Ухвала суду № 125670245, 05.03.2025, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/1977/25

Провадження № 2/756/2597/25

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

05 березня 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши заяву відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в межах цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

05.03.2025 від відповідача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій просила цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розглядати в порядку загального позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов до наступного.

Частиною 2 ст. 19 та п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

У відповідності до ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ;

2) справ, що виникають з трудових відносин;

3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує двісті п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за своїми правовідносинами не підлягають обов`язковому розгляду у загальному позовному провадженні - є малозначними.

За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Як вбачається, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, ціна позову за даними вимогами позивача складає - 34 326,31 грн.

Тобто в розумінні положень ст. 19 ЦПК України, ціна даного позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа є малозначною.

В то й же час, з огляду на норми закону, з урахуванням характеру правовідносин щодо заявлених позовних вимог, в даному випадку відсутні підстави для розгляду даної категорії справи у загальному позовному провадженні.

Разом з тим, згідно з ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства є малозначними (тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України), передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки на даний спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, то така справа у відповідності до вимог закону, має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В той же час, вказана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, суд зазначає, що у відповідності до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи висновки експертів або будь-які інші докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд даної справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.

В той же час, варто зауважити, що відповідач не наводить жодних підстав для переходу до загального позовного провадження, лише зазначає, що позовну заяву вона не отримала, проживає з 31.01.2024 за межами території України та з заборгованістю не згодна, проте це не є підставами для переходу до загального позовного провадження.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за веб-адресою: http://ob.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПУКАЛО