Рішення № 125748592, 10.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 рокусправа № 380/12310/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо несписання безнадійного податкового боргу;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання безнадійним податкового боргу в сумі 60965,28 грн, визнати такою, що підлягає анулюванню нарахована пеня у розмірі 821,01 грн.

В обґрунтування позову зазначив те, що зареєстрований як фізична особа-підприємець з 2006 року. Вказав, що протягом 2015-2016 років перебував на спрощеній системі оподаткування, зокрема на третій групі платника єдиного податку за ставкою оподаткування п`ять відсотків. Повідомив, що протягом 2014-2017 років позивач подавав податкові декларації платника єдиного податку, відповідно до яких за 2014 рік нараховані податкові зобов`язання відповідно до декларацій за 2014 рік в сумі 11752,71 грн (подано 29.01.2015), за 2015 рік нараховані податкові зобов`язання згідно з декларацією в сумі 17144,46 грн (поквартально 5407,92 грн, 5621 грн, 6115,54 грн). Вказав, що за 2016 рік, задекларовано суму податкового зобов`язання 49092 грн. Відповідно до даних отриманих ФОП ОСОБА_1 з електронного кабінету платника за на 2015 рік сума заборгованості становить за 2015 рік становить 12013,24 грн. Стверджує, що сума податкової заборгованості 12013,24 включає суму податкових зобов`язань 9492,85 грн та пені 2520,39 грн). Повідомив, що відповідно до даних облікової картки платника станом на 31.12.2014 переплата становить 1214,32 грн, нараховано зобов`язань відповідно до декларацій на суму 28897,17 грн, сплачено на суму 18190 грн, нараховано пені в сумі 2520,39 грн (28897,17 грн. нараховано -18190 грн сплачено - 1214,32 грн = 9492,85 грн зобов`язання + 2520,39 грн = 12013,24 грн). Вказав, що станом на 2016 рік податковий борг сума заборгованості становить 50906 грн з яких згідно з деклараціями нараховано 49092,2 грн (нараховано відповідно до декларацій за 1 квартал 2016 року в сумі 14867,45 грн, декларації за 2 квартал 2016 року в сумі 15667,95 грн, за 3 квартал 2016 року в сумі 11270,05 грн, за 4 квартал 2016 року 7286,75 грн). Стверджує, що інших податкових декларацій не подавалось. Вважає, що загальна сума по поданих деклараціях за 2015-2016 роки становить 58585,05 грн, сплата проведена за 2015-2016 роки в сумі 41004,32 грн (за 2015 рік в сумі 19404,32 грн з якої 18190 грн сплачено 1214,32 грн, оплата в 2016 році в сумі 21600 грн). Повідомив, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо визнання заборгованості в сумі 60965,28 грн безнадійною та просив списати вказану заборгованість, а також всі штрафи та пені, що можуть виникнути на основі даної заборгованості, однак листом від 16.04.2024 № 11693/6/13-01-13-3 відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для списання такого боргу. Позивач стверджує, що вищевказаний борг підлягаю списанню як безнадійний з урахуванням положень ст. 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 2207 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 № 908/38244376, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 12.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 08.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.10.2024 витребувано додаткові докази у справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 55902 від 23.07.2024), в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що згідно з карткою особового рахунку та довідки про заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.07.2024 складає 60965,28 грн, а саме по єдиному податку з фізичних осіб 60965,28 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0005521301 від 12.04.2016 на суму 8280,52 грн та на підставі податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 1600016611 від 26.04.2016 на суму 14867,45 (термін сплати 20.05.2016). Крім того, нараховано пені по податковій декларацій № 1600011565 від 04.02.2016 на суму 230,24 грн; нараховано пені по податковому повідомленню-рішенню № 0005531301 від 12.04.2016 на суму 32,96 грн, нараховано пені по податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 04.11.2015 № 1500033249 на суму 557,81 грн, по податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 1600035172 від 05.08.2016 на суму 15667,95 грн, по податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 1600040485 від 04.11.2016 на суму 11270,05 грн, по податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 1700013469 від 27.01.2017 на суму 7286,75 грн, по податковому повідомленню-рішенню № 0032461310 від 12.07.2017 на суму 2771,55 грн. Вказав, що списання безнадійного податкового боргу регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI та Порядком списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1844/24376 (далі Порядок 577). Відповідно до п. п. 14.1.11 п. 14.1 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Відповідно до п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, оподаткований борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу. Згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Аналізуючи зазначені норми закону, слід зазначити, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Повідомив також, що суд не вправі зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення про списання безнадійного боргу, оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням виключно Головного управління ДПС у Львівській області. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від позивач на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 43825 від 13.06.2023) у якій навів доводи аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Суд, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Львівській області з 01.02.2006.

Згідно облікових карток єдиного податку з фізичних осіб за 2015-2023 роки у ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 60965,28 грн та пеня 821 грн.

