Рішення № 125507180, 27.02.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/23298/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу з державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу з державного нагляду (контролю) у Житомирській області в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.09.2024 № 043596 про застосування до ТОВ "Вівад 09" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу є незаконною, оскільки не містить належних доказів причетності ТОВ «Вівад 09» до перевезення вантажу. Під час перевірки було складено акт, у якому не вказано автомобільного перевізника, а сам водій не надав реєстраційних документів на транспортний засіб. Незважаючи на це, штраф накладено саме на ТОВ «Вівад 09», хоча в товарно-транспортній накладній зазначено лише «Вівад», без уточнення юридичної особи. Крім того, на момент розгляду справи в єдиному державному реєстрі існувало кілька компаній із подібною назвою, що ускладнює ідентифікