Рішення № 12554342, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/34126.11.10

За позовом                     Закритого акціонерного товариства «Медфармком –Центр»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»

Про                              стягнення 2503,09 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з’явився

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Медфармком –Центр»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»про стягнення з останнього 2503,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 13/01-К від 19.01.2010р.

Ухвалою суду від 21.10.2010р. порушено провадження у справі № 1/341 та призначено розгляд на 12.11.2010 р.

12.11.2010р. представники сторін у судове засідання не з’явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд відклав розгляд справи на 26.11.2010, у зв’язку з відсутністю представників сторін, зобов’язав сторін виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

26.11.2010 позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, та документи на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2010.

26.11.2010 представники сторін у судове засідання не з’явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, відповідач про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Процесуальні документи, скеровані на адресу відповідача, повернулись до суду.

Згідно довідки ЄДРПОУ на відповідача, місце реєстрації останнього не змінювалось.

Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача, оскільки останнім надані всі необхідні документи для розгляду справи по суті спору.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 22.11.2010р., а саме: 03058, м.Київ, вул. Генерала Тупікова 14-А, кв. 78, також процесуальні документи скеровувались на фактичну адресу відповідача, зазначену у позові: 04071, м.Київ, вул. Костянтинівська 20/14.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 13/01-К від 19.01.2010р. (далі –договір), відповідно до якого позивач продає та доставляє товари в асортименті та кількості (далі –товар), а відповідач приймає та оплачує товар на умовах, визначених договором (п.1.1).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 3837,15 грн., що підтверджується видатковими накладними № 013735-91 від 26.05.2010, № 013727-92 від 26.05.2010, № 014993-91 від 08.06.2010, № 014990-92 від 08.06.2010, та довіреностями на отримання товару № 0021/21 від 26.05.2010 та № 100023/23 від 08.06.2010, копії яких додані до матеріалів справи.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк оплати товару встановлений протягом 21 календарного дня з моменту його отримання.

Проте в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 1800,00 грн.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача 2 перед позивачем складає 2037,15 грн.

Згідно п. 6.1 договору, у випадку не дотримання відповідачем строків оплати товару, останній зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк товару. Також даним пунктом договору сторони домовились про те, що за прострочення оплати товару відповідач зобов’язаний сплатити 20% річних від простроченої суми.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 2503,09 грн. боргу, а саме: 2037,15 грн. –основного боргу, 190,72 грн. –20% річних, 158,90 грн. –пені, 116,32 грн. –інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар, по договору, суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором купівлі-продажу доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»(03058, м.Київ, вул. Генерала Тупикова 14-А, кв. 78, код ЄДРПОУ 36241600) на користь Закритого акціонерного товариства «Медфарком - Центр»03680, м.Київ, вул. Кржижанівського 4, код ЄДРПОУ 33239630) 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 15 коп. –основного боргу, 190 (сто дев’яносто) грн. 72 коп. –20% річних, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 90 коп. –пені, 116 (сто шістнадцять) грн. 32 коп. –інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 30.11.2010р.)