насіння соняшника з пункту, вказаного замовником, до пункту призначення та отримувачу, вказаному замовником, а замовник зобов’язується сплатити вартість наданих виконавцем послуг.

          За умовами п. 2.1 договору, перевезення здійснюється на підставі заявок замовника, викладених у письмовій формі або переданих телефоном.

          Згідно п. 3.1, 3.2, 3.5 договору, замовник сплачує вартість послуг з розрахунку 0,65 грн. за тонно-кілометр перевезення вантажу, а оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених виконавцем впродовж 5-ти днів з моменту надання виконавцем до сплати рахунку та товарно-транспортної накладної, при цьому рахунки повинні бути надані у комплекті з оригіналами товарно-транспортними накладними на кожен рейс.           

          Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.09.09 року до 01.09.10 року (п.8.1 договору).

          Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

          На виконання умов договору, позивач надав транспортні послуги з перевезення продукції на загальну суму 49131,71грн., що підтверджується актами виконаних транспортно-експедиційних послуг №1 від 24.12.09 року на суму 23473,01 грн.; №2 від 15.01.10 року на суму 3161,93 грн.; №3 від 11.02.10 року на суму 6578,00 грн.; №4 від 10.03.09 року на суму 3031,86 грн.; №4 від 07.04.10 року на суму 6234,16 грн.; №14 від 19.04.10 року на суму 6652,75 грн. (арк. с. 8-19, 115-119), які підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками обох підприємств.

Позивачем були передані відповідачу акти виконаних транспортно-експедиційних послуг, в яких є посилання на рахунки та товарно-транспортні накладні.

У зв»язку з невиконанням відповідачем його грошових зобов»язань за договором, на його адресу, відповідно до п. 6.2 договору була направлена претензія №2, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (арк. с. 125-126) та яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням ( ст. 929 Цивільного кодексу України).

Судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути основний борг в розмірі 49129,95грн. За умовами п. 3.2 договору, оплата послуг здійснюється протягом 5 днів з моменту надання виконавцем до оплати рахунку та товарно-транспортних накладних. Проте, як свідчать матеріали справи, в актах виконаних транспортно-експедиційних послуг є посилання на рахунки (арк. с. 8-19, 115-119), але належних та допустимих доказів надання саме цих документів відповідачу разом з підписанням актів виконання транспортно-експедиційних послуг позивачем до матеріалів справи не надано. Також позивач стверджує, що документальні докази направлення рахунків та товарно-транспортних документів на адресу відповідача у нього відсутні.

Таким чином, судова колегія вважає, що в данному випадку, сторонами був змінений порядок оплати наданих послуг у зв»язку з чим позивачем була направлена на адресу відповідача претензія №2 щодо оплати суми боргу в розмірі 42478,96грн., тоді як за позовом визначено суму боргу 49129,95грн.

Позивач не змінював згідно норм ст. 22 та п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, свої позовні вимоги в частині розміру суми основного боргу, яку визначив в розмірі 49 129,95грн., Але судом за рішенням стягнуто суму основного боргу в розмірі 49131,71грн., тоді як за претензією вказано 42478,96грн.

Крім того, в данному випадку, суд апеляційної інстанції вважає, що дійсно позивачем підтверджено надання послуг за договором, який є предметом данного спору на суму 49131,71грн., але акти виконаних транспортно-експедиційних послуг не є, за умовами договору №2-09СТ від 01.09.2009р., який є предметом данного спору, підставою для їх оплати. Тому, право вимоги щодо оплати наданих послуг виникає в порядку встановленому ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, так як за матеріалами справи відсутнє підтвердження направлення рахунків.

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що право вимоги на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, у позивача виникло тільки щодо суми 42478,96грн., а щодо суми 6650,99грн. таке право відсутнє, тому позивач передчасно звернувся до господарського суду за стягненням даної суми.

Таким чином, позивачем доведене неналежне виконання відповідачем його грошового зобов»язання за договором №№2-09СТ від 01.09.2009р на суму 42478,96грн., яка підлягає стягненню з відповідача, а в стягненні основного боргу в розмірі 6650,99грн. позивачу відмовляється в зв»язку з невизначенням строку оплати.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань за договором, позивачем нараховані інфляційні в розмірі 1564,97грн. та 3% річних в розмірі 1520,85грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарським судом помилково визнаний вірним розрахунок інфляційних та 3% річних, оскільки в даному випадку необхідно розраховувати згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та з суми боргу в розмірі 42478,96грн., а з наданого позивачем розрахунку взагалі не зрозуміло за який період здійснений розрахунок. Тому, розрахунок інфляційних та 3% річних не відповідає вимогам чинного законодавства України, а суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення 3% річних в розмірі 1520,85грн. та інфляційних в розмірі 1564,97 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає необхідним в цій частині скасувати рішення суду, відмовивши позивачу у стягненні 3% річних в розмірі 1520,85грн. та інфляційних в розмірі 1564,97 грн. в повному обсязі.

Тому, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2010 року у справі № 8/173 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення боргу в розмірі 49129,95грн., інфляційних в розмірі 1564,97грн. та 3% річних в розмірі 1520,85грн. з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 42478,96грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються частково на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2010 року у справі №8/173 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2010 року у справі № 8/173 –скасувати частково.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області про стягнення основного боргу в розмірі 49129,95грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1564,97грн., 3% річних в розмірі 1520,85грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області (92500, Луганська область, с. Мілове, пров. Заводський, 3, р/р №2600995010276 у філії ВАТ «Хрещатик»м. Луганськ, МФО 364304, ЗКПО 25365406) на користь Відкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області (92100, Луганська область, смт. Троїцьке, вул. Лихачьова, 49, р/р №2600814828 в ЛОД «Райффайзенбанк Аваль», м. Луганськ, МФО 304007, ЗКПО 20182859) основний борг в розмірі 42478,96грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 424,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 191,99грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», смт. Мілове Луганської області про стягнення основного боргу в розмірі 6650,99грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1564,97грн., 3% річних в розмірі 1520,85грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Троїцьке автотранспортне підприємство», смт. Троїцьке Луганської області (92100, Луганська область, смт. Троїцьке, вул. Лихачьова, 49, р/р №2600814828 в ЛОД «Райффайзенбанк Аваль», м. Луганськ, МФО 304007, ЗКПО 20182859) на користь Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінової олії «Стрілецький степ», с. Мілове Луганської області (92500, Луганська область, с. Мілове, пров. Заводський, 3, р/р №2600995010276 у філії ВАТ «Хрещатик»м. Луганськ, МФО 364304, ЗКПО 25365406) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 212,40грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2010 року у справі № 8/173 –залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                             Л.Ф. Чернота                    

Судді                                                                                                     Г.І. Діброва

                                                                                                     Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Луганськ. обл.

Соловйова О.О.