Постанова № 12553396, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2010 року           11:20           № 2а-6979/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Маяк»

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Торговий дім «Маяк»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковий орган дійшов до необґрунтованого висновку про завищення товариством податкового кредиту з ПДВ, оскільки дата отримання податкових накладних не співпадає із датою їх виписки. Покликається на те, що податковий кредит сформовано за рахунок подання у звітних періодах податкових накладних виписаних постачальником у попередніх звітних періодах, оскільки законодавством не передбачено обов’язку платника формувати податкове зобов’язання по ПДВ в момент видачі податкових накладних. Покликається на те, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), тобто встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Тому вважає, що товариством підставно та обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту у 2008-2009р.р. суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у 2007р.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду, а тому вважає, що товариством завищено податковий кредит з ПДВ у 2008-2009р.р. за рахунок подання у звітному періоді податкових накладних виписаних постачальником у 2007р. Також, покликається на те, що постачальника не існувало на момент видачі податкових накладних, оскільки він був виключений із реєстру.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази, а також за клопотанням позивача розгляд справи відкладався з 21.06.2010р. на 23.07.2010р., 04.10.2010р., 01.11.2010р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 20.07.2009р. по 07.08.2009р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Торговий дім «Маяк»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. про що складено Акт №494/23-6/30683443 від 03.09.2003р.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Торговий дім «Маяк»подало декларації з податку на додану вартість, в яких при формуванні податкового кредиту у 2008р. включено податкові накладні виписані постачальниками у 2007р. Також, при формуванні податкового кредиту у перевіряємому періоді товариством було включено суму, яка була зазначена у податковій накладній в майбутніх періодах частинами. У зв’язку з чим податковий орган дійшов висновку про завищення задекларованих ТзОВ «Торговий дім «Маяк»показників, які підлягають оподаткуванню, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та відповідно заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1027235,0 грн.

Внаслідок викладених обставин податковий орган дійшов висновку, зокрема серед іншого, про порушення ТзОВ «Торговий дім «Маяк»» п. 1.18 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.3, .п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки ДПІ у Оболонському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/0 від 10.09.2009р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 1027 235 грн. основного платежу та 513617,50 грн. штрафних санкцій.

Зазначене рішення оскаржувалось ТзОВ «Торговий дім «Маяк»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва №24477/10/25-008 від 20.11.2009р. зазначене податкове повідомлення-рішення скасоване в частині 137088 грн. нарахування зобов’язання по податку на додану вартість та відповідно перераховано штрафну санкцію.

23.11.2009р. за результатами розгляду скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/1, яким визначено ТзОВ «Торговий дім «Маяк»890147 грн. зобов’язання по ПДВ та 445 073,50 грн. штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржувалось ТзОВ «Торговий дім «Маяк»до ДПА у м. Києві, яка рішенням №523/10/25-114 від 27.01.2010р. залишила скаргу без задоволення.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/2 від 04.02.2010р.

Зазначене рішення оскаржувалось ТзОВ «Торговий дім «Маяк»»до ДПА України, яка рішенням №3356/6/25-0115 від 08.04.2010р. залишила скаргу без задоволення.

21.04.2010р. ДПІ у Оболонському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/3, податкові зобов’язання залишились попередніми.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007р. між ТзОВ «Форіус Груп»(продавець) та ТзОВ «Торговий дім «Маяк»(покупець) укладеного договір купівлі-продажу №1-10/0307, згідно якого продавець зобов’язався передати товар перелічений у додатку до договору у власність покупцеві, а останній зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок здійснювався простими векселями.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Маяк»на підставі податкової накладної №2905, виписаної ТзОВ «Форіус Груп»29.05.2007р., включило до податкового кредиту суму 157995,98 грн. ПДВ у листопаді 2007р.; на підставі податкової накладної №2205.1 від 22.05.2007р. товариство включило до податкового кредиту суму 164034,10 грн. ПДВ у липні 2008р., по податковій накладній №2305 від 23.05.2007р. суму 339612 грн. ПДВ в подальшому включило до складу податкового кредиту частинами по декількох періодах: у серпні 2008р. – 153000 грн., вересні 2008р. –88000 грн., жовтні 2008р. 92 5000 грн., листопаді 2008р. 6112 грн.; на підставі податкової накладної №2205 від 22.05.2007р. суму 393025 грн. товариство включило до податкового кредиту у січні 2009р.

В той же час, згідно реєстрів отриманих податкових накладних за вказаний період встановлено, що дата отримання даних податкових накладних, зазначена у реєстрах не співпадає з фактичною датою виписки цих накладних, а також не завжди з періодами віднесення їх до складу податкового кредиту підприємства.

Як свідчать реєстри отриманих податкових накладних підприємства за відповідний період, податкова накладна №2305 від 23.05.2007р. на загальну суму 2037 675 грн., в т.ч. ПДВ 339612 грн., отримана від ТзОВ «Форіус Груп»29.08.2008р. та була включена товариством частинами в серпні 2008р., вересні 2008р., жовтні 2008р., листопаді 2008р.

Крім цього, в ході проведення перевірки відповідачем до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва за місцем реєстрації ТзОВ «Форіус Груп», були направлені запити №8366/7/23-613 та №8369/7/23-613 від 27.07.2009р. про підтвердження виявленої інформації, надання загальних відомостей про підприємство та показники податкової звітності.

Листами № 10522/7/23-1008 від 04.08.2009р. та №10592/7/23-1008 від 06.08.2009р., ДПІ у Солом'янському районі м. Києва підтвердила, що ТзОВ «Форіус Груп»має стан 16 - «Припинено (ліквідовано, закрито)», на підставі рішення (постанови) Господарського суду від 09.08.2007р. по справі №23/250-б щодо визнання банкрутом, дата зняття з обліку -27.09.2007р., свідоцтво платника ПДВ анульоване 09.08.2007р., остання звітність з податку на додану вартість була подана за червень 2007 року.

Відповідно до Автоматизованої інформаційної системи обласного рівня встановлено, що ТзОВ «Форіус Груп»визнано банкрутом на підставі рішення (постанови) Господарського суду від 09.08.2007р. по справі №23/250-6 та знято з обліку в ДПІ 27.09.2007р.

Враховуючи, що на момент отримання позивачем податкових накладних від ТОВ «Форіус Груп», останнє вже було виключене з реєстру та анульоване свідоцтво платника ПДВ, тому підтвердити отримання від нього податкових накладних за вказані періоди, не виявляється можливим.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 7.2.3. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для, робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. (п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані. (Згідно листа ДПА України N 15316/7/15-2417 від 11.08.2004 р.).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Крім цього, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Проте такого уточнюючого розрахунку позивачем подано не було.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується при зменшенні суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зазначеними правовими нормами встановлено, що відшкодування та сплата сум податку визначаються саме щодо конкретного податкового періоду, а не здійснюються загальним підсумком обліку податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Проаналізувавши положення Закону України «Про податок на додану вартість», суд дійшов висновку, що ним встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов’язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов’язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ТзОВ «Торговий дім «Маяк»необґрунтовано включило до податкового кредиту у 2008, 2009 роках суми ПДВ згідно податкових накладних виписаних у 2007р. Крім цього, на момент формування податкового зобов’язання постачальник був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, свідоцтво платника ПДВ також було анульовано.

Згідно з пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З огляду на викладене суд погоджується із висновком податкового органу, що позивачем безпідставно включено при формуванні податкового кредиту у 2008-2009р.р. податкові накладні, які виписані постачальником (який на момент формування податкового кредиту був уже виключений з реєстру) у попередніх звітних періодах.

Крім цього, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп.6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р., передбачено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов