Постанова № 12573964, 22.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2010 р. справа № 2а-23353/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

доТовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006»

про стягнення заборгованості в сумі 199989,25 грн.

за участю:

від позивача: Лєгостаєв К.О. (за дов. № 360/10/10-013 від 13.01.2010 року)

від відповідача: не зявився

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 199989,25 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 27 вересня 2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006» через обліковується податковий борг в сумі 199989,25 грн., який виник згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік від 30.01.2010 року № 504 на суму 177571,94 грн., податкового повідомлення рішення № 0001521500 від 16.06.2010 року на суму 17972,67 грн., прийнятого на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки від 30.04.2010 року № 500/15/34225592 та пені у сумі 4444,64 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обовязок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати за землю в сумі 199989,25 грн.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, до судового засідання не зявився, уповноваженого представника не направив, причин неявки суду не повідомив, письмового відзиву не направив, будь-яких клопотань чи заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34225592. Як платник податків відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька.

30 січня 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька податкову декларацію з орендної плати за землю за звітний податковий період 2010 рік (арк. справи 10), якою було визначено суму орендної плати за землю за 2010 рік у загальній сумі 304409,05 грн., з яких в період з січня по листопад 2010 року в сумі 25367,42 грн. на місяць, в грудні 2010 року - в сумі 25367,43 грн. За даними зворотного боку облікової картки з орендної плати за землю, відповідачем не було сплачено суму зобовязань з орендної плати за землю за звітні періоди січень липень 2010 року.

30 квітня 2010 року позивачем було складено Акт № 500/15/34225592 про результати документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності оплати узгодженого податкового зобовязання по декларації з орендної плати за землю за звітний податковий період 2009 рік № 406 від 30.01.2009 року, за наслідками якого було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001521500 від 16.06.2010 року про застосування штрафних санкцій на суму 17972,67 гривень.

26 липня 2010 року позивачем був складений Акт № 148/15/34225592 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій платника податку на додану вартість № 0001521500 від 16.06.2010 року через повернення конверту з направленим податковим повідомленням рішенням із позначкою «за зазначеною адресою не проживає».

Станом на 27 вересня 2010 року за інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з орендної плати за землю за позивачем обліковувалася недоїмка у сумі 199989,25 гривень, з яким сума самостійно узгодженого податкового зобовязання складає 177571,94 гривень, штрафні санкції за податковим повідомленням рішенням 17972,67 гривень, пеня 4444,64 гривень.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", яким визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, передбачено сплату плати за землю (земельний податку), а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до статті 27 зазначеного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначені строки погашення податкових зобовязань.

Відповідно до підпункту 5.3.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження зобовязань з орендної плати за землю за звітні періоди січень липень 2010 року шляхом надання до податкового органу податкової декларації. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів зворотного боку облікової картки платника податків, відповідачем не здійснювалося самостійне погашення визначеної суми податкового зобовязання з орендної плати за землю, внаслідок чого, станом на 27 вересня 2010 року, за даними зворотного боку облікової картки платника податку, сума податкового боргу складає 177571,94 грн. за основним платежем, пеня 4444,64 гривень.

Відповідно до пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001521500/0 від 16.06.2010 року до відповідача був застосований штраф в сумі 17972,67 грн. на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21 червня 2001 року.

Пунктом 4.9. зазначеного Порядку визначено, що у разі, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Тобто, днем вручення податкового повідомлення-рішення № 0001521500/0 від 16.06.2010 року є день складення акту про неможливість вручення податкового повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій платника податку на додану вартість, а саме 26 липня 2010 року. Податкові зобовязання відповідача, визначені зазначеним податковим повідомленням-рішенням вважаються такими, що узгоджені 26 липня 2010 року.

Відповідно до абзацу третього підпункту 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач мав сплатити суму застосованих податковим повідомленням-рішенням № 0001521500/0 від 16.06.2010 року штрафних (фінансових) санкцій до 06 серпня 2010 року.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Проте, за інформацією зворотного боку облікової картки відповідача з орендної плати за землю за позивачем обліковувалася недоїмка у сумі 199989,25 гривень, з яким сума самостійно узгодженого податкового зобовязання складає 177571,94 гривень, штрафні санкції за податковим повідомленням рішенням 17972,67 гривень, пеня 4444,64 гривень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобовязання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 199989,25 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ 2006» (код ЄДРПОУ 34225592, адреса: 83096, м. Донецьк. вул. Хлібодарна, 14/5) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю грошові кошти в розмірі 199989,25 грн. (сто девяносто девять тисяч девятсот вісімдесят девять гривень 25 копійок) на р/р 33214812700010, отримувач місцевий бюджет у Петровському районі м. Донецька, ЄДРПОУ 34687127, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 13050200.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.