Постанова № 12551599, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.10.10Справа №2а-9217/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревій Г.М., при секретарі Тарасовій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Рачев Д.К., довіреність № 1 від 11.01.2010 року;

відповідача не зявився;

Суть спору: Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012201502/0 від 23.07.2009 року про сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 11734,40 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.08.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 01.09.2009 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим в адміністративній справі № 2а-8118/09/9/0170 за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючи системи» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010241502/0 від 22.06.2009 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість, прийнятого на підставі акту перевірки № 5412/15-3/30909683 від 12.06.2009 року.

Ухвалою суду від 20.09.2010 року провадження по справі поновлено.

Позивачем суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0012201502/0 від 23.07.2009 року про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 129078,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2010 року, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» 21.06.2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ № 05.3-6-06/1661 від 01.12.2006 року (а.с.6).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 17.07.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за травень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 6660/15-2/30909683 від 17.09.2009 року (а.с.8-14), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» від 30.05.1997 року № 166, а також враховуючи акт про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Кримські генеруючі системи» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2009 року від 12.06.2009 року № 5412/15-2/30909683, за результатами дійсної перевірки встановлено завищення суми залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) у сумі 782826,00 грн. та кредиту на суму 900170,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 Декларації) у сумі 117344,00 грн.

Висновки відповідача обґрунтовані тим, що за результатами перевірки податкової декларації позивача за квітень 2009 року встановлено порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: відповідно до наданих до перевірки копій листів ДП «Кримські генеруючі системи» до ТОВ «СИК «Місто» та ТОВ «СИК «Місто» до ДП «Кримські генеруючі системи» встановлено, що ДП «Кримські генеруючи системи» виступає з проханням надати йому дублікату податкових накладних за виконані роботи у 2007-2008 роках, а ТОВ «СИК «Місто» надає ДП «Кримські генеруючи системи» дублікати податкових накладних, які і було включено до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року. Отримані дублікати цих податкових накладних в травні 2009 року (відповідно до відмітки на дублікатах податкових накладних):

- податкова накладна за серпень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 538182,00 грн.;

- податкова накладна за вересень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 39518,00 грн.;

- податкова накладна за липень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 78127,00 грн.;

- податкова накладна за липень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 118007,00 грн.;

- податкова накладна за липень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 70635,67 грн.;

- податкова накладна за вересень 2007 року з визначенням податку на додану вартість у розмірі 171947,17 грн.

За результатами перевірки податкової декларації за квітень 2009 року ДП «Кримські генеруючи системи» суму податкового кредиту зменшено на 900170,00 грн. та донараховано податку на додану вартість у сумі 116247,00 грн., а також штрафні санкції у розмірі 11624,70 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0010241502/0 від 22.06.2009 року).

На підставі зазначеного відповідачем зроблено висновок про неправомірне перенесення позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року в рядок 23.1 значення рядку 22.2 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року у сумі 900170,00 грн., на яку зменшується значення рядку 20 податкової декларації у розмірі 117344,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 6660/15-2/30909683 від 17.09.2009 року, позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим 21.07.2009 року було подано заперечення за № 849 (а.с.15).

Листом від 27.09.2009 року № 37010/10/15-2 позивачу повідомлено про результати розгляду заперечення та зазначено про правомірність висновків акту перевірки № 6660/15-2/30909683 від 17.09.2009 року (а.с.16).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 23.07.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012201502/0, в якому визначено суму податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість у розмірі 129078,40 грн., у тому числі за основним платежем 117344,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11734,40 грн.(а.с.7).

В ході судового розгляду справи судом перевірено правомірність висновків Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо порушення позивачем податкового законодавства та встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (далі Закон).

Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що формування податкового кредиту є виключним правом платника податку на додану вартість, а не його обовязком.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, суд звертає увагу на те, що законодавцем прямо заборонено включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженої податковими накладними.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Позивачем у судове засідання були представлені дублікати податкових накладних, отриманих від ТОВ «СИК «Місто». Вхідний штамп на вказаних документах свідчить про їх отримання позивачем у травні 2009 року.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем сума податку на додану вартість, сплачена у звязку з придбанням товарів (послуг) від ТОВ «СИК «Місто», була вказана у п. 22.2 «зарахування відємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Правомірність та обґрунтованість зазначення позивачем у п. 22.2 декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року суми у розмірі 900170,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих у травні 2009 від ТОВ «СИК «Місто», встановлена постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2009 року по справі № 2а-8118/09/9/0170 за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010241502/0 від 22.06.2009 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість, прийнятого на підставі акту перевірки № 5412/15-3/30909683 від 12.06.2009 року.

Ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 31.08.2010 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2009 року по справі № 2а-8118/09/9/0170 залишена без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно Порядку заповнення та подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, значення рядка 18.2 переноситься до рядків 21 та 22.2 декларації з податку на додану вартість поточного періоду, а значення рядка 22.2 переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає правомірним зазначенням позивачем у рядку 23.1 декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року суми у розмірі 900170,00 грн. Відповідно, обґрунтованим є також зменшення позивачем за рахунок відємного значення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за вказаний звітний період, на 117344,00 грн. та визначення суми залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, у розмірі 782826,00 грн.

Приймаючи до уваги відсутність з боку позивача порушень Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає протиправним донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 117344,00 грн. та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11734,40 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0012201502/0 від 23.07.2009 року.

У звязку з зазначеним, податкове повідомлення-рішення № 0012201502/0 від 23.07.2009 року підлягає скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2010 року, оголошено вступу та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 02.11.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0012201502/0 від 23.07.2009 року.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Котарева Г.М.