Рішення № 12554296, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/43315.11.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»

Про                              стягнення 2059,68 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Новікова О.М. (за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суд міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»про стягнення заборгованості в сумі 2059,68 грн. за договором № 1135 від 11.02.2010 р., а саме: 1997,82 грн. боргу, 61,86 грн. пені.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/433 та призначено розгляд останньої на 15.11.2010 р..

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          11.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»було укладено договір поставки № 1135 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в Договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому Договору, визначається в додатковій угоді до Договору та у видатковій накладній, які після підписання сторонами є невід’ємною частиною даного Договору.

          Згідно з п. 2.2 Договору ціна (вартість) одиниці товару визначається Додатковою угодою та/ або видатковою накладною, які є невід’ємними частинами Договору.

          Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розрахунок за отриманий товар покупець зобов’язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору поставив товар на загальну суму 2797,82 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-073836 від 15.07.2010 р., № РН-073837 від 15.07.2010 р., № РН-073838 від 15.07.2010 р, № РН-073839 від 15.07.2010 р., № РН-075337 від 22.07.2010 р., № РН-075338 від 22.07.2010 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

          Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 800,00 грн., після чого залишилась заборгованість в сумі 1997,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Інших доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1997,82 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.4 Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 7.4 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 61,68 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд приймає розрахунок боргу, пені, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Плюс»(03058, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 14-а, кв. 78, рахунок 26002000319580 в «Універсалбанк»у м. Києві, МФО 322001, код 36241600) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1; 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 201-201 (літера 2-А), рахунок 26001026833201 у Печерському відділенні Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 35432061) 1997,82 основного боргу, 61,86 грн. пені, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

           Рішення підписано 30.11.2010 р.