Рішення № 12554147, 18.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.10 Справа № 18/243/10

Суддя

за позовом: хімічного казенного обєднання імені Г.І. Петровського (94540, Луганська область, м. Красний луч, м. Петровське, вул. Леніна, 1)

до закритого акціонерного товариства “Промвибух” (69084, м. Запоріжжя, вул. М. Краснова, 14; поштова адреса: 69060, м. Запоріжжя, с. Креміно, 8а)

про стягнення 178 488,68 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Горяка О.О., довіреність № 547 від 11.05.2010 р., паспорт НОМЕР_1 від 02.08.2003 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернувся позивач хімічне казенне обєднання імені Г.І. Петровського з позовною заявою до відповідача закритого акціонерного товариства “Промвибух” про стягнення 141254,90 грн. основного боргу, 29515,46 грн. збитків з урахуванням індексу інфляції, 7718,32 грн. 3 % річних, на підставі договору на виконання робіт № 90/1.1-08 від 21.01.2008 р., угод про внесення змін до вказаного договору, ст. 193 ГК України, ст.ст.526, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 05.11.2010 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 18/243/10, судове засідання призначено на 18.11.2010 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2010 р. визнав позов в частині стягнення основного боргу, в частині стягнення штрафних санкцій заперечив проти задоволення позову та просив суд просив суд розстрочити виконання рішення на 3 місяці, у звязку із тяжким матеріальним становищем.

Представник позивача в судове засідання 18.11.2010 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, позивач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника позивача не перешкоджала вирішенню спору.

Розгляд справи був закінчений 18.11.2010 р., судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2008 р. хімічне казенне обєднання імені Г.І. Петровського (надалі позивач, виконавець) та закрите акціонерне товариство “Промвибух” (надалі відповідач, замовник) уклали договір на виконання робіт № 90/1.1-08 від 21.01.2008 р. (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобовязався виготовляти з використанням власних технічних та матеріальних ресурсів по завданню замовника запатентовану промислову вибухову речовину ЗАРС-1 85 мм, 120мм, 180 мм, Зарс-1 порошок (надалі продукція) на підставі переданої замовником технічної документації по ТУ.У 3.50-14312683-035-1999 (надалі роботи), в узгоджених сторонами обємах, а замовник зобовязався прийняти та сплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Угодою № 1-173/1.1-08 від 05.02.2008 р. про внесення змін до договору пунктом 1 угоди змінено п. 2.5. договору та викладено в наступній редакції: “оплата робіт здійснюється замовником протягом 7-ми календарних днів після передачі виготовленої продукції по акту прийому-передачі виконаних робіт.”; пунктом 2 угоди змінено п. 4.1.4. договору та викладено в наступній редакції: “сплатити виконані роботи на підставі предявленого виконавцем рахунку-фактури, який оформлюється на підставі погодженого акту прийому-передачі виконаних робіт, в строки обумовлені договором; пунктом 3 угоди змінено п. 4.2.3. договору та викладено його в наступній редакції: предявити замовнику рахунок фактуру для оплати протягом 2-х календарних днів після передачі продукції по акту прийому-передачі робіт.”; іншими угодами змінювалася вартість продукції.

Актом № 12 прийому-передачі виконаних робіт до договору від 15.10.2008 р. підтверджується виконання робіт на загальну суму 144593,46 грн. Рахунок-фактура № 1635 від 15.10.2010 р. був передан нарочно відповідачу 15.10.2008 р.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 2450/юр від 07.09.2009 р. про сплату заборгованості, яку відповідач задовольнив частково (оплата 17.09.2009 р. в сумі 3338,86 грн.), але залишив без відповіді.

Судом встановлено, що до звернення позивача до суду, відповідач сплатив 25000,00 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 4366 від 22.10.2010 р., (позовна заява направлена до суду 27.10.2010 р. та отримана судом 03.11.2010 р.)

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позивачем необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення 25000,00 грн. основного боргу з відповідача. Виходячи із викладеного, суд, відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 25000,00 грн. основного боргу.

Також судом встановлено, що після звернення позивача до суду, а саме: 17.11.2010 р., відповідач сплатив ще 25000,00 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 4606 від 17.11.2010 р. Отже, в цій частині позову відсутній предмет спору.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі, в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт неповної сплати, прийнятих послуг, підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідачем визнано позов в частині стягнення суми основного боргу.

Зважаючи на викладе вище, судом частково задовольняються вимоги про стягнення 141254,90 грн. основного боргу із відповідача, а саме в частині 91254,90 грн. (141254,90-50000,00=91254,90).

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 7718,32 грн. за період часу з 23.10.2008 р. по 10.08.2010 р. та 29515,46 грн. втрат від інфляції за період часу з 23.10.2008 р. по 30.06.2010 р., за порушення виконання зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Щодо стягнення із відповідача 29515,46 грн. втрат від інфляції за період часу з 23.10.2008 р. по 30.06.2010 р. (а фактично у розрахунку з листопада 2008 р. по березень 2010 р., оскільки була дефляція), суд вважає дану вимогу вірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вимогу позивача про стягнення із відповідача 7718,32 грн. 3 % річних за період часу з 23.10.2008 р. по 10.08.2010 р. суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягненні з відповідача 7716,05 грн. 3 % річних, в іншій частині даної вимоги, а саме у сумі 2,27 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (на враховано, що 2008 р. був високосним).

Крім того, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення, в звязку із тяжким фінансовим станом.

Відповідно до пункту 2 Розяснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України” зі змінами, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб.

Судом відмовлено в розстроченні виконання рішення суду, у звязку із тим, що відповідач не надав жодних доказів та достатніх обґрунтувань, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 64, п. 11 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства “Промвибух” (69084, м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 14; поштова адреса: 69060, м. Запоріжжя, с. Креміно, 8а, код ЄДРПОУ 32613399, р/р № 26007038688300 у АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь хімічного казенного обєднання імені Г.І. Петровського (94540, Луганська область, м.Красний луч, м. Петровське, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 14312683, р/р № 2600630820065 в філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Красний Луч Луганської області”, МФО 304375) 91254 (девяносто одну тисячу двісті пятдесят чотири) грн. 90 коп. основного боргу, 29515 (двадцять девять тисяч пятсот пятнадцять) грн. 46 коп. втрат від інфляції, 7716 (сім тисяч шістнадцять) грн. 05 коп. 3 % річних, 1534 (одну тисячу пятсот тридцять чотири) грн. 86 коп. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу.

4.В частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу та 2,27 грн. 3 % річних в позові відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 25.11.2010 р.