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою про списання податкового боргу.

Відповідач листом № 11693/6/13-01-13-03 від 16.04.2024 відмовив позивачу у списанні податкового боргу. У своїй відмові вказав, що згідно даних інформаційної системи податкового органу станом на 10.04.2024 у ОСОБА_1 обліковується податковий борг на суму 60 965,28 грн, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації платіж 18050400) 60965,28 грн, який виник згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця.

Зазначив, що відповідно до вимог п. 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом державної влади, що забезпечує формування та реалізовує державну фінансову політику. Згідно з розділом ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2022 року за № 908/38244 безнадійним податковим боргом є:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи);

2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;

4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;

5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;

6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;

7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора.

Вказав що враховуючи вищенаведене у ГУ ДПС у Львівській області відсутні підстави для списання податкового боргу ОСОБА_1 .

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу протиправною тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Визначення поняття податкового боргу надано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Питання списання безнадійного податкового боргу врегульоване статтею 101 ПК України.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (пункт 101.1 статті 101 ПК України).

Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 101.2 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

У пункті 101.5 статті 101 ПК України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Міністерство фінансів України наказом 28.07.2022 № 220, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 № 908/38244, затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу II Порядку № 220 безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу п.3 розділу ІІ Порядку №220.

Згідно з пунктами 1, 5, 6 розділу IIІ Порядку № 220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 220 слідує, що списання безнадійного податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 календарних днів, здійснюється контролюючим органом за процедурою, яке передбачає визначення суми безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, на підставі даних ІКС та прийняття відповідного рішення про списання такого безнадійного боргу.

Як встановлено судом із матеріалів справи, а саме із облікових карток єдиного податку з фізичних осіб у позивача станом на 11.09.2017 обліковувався податковий борг у розмірі 60965,28 грн і 821,01 грн пені. Вказане не заперечується відповідачем у своїй відмові про списання податкового боргу.

Отже, строк давності стосовно вищенаведеного податкового боргу у сумі 60965,28 грн і пені у розмірі 821,01 грн, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України (у 1095 календарних днів), минув.

Доказів, що у вказані періоди контролюючий орган ініціював процедуру стягнення з позивача наведеного податкового боргу шляхом звернення до суду з позовом у межах 1095 днів відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано суду доказів, що ним сформовано для позивача податкову вимогу.

Відповідно, із аналізу вищенаведених встановлених судом обставин та приписів чинного податкового законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання позивача в сумі самостійно задекларованого єдиного податку фізичної особи-підприємця в сумі 60965,28 грн і пені в сумі 821,01 грн є податковим боргом стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПК України.

Тобто, наведений податковий борг є безнадійним податковим боргом, який підлягав списанню контролюючим органом у спосіб та у порядку, встановленому підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, Порядку № 220.

Суд також зазначає, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 2а-2002/12/1370.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в частині щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у загальній сумі 61786,29 грн за заявою позивача, суперечить вищенаведеним чинним приписам податкового законодавства, тому таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст. 76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем під час судового розгляду даної справи не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами правомірність бездіяльності відповідача в частині не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу позивача у загальній сумі 61786,29 грн стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст. 102 ПК України (1095 днів) з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та аналізу норм вищенаведеного законодавства.

Суд також критично оцінює доводи відповідача з приводу того, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, а також на період дії воєнного стану, перебіг строків давності було зупинено, тому у відповідача були відсутні підстави для визнання податкового боргу позивача безнадійним, з огляду на те, що приписи про зупинення перебігу строків давності мали місце у період з 18.03.2020 по 01.08.2023 і не розповсюджуються на правовідносини, які мали місце у згаданий вище період та стосовно якого минув строк давності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 наведеного Кодексу, правомірність бездіяльності відповідача в частині не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу у сумі 60965,28 грн та пені в сумі 821,01 грн стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст. 102 ПК України (1095 днів), суд дійшов висновку, що відповідач, вчиняючи таку бездіяльність, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, вищенаведеною протиправною бездіяльністю щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст. 102 ПК України (1095 днів), відповідач допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності відповідача у наведеній частині протиправною.

Також, і з урахуванням того, що у ході судового розгляду даної справи судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача в частині не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 ст.102 ПК України (1095 днів), у такому випадку слід зобов`язати відповідача прийняти відповідне рішення про списання зазначеного безнадійного податкового боргу, як ефективного способу юридичного захисту порушеного права позивача, направленого на відновлення такого права, яким є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення виявлених порушень законодавства виходячи із повноважень адміністративного суду, визначених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України та приписів статті 13 Конвенції про захист правлю людини і основоположних свобод.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином в силу приписів ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 60965,28 грн і суми пені в розмірі 821,01 грн.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 60965 (шістдесят тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 28 коп і суми пені в розмірі 821 (вісімсот двадцять одна) грн 01 коп.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Качур Р.П.