Постанова № 12551605, 11.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2010 р.Справа №2а-9927/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю:

від позивача представники Коновалова О.К., Шараєв Г.К., Новік С.Г.

відповідач не зявився,

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України та просить визнати недійсними та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» від 19.07.10р.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем на підставі необґрунтованих висновків перевірки щодо встановлення зберігання позивачем алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеного до Єдиного державного реєстру.

Позивач надав додаткові письмові пояснення по адміністративній справі (а.с.46-50, 84-86).

Відповідач у судове засідання не зявився, про час дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.127) у звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування правової позиції надав письмові заперечення (а.с.42-44,112-114).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» є юридичною особою, яка зареєстрована 19.03.2003р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (номер запису №11461050001000071), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №445047 (а.с.25).

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Автономній Республіці Крим у період з 02.06.2010р. по 08.06.2010р. була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань цільового використання спирту, умов, що гарантують випуск продукції згідно вимогам нормативної і технологічної документації за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р.

За результатами перевірки був складений Акт №3694/178/32-01/32362063 від 15.06.2010р. (далі по тексту акт перевірки) (а.с.7-24).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем встановлено, зокрема, порушення вимог частини 30 статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. №481, а саме зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №000292 від 19.07.2010р., яким до позивача застосовані фінансові санкцій у вигляді штрафу у розмірі 2418507,64грн.,

Підставою для застосування фінансової санкції вказаний абзац 11 частини 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Актом перевірки встановлено (а.с.21-22), що станом на 03.06.2010р. місце зберігання оптових партій алкогольних напоїв (складські приміщення) ТОВ „Віна Лівадії” за адресою місця здійснення діяльності, а саме: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д, не внесено до Єдиного державного реєстру, чим порушено вимоги ст.15 Закону України №481.

У відповідності до наказу генерального директора ТОВ „Віна Лівадії” від 03.06.2010р. №82 „Про проведення інвентарізації” була створена комісія по інвентарізації та проведена інвентарізація готової продукції на складі готової продукції в присутності перевіряючих.

Згідно з Актом інвентарізації від 03.06.2010р. б/н загальна кількість алкогольної продукції, що знаходиться в даному місці зберігання складає 261679 пл. на суму 2418507,64грн, в тому числі шампанського України ТМ „Советское шампанское Ливадия” 82398 пляшок загальною вартістю 1127801,40грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що приміщення за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д, є приміщенням (цехом), що використовується для виробництва алкогольних напоїв, це місце внесено в ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, як місце здійснення діяльності.

Відповідно до наказу генерального директора ТОВ „Віна Лівадії” „Про проведення інвентарізації” від 03.06.2010р. №82 (а.с.70), Акту інвентарізації від 03.06.2010р. б/н (а.с.117-119) та Інвентаризаційного опису від 03.06.2010р. №14 (а.с.120-122), яки є доказами встанолення відповідачем факту порушення, судом встановлено, що в цих документах відсутня будь-яка адреса, в тому числі не зазначена адреса: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д.

Водночас, суд звертає увагу, що в Акті інвентарізації від 03.06.2010р. зазначена наявність 61 найменування продукції в сумі 2418507,64грн, яка визначена на підставі Інвентаризаційного опису без номера і без дати.

Однак, в Акті перевірки зазначений іншій інвентаризаційний опис, а саме: Інвентаризаційний опис від 03.06.2010р. за №14 (додаток 11 до Акту перевірки), на підставі якого відповідач розрахував фінансову санкцію в сумі 2418507,64грн, в тому числі вартість вина і шампанського в сумі 2216082,55грн.

Згідно Інвентаризаційного опису від 03.06.2010р. за №14, інвентарізація проведена на підставі наказу від 03.06.2010р. №1, який не приймався.

Але, в матеріалах справи є іншій наказ від 03.06.2010р. №82, що зазначен в Акті перевірки (п.3.3.3 акту, а.с.21).

Згідно наказу від 03.06.2010р. №82 інвентарізації підлягає тільки спирт та горилка, рішення про проведення інвентарізації вина та шампанського в цьому наказі відсутне.

Відповідно до п.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, наявні в матеріалах справи наказ генерального директора ТОВ „Віна Лівадії” „Про проведення інвентарізації” від 03.06.2010 №82, Акт інвентарізації від 03.06.2010р. б/н та Інвентаризаційний опис від 03.06.2010р. №14, на підставі яких відповідач застосував фінансову санкцію, не підтверджують факт знаходження алкогольної продукції станом на 03.06.2010р. в загальній сумі 2418507,64грн в місці розташованим за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д.

Відповідальність за порушення правил зберігання алкогольних напоїв передбачена за їх зберігання у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, згідно абз. 10 частиною другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до абз. 18 статті 1 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Відповідно до абз. 19 статті 1 цього Закону, Єдиний державний реєстр місць зберігання - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 2 цього Закону виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Відповідно до абз. 10 частини 4 статті 3 цьго Закону ліцензія на виробництво алкогольних напоїв видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається, зокрема довідка органу державної податкової служби України про внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру (для виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв).

Внесення даних до Єдиного державного реєстру здійснюється згідно з Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, що затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002р. №251.

Пунктом 2.1 цього Порядку №251 до Єдиного реєстру вносяться, зокрема місця зберігання спирту субєктів підприємницької діяльності виробників спирту та алкогольних напоїв.

Тобто, Законом встановлено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання за умови одержання ліцензії та за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Під час судового розгляду встановлено, що згідно з довідкою відділу статистики у м.Ялта Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим від 12.04.2006р. №05.3-6-21/247 за позивачем зареєстровано від діяльністі за КВЕД 15.93.0 - виробництво виноградних вин (а.с.26).

Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України 17.03.2006р. видано позивачу Ліцензію Серії АБ №155759 за реєстраційним номером №251 на виробництво алкогольних напоїв з терміном дії з 17.03.2006р. до 17.03.2011р (а.с.52).

Згідно до Ліцензії №251 уповноваженим органом зареєстровано місце провадження діяльності за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д, та внесено до Єдиного реєстру місце зберігання спирту етилового за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-А та місце зберігання спирту коньячного за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Б.

Наведене свідчить, що позивач здійснював виробництво алкогольних напоїв в приміщенні (цеху) за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д за умови одержання ліцензії та за наявності внесення до Єдиного реєстру місць зберігання спирту етилового та коньячного.

Відповідно до частини 33 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Закон вимагає вносити до Єдиного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв.

Твердження відповідача про те, що позивач зберігав алкогольні напої в місці провадження виробництва алкогольних напоїв, є необгрунтованим з огляду на наступне.

Законом України „Про виноград та виноградне вино” від 16.06.2005р. №2662 регулюються правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, повязані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначено регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обовязки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямоване на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України „Про виноград та виноградне вино” вина України виготовляються згідно з правилами виробництва і зберігання тихих вин, правилами виробництва і зберігання ігристих та шампанських вин України, відповідними технічними умовами і технологічними інструкціями, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства.

Згідно частини щостої статті 5 цього Закону встановлено, що виготовлення вин України проводиться у спеціально обладнаних приміщеннях (цехах), використання яких для інших цілей забороняється.

Отже, Законом забороняється використовувати для інших цілей приміщення (цеха), що спеціально обладнані для виготовлення вин, а також встановлено, що вина виготовляються згідно з правилами їх виробництва і зберігання.

Виходячи з таких вимог Закону вбачається, що виробники алкогольної продукції не мають право зберігати алкогольну продукцію в місцях провадження її виробництва.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України „Про виноград та виноградне вино”, під час виробництва виноматеріалів та інших продуктів виноробства здійснюються хімічний і мікробіологічний контроль якості сировини і готової продукції та ведеться відповідна технологічна документація.

Згідно до пункту 36 статті 1 цього Закону виноробна продукція вина тихі, шампанські, ігристі та газовані, вермути, бренді, коньяки і алкогольні напої виноградного походження.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 06.09.2005р. №2809 харчовий продукт (їжа) будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Згідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" харчові продукти, вироблені в Україні, повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним регламентам.

Технічний регламент контролю якості готової виноробної продукції затверджений наказом Держспоживстандарту України від 22.12.2008р. №485 - ДСТУ 6040:2008 „Продукція виноробна. Правила приймання та методи відбирання проб”, що встановлює правила приймання і методи відбирання проб для визначення органолептичних, фізико-хімічних показників, мікробіологічної стійкості продукції.

Згідно ДСТУ 6040:2008 (п.4, п.5) відбирання проб здійснюється із запакованої партіями продукції, якість продукції посвідчується документом встановленого зразка про відповідність якісті (сертифікат).

Тобто, згідно вказаних норм, виноробна алкогольна продукція, яка виготовлена, не може вважаться готовою і придатною до споживання до моменту видачи акредитованою лабораторією сертифіката якісті, а відтак реалізація її споживачам (покупцям) забороняється.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Свідоцтва про атестацію за №13-10РЕ (а.с.91), наданого 10.03.2010р. Держспоживстандартом України позивачу, позивач має у своєму складі виробничу лабораторію, що акредитована згідно з відповідним законодавством України, яка за результатами аналізу контроля якісті виноробної алкогольної продукції видає сертифікат придатності харчового продукту для споживання людиною за призначенням.

Відповідно до ДСТУ 6040:2008 (п.4) партію виноробної алкогольної продукції приймають після перевіряння відповідності якості, у супровідній документації повинно бути вказано, що партія продукції відповідає встановленим нормативним вимогам.

З вказаного суд робить висновок, що прийом партії алкогольних напоїв після їх виробництва для подальшого використання, зокрема для зберігання, можливо лише за умов надання сертифікатів якісті і супровідних документів на таку партію.

Не можна вважати, що алкогольні напої, які до моменту видачи сертифіката їх якісті та супровідних документів знаходяться у приміщенні (цеху), в якому вони вироблені, зберігаються в цьому місці.

Отже, після отримання сертифіката якісті та супровідних документів на виготовлені алкогольні напої зберігати їх в приміщеннях (цехах) виробництва Законом забороняеться.

А, відтак, місце провадження виробництва алкогольних напоїв не підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

Відповідач не надав суду докази, що алкогольні напої в кількості 261679 пл. на суму 2418507,64грн мають сертифікат якості, що підтверджуєть їх придатність для реалізації споживачам (покупцям) станом на 03.06.2010р., а також не надав супровідні документи (накладні) на цю партію алкогольних напоїв.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивач не здійснював діяьність по зберіганню алкогольних напоїв в кількості 261679 пл. на суму 2418507,64грн. в місці їх виробництва за адресою: АР Крим, Кіровський р-н, с.Льговське, вул.Заводська, 2-Д.

Також суд вказує, шо знаходження у місці виробництва алкогольної продукції до моменту її відвантаження до місця зберігання не є діяльністю по зберіганню продукції, а є тимчасовою подією між виходом плячшок з конвеєру та їх переміщенням до складу (місця зберігання).

За наведених підстав, суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні адиміністративного позову.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не вказано конкретної поважної причини неприбуття у судове засідання представника, а зазначення про неможливість забезпечення явки такого представника, суд не вважає поважною причиниою. Крім того, в разі неможливості направити у судове засідання конкретного працівника, відповідач не обмежений у направленні у судове засідання іншого представника.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що висновкі зроблені відповідачем за наслідком проведення перевірки є необгрунтовними, а прийняте на їх підставі рішення від 19.07.2010р. №000292 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії” фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 2418507,64грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання проголошена вступна та резолютивна частини постанови. Постанова викладена у повному обсязі 15.10.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000292 від 19.07.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії» (АР Крим, м. Ялта, вул. Жовтнева, 8, кв. 32, ЄДРПОУ 32362063) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.