Постанова № 12553509, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2010 року 12:52 № 2а-10987/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безчасній Я.С.,

за участю представника позивача Литвинчук В.О. (довіреність від 10.03.2010р. № 63),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні вироби і меблі»

простягнення заборгованості у розмірі 13488, 12 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з позовом до ТОВ «Будівельні вироби і меблі»про стягнення заборгованості у розмірі 21525, 21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 18021, 49 грн. та по єдиному податку в розмірі 3223, 75 грн.

В ході судового розгляду позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 13488, 12 грн., в тому числі 10264, 37 грн. податок на додану вартість, 3223, 75 грн. єдиний податок.

У судовому засіданні 28 жовтня 2010 року представник позивача підтримав зменшені позовні та просив їх задовольнити.

У судові засідання 19 серпня, 08 вересня, 17 вересня та 28 жовтня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Будівельні вироби і меблі»зареєстровано як юридичну особу 21 липня 2009 року Дарницькою у м. Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серія АО1 № 342970).

Згідно довідки від 23 липня 2009 року № 1105 (форма № 4-ОПП) ТОВ «Будівельні вироби і меблі»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з 23 липня 2009 року.

14 квітня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва провела перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ТОВ «Будівельні вироби і меблі»за результатами якої було складено акт № 2302 від 14 квітня 2010 року.

В актах перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні строків сплати податкових зобовязань по податку на додану вартість, зокрема на 19 днів.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0006791502/0/14549 від 21 квітня 2010 року, якими згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 19 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2799, 70 грн. застосувала до ТОВ «Будівельні вироби і меблі»суму штрафних (фінансових) санкцій в 10 % в сумі 279, 97 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення разом із актом перевірки було направлено на адресу відповідача, однак у звязку з неможливістю вручити через незнаходження підприємства за юридичною адресою було розмішене на дошці податкових оголошень 25 травня 2010 року, про що податковим органом було складено акт № 149/1 від 25 травня 2010 року.

Крім того, ТОВ «Будівельні вироби і меблі» до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість від 21 вересня 2009р. № 172694 за серпень 2009 року, від 20 жовтня 2009р. № 211564 за вересень 2009 року, від 19 листопада 2009р. № 236964 за жовтень 2009 року та від 19 січня 2010 № 278979 за грудень 2009 року.

Відповідачем в деклараціях були визначені суми податку до сплати в бюджет (рядок 27) в сумі 13254, 00 грн., в сумі 5052, 00 грн., в сумі 1, 00 грн. та в сумі 3376, 00, відповідно на загальну суму 21683, 00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви відповідача від 03 серпня 2009 року № 1537/1496 про право застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою єдиного податку 6% на 2009 рік ТОВ «Будівельні вироби і меблі»14 серпня 2009 року було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, про отримання якого свідчить корінець свідоцтва № 2651106696 (серія Б № 222865).

19 жовтня 2009 року ТОВ «Будівельні вироби і меблі»було подано до податкового органу розрахунок сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою № 206344 за ІІІ квартал 2009 року, в якому самостійно визначено зобовязання з єдиного податку до сплати в сумі 9000, 00 грн.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03 липня 1998 року № 727/98, передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Указу субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Субєкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно зі ст. 4 цього ж Указу за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) субєкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

В силу ст. 5 цього ж Указу субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку та термін сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою встановлені саме вищевказаним Указом.

Втім, в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1), а тому відповідні процедури стягнення податкових зобовязань, встановлені в цьому Законі, поширюються також на єдиний податок.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) (далі Закон) під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) звітним податковим періодом для податку на додану вартість є календарних місяць.

Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону).

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищезгаданого Закону передбачена відповідальність платника податку за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 цього Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Податкове повідомлення рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 21 квітня 2009 року № 0006791502/0/14549 відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону та п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), було надіслано відповідачу та вважається таким, що було йому вручено.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону).

Доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення рішення суду не надано.

Водночас, в силу абзаців першого та другого п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість не було погашено відповідачем протягом граничного строку, а тому визнається податковим боргом.

Суду не надано доказів сплати єдиного податку за ІІІ квартал 2009 року в сумі 3223, 75 грн. на момент розгляду справи з урахуванням його часткового погашення.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищевказаного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Згідно підпункту 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва виставила відповідачу першу податкову вимогу від 06 жовтня 2009 року № 1/2221, згідно якої станом на 06 жовтня 2009 року сума податкового боргу з податку на додану вартість відповідача становить 10387, 37 грн., у тому числі 10384, 00 - основний платіж та 3, 37 - пеня.

14 грудня 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва виставила відповідачу другу податкову вимогу № 2/2685, згідно якої станом на 14 грудня 2009 року загальну суму податкового боргу становить 22269, 55 грн., у тому числі 14645, 49 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, у тому числі 14637, 26 грн. основний платіж, 8, 23 грн. пеня, 7624, 06 грн. податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб , у тому числі 7600, 00 грн. основний платіж, 24, 06 грн. пеня.

Перша податкова вимога була направлена на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення, однак не була вручена у звязку з відсутністю відповідача за місцем знаходження та була розміщена на дошці податкових оголошень, про що було складено акт від 14 грудня 2009 року № 2/2685.

Друга податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень, про що було складено акт від 14 грудня 2009 року № 2/2685.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було повністю дотримано порядок направлення першої та другої податкових вимог, передбачений п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 5.4, п. 5.5, п. 5.6, п. 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786, а тому вказані податкові вимоги вважаються врученими відповідачу.

Доказів оскарження податкових вимог та погашення податкового боргу відповідачем суду також не надано.

У відповідності з вимогами п. 16.1.1, п. 16.1.2 ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

На день розгляду справи сума податкового боргу складає в загальному розмірі 13488, 12 грн., в тому числі 10264, 37 грн. податок на додану вартість та 3223, 75 грн. єдиний податок, з урахуванням переплати та часткового погашення суми податкового боргу.

Наявність податкового боргу в заявленій сумі також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (відповідача) з податку на додану вартість та з єдиного податку станом на 19 серпня 2010 року.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи те, що заходи з погашення податкового органу позивача не призвели до погашення податкового боргу та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 10264, 37 грн. та податкової заборгованості з єдиного податку в сумі 3223, 75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З урахування викладених положень ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутності судових витрат, здійснених позивачем, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні вироби і меблі»(місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 7а, ідентифікаційний код 36558379) до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 13 488 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 12 коп., у тому числі 10 264 (десять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 37 коп. з податку на додану вартість та 3 223 (три тисячі двісті двадцять три) грн. 75 коп. з єдиного податку.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 08 листопада 2010 року.