Постанова № 12575201, 19.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2010 року 16:50 № 2а-1514/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

прокуратури: Семененка В.П.;

позивача: Вернигори О.О.;

відповідача: Саєнко Ю.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі

міста Києва

доЗакритого акціонерного товариства “Компанія “Віктор”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19листопада2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

04лютого2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту позивач, Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Святошинському районі м. Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства “Компанія “Віктор” (далі по тексту відповідач, ЗАТ “Компанія “Віктор”), в якому просив стягнути заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 273916,39грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08лютого2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1514/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30березня2010року. Судове засідання 30березня2010року відкладалося на 20травня2010року, через відсутність представників позивачів. 20травня2010року в судовому засіданні залучено до матеріалів справи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та оголошена перерва до 06липня2010року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06липня2010року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та оголошено перерву до 26серпня2010року через необхідність витребування додаткових доказів. В судовому засіданні 26серпня2010року оголошувалася перерва до 18жовтня2010року, а пізніше до 20жовтня2010року та зобовязано представника ДПІ у Святошинському районі м. Києва надати докази надсилання першої податкової вимоги. 20жовтня2010року, у звязку із збільшенням позовних вимог, судом оголошувалася перерва до 12листопада2010року, а пізніше з аналогічних підстав судом оголошувалася перерва до 19листопада2010року.

Під час розгляду справи 19листопада2010року представники позивача і прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Компанія “Віктор” зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 07липня1995року (ідентифікаційний код 19348487) в якості субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, взято на облік ДПІ у Святошинському районі м. Києва як платник окремих податків, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За даними довідки про заборгованість відповідача перед бюджетом датованої 12листопада2010року, ЗАТ “Компанія “Віктор” має борг по орендній платі з юридичних осіб на суму 634989,03грн. Заборгованість виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: від 28січня2009року №966 та від 29січня2009року №3942, крім того обліковується пеня на суму 11422,82грн.

Таким чином, на момент розгляду справи за відповідачем обліковується борг по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 646411,85грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до підпункту 16.4.1. пункту 16.4. статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до положень підпункту 16.4.1. пункту 16.4. статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, нарахована пеня у розмірі 11422,82грн.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за землі надані їм у користування, є Закон України “Про плату за землю”.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частиною 1 статті 5 Закону України “Про плату за землю” визначено, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власника та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до статті 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, заперечення представника відповідача проти позову, на думку суду, є необгрунтованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В матеріалах справи відсутні докази сплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання ЗАТ “Компанія “Віктор” по орендній платі з юридичних осіб.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкових зобовязань позивачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 08вересня2009року №1/1302 на суму 54644,70грн., однак зазначена кореспонденція повернулася позивачу через не можливість вручення відповідачу, що не знаходиться за вказаною адресою, і відповідно до акту від 24вересня2009року №37/24-140 перша податкова вимога від 08вересня2009року №1/1302 розміщена на дошці податкових оголошень.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги, податковий борг залишився непогашеним, позивачем на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 26жовтня2009року 2/1535 на суму 109462,62грн, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 15листопада2009року, про що є підпис на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав, визнавши позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Компанія “Віктор” (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 19348487), на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33217812700009, код платежу 13050200, одержувач - УДК у Святошинському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077945, банк одержувача: ГУДК у місті Києві, МФО 820019) у розмірі 646411,85грн. (шістсот сорок шість тисяч чотириста одинадцять гривень вісімдесят пять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко