Вирок № 12564173, 26.11.2010, Любомльський районний суд Волинської області

Кримінальне судочинство Справа №1-141-10

Порушення правил безпеки дорожнього

руху або експлуатації транспортного засобу

особами які керують транспортним засобом-42

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Любомль 26 листопада 2010 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурора Крисюка В.С.

перекладачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9,

законного представника потерпілої ОСОБА_6,- ОСОБА_10,

захисника адвоката ОСОБА_11,

підсудного ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина королівства Бельгії, бельгійця, уродженця с. Шене провінція Льєж королівства Бельгії, жителя АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, інваліда 1-ї групи, не судимого - ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_12 12 вересня 2010 року близько 18 години, на 474 км.+870 м. автодороги ОСОБА_1 Ковель Держкордон, під час здійснення маневру обгону його спеціально обладнаного автомобіля для інвалідів «Мерседеса Спрінтера» д.н. НОМЕР_3 водієм пасажирського автобуса «Мерседес - Спрінтер» д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_14, грубо порушив Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, зокрема: п.10.1 змінив напрямок руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та згідно вимог п.12.3 при виявлені перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості та не зупинив транспортний засіб, п.14.3 перешкодив здійснити обгін шляхом раптового виїзду на зустрічну смугу руху, де здійснив наїзд на автомобіль «Мерседес Спринтер» д.н. НОМЕР_1, який в результаті цього зїхав в кювет та перевернувся.

Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_12 автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажири автобуса «Мерседес - Спрінтер» д.н. НОМЕР_1 отримали тілесні ушкодження середньої степні тяжкості

1 інстанція код суду 0310

2

а саме : ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 563 від 23.09.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кінця лівої ключиці, забійно скальпованої рани лобно тім»яної ділянки зліва, забійних ран підборіддя, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

ОСОБА_15, згідно висновку експерта № 562 від 23.09.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 7 грудного хребця 2 ступеня без порушення функції спинного мозку, забійної рани волосистої частини голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

ОСОБА_4, згідно висновку експерта № 652 від 28.09.2010 року отримала тілесні ушкодження у вигляді рани на голові, крововиливів параорбітальної ділянки справа, закритого перелому 2-го ребра справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

ОСОБА_5, згідно висновку експерта № 660 від 29.09.2010 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньосуглобового перелому правої променевої кістки зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 винним себе в інкримінованому йому органами досудового слідства обвинуваченні визнав повністю та заявив, що не оспорює і визнає повністю доведеним спосіб, час, місце вчинення ним злочину, а його показання відповідають фактичним обставинам справи та інкримінованому йому обвинуваченню.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в судовому засіданні дали покази, які повністю відповідають та узгоджуються з показами підсудного ОСОБА_12 та іншими доказами по справі.

Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_12 за ч.1 ст.286 КК України. Таку кваліфікацію слід визнати правильною, що знайшла своє об»єктивне підтвердження під час судового слідства. При цьому суд приходить до висновку, що з обвинувачення ОСОБА_12 за ч.1 ст.286 КК України, слід виключити його обвинувачення в частині спричинення ним легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я, потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з тих підстав, що диспозиція ч.1 ст.286 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тільки середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб»єктом злочину.

Таким чином, суд дослідивши докази в порядку ч.3 ст.299, ст. 301-1 КПК України приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_12 в його необережних діях, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_3, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_12 злочину, який відносяться до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного, який являється інвалідом 1-ї групи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, добровільно відшкодував завдану державі шкоду.

До пом»якшуючих покарання обставин, суд відносить, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, при цьому не вбачаючи обтяжуючих покарання обставин.

Обираючи підсудному ОСОБА_12 покарання, суд приходить до висновку про призначення йому покарання згідно та в межах закону за яким він

3

притягується до кримінальної відповідальності у виді штрафу без позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки останній являється інвалідом першої групи, переміщається при допомозі інвалідного візка та спеціально обладнаного автомобіля, тому що має паралізовані ноги, вчинив злочин без обтяжуючих його покарання обставин, а тому на думку суду, призначення йому іншого більш суворого покарання передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України з врахуванням особи підсудного не буде відповідати загальним засадам призначення покарань.

Таке покарання призначене підсудному на думку суду буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його мети відповідно до вимог ст.ст. 65,50 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, підлягає до повного задоволення позов ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди, які підтвердженні документально в розмірі 1872,33 гривні та 4,32 Євро, що по курсу Національного банку України станом на 26.11.2010 року - 100 Євро становить 1057,5142 (4,32 * 1057,5142) = 45,68 гривень, таким чином всього матеріальної шкоди в розмірі 1918,01 гривні.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, враховуючи характер спричинених потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, у зв»язку з цим глибини моральних, душевних переживань та фізичних страждань, внаслідок чого остання повинна була проходити лікування в лікарні, при цьому потерпіла змушена була змінити звичайний для неї та її сім»ї спосіб життя, те що вона в даний час продовжує лікуватися в невропатолога підлягає до часткового задоволення її позов до підсудного ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди в розмір 24000 гривень.

Відповідно до вимог ст.205 ЦПК України суд приймає відмову Любомльського міжрайонного прокурора від позову в інтересах держави в особі Любомльської центральної районної лікарні та Ковельського міськрайонного територіального медичного об»єднання до підсудного про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину від злочину, оскільки вони підсудним ОСОБА_12 повністю відшкодовані в добровільному порядку до закінчення судового слідства по справі, а тому в цій частині провадження в справі слід закрити.

При цьому згідно ст.205 ЦПК України слід прийняти відмову від позову представника потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 до підсудного про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у зв»язку з його заявою, про намір відшкодування завданої його довірительки шкоди бельгійською страховою компанією «АХА» Бельджіум», закривши провадження в цій частині.

Крім зазначеного, суд вважає за необхідне залишити цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до підсудного про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та його заяву про відмову від заявленого позову у зв»язку відшкодуванням йому завданої шкоди бельгійською страховою компанією «АХА» Бельджіум» без розгляду, оскільки позовні вимоги останнього не випливають з встановленого в судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_12 за ч.1 ст.286 КК України. При цьому роз»яснивши ОСОБА_7 та ОСОБА_18 її законному представнику ОСОБА_10, що вони мають право звернутися в суд до ОСОБА_12 з відповідними позовами в порядку цивільного судочинства.

Крім наведеного з листа від 24 листопада 2010 року страхової компанії «АХА» Бельджіум» та фірми «Інтер-Ріск» Міжнародне врегулювання збитків м.Львів вул.Тургенєва, 73, від 23.11.2010 року вбачається, що бельгійська страхова компанія погоджується згідно поданих заяв виплатити наступні суми відшкодувань на користь потерпілих : ОСОБА_4 еквівалент 1200 Євро, ОСОБА_18 еквівалент 800 Євро, ОСОБА_5 еквівалент 500 Євро, ОСОБА_17 еквівалент 8000 Євро, ОСОБА_7 еквівалент 1000 Євро.

Питання про долю речових доказів та стягнення судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.81, 93 КПК України.

4

При цьому суд не вбачає підстав для передачі на відповідальне зберігання речового доказу автомобіля «Мереседес Спрінтер» р.н. 061 ВSV до вступу вироку в законну силу іншій особі.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд ,-

з а с у д и в:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п»ятсот) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з засудженого ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_3 - 1918,01 (одну тисячу дев»ятсот вісімнадцять) гривень 01 копійку матеріальної шкоди та 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_12 на користь НДКЦ при УМВС України у Волинській області, судові витрати в розмірі 1126,08 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень 08 копійок за проведення транспортно - трасологічної експертизи - 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу : За проведення експертизи, код № 9 (а.с.81).

Речові докази по справі : автомобілі, котрі знаходяться на відповідальному зберіганні в ДПС взводу №3 ВДАІ Любомльського РВ УМВС України у Волинській області «МерседесСпрінтер» р.н. НОМЕР_1 після вступу вироку в законну силу повернути власникам у повне розпорядження гр - ну ОСОБА_19 та «МерседесСпрінтер» р.н. НОМЕР_3 засудженому ОСОБА_12 або уповноваженій ним особі (а.с.48,143-145).

При цьому, після вступу вироку в законну силу повернути засудженому ОСОБА_12 його посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ «МерседесСпрінтер» р.н. НОМЕР_3 котрі знаходяться в матеріалах справи, залишивши їх належно завірені копії.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_12 залишити попередній заставу, яку після вступу вироку в законну силу бухгалтерії Любомльського РВ УМВС України у Волинській області де на депозитному рахунку знаходиться остання (прибутковий касовий ордер №531 від 08.10.2010 року), слід звернути в дохід держави в рахунок стягнення призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п»ятсот) гривень з засудженого ОСОБА_12 при цьому звернувши решту коштів застави в розмірі 1126,08 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень 08 копійок на відшкодування засудженим ОСОБА_12 судових витрат по справі за проведення експертизи (а.с.81), і решту застави в розмірі 10373,92 (десять тисяч триста сімдесят три) гривні 92 копійки на відшкодування матеріальної та моральної шкоди згідно цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 (а.с.213-214).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_12 на протязі 15 діб із часу вручення йому письмової копії перекладу даного вироку через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя І.В.МОСІЄВИЧ