Рішення № 12576072, 28.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2010 р.Справа № 5/1004

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Чорноус Р.А., довір. №135 від 01.07.10

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмельницького (с.Романівка Романівського району)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" (смт Чуднів)

про стягнення 33786,18грн

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 33786,18грн заборгованості за вартість вибракованих свиноматок, в тому числі: 26334,50грн - основного боргу; 658,38грн - 3% річних; 4607,44грн - пені та 2185,86грн - інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд закінчувати розгляд справи.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім.Б.Хмельницького (позивач) продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси" (відповідачеві) вибраковані свиноматки в кількості 11 голів на загальну суму 25485,00грн, що підтверджується накладною №113 від 03.08.09. та довіреністю ЯПТ №037810 від 03.08.09. (а.с. 7,9).

Оскільки, сторонами строк розрахунків не був встановлений, то позивач надіслав відповідачеві вимогу про сплату боргу, яку останній отримав 17.11.09. (а.с. 12), але залишив її без відповіді та без задоволення.

Отже, станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отриманий товар у сумі 25485,00грн.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення 25485,00грн основного боргу.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 26344,50грн, то суд відмовляє в позові в частині стягнення 859,50грн основного боргу (26344,50грн - 25485,00грн).

Суд не приймає як належний доказ на підтвердження отримання відповідачем товару на суму 26334,50грн - накладну №488 від 03.08.09. (а.с.10), так як з наданої накладної не вбачається, через кого отримано товар відповідачем, підпис в графі "прийняв" відсутній.

Крім того, суд відмовляє в позові у частині стягнення з відповідача пені в сумі 4607,44грн, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ч.2 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України).

З врахуванням ч.2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є н і к ч е м н и м.

Таким чином, оскільки сторони не вчинили правочин у письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, то відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2185,86грн інфляційних втрат та 658,38грн - 3% річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Дійсно, згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, суд задовольняє позов частково в частині стягнення інфляційних та 3% річних, так як позивач при визначенні початку нарахування інфляційних та 3% річних не врахував вимоги ст.530 ЦК України та неправильно визначив суму основного боргу.

Отже, інфляційні втрати становитимуть за період з грудня 2009 року по червень 2010 року 1081,22грн (25485,00грн (сума боргу) х 104,24 (індекс інфляції) : 100) - 25485,00грн (сума боргу)), а 3% річних 408,46грн (3% : 365) х 25485,00грн х195 днів за період з 25.11.09. по 08.06.10.).

Оскільки, позивач заявив позов про стягнення з відповідача 2185,86грн інфляційних втрат, а 3% річних у сумі 658,38грн, то відповідно суд відмовляє в позові у частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 1104,64грн (2185,86грн - 1081,22грн) і 3% річних у сумі 249,92грн (658,38грн - 408,46грн).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів на підтвердження вартості товару не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 25485,00грн - основного боргу, 408,46грн - 3% річних, 1081,22грн - інфляційних втрат обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У частині стягнення 859,50грн - основного боргу, 4607,44грн - пені, 1104,64грн - інфляційних нарахувань та 249,92грн - 3% річних суд відмовляє в задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чуднівські ковбаси", 13200, смт. Чуднів, вул. Робітнича, буд.9, Житомирської області, код ЄДРПОУ 32177118,

на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького, 13043, с. Романівка, Романівського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 03745901:

- 25485,00грн - основного боргу,

- 408,46грн - 3% річних,

- 1081,22грн - інфляційних втрат,

- 269,75грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита,

- 188,42грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 859,50грн - основного боргу, 4607,44грн - пені, 1104,64грн інфляційних нарахувань та 249,92грн - 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 01.11.10.

Віддрукувати: 1 - в справу, 2- 3 позив. і відп. (рек. з повід. про вруч.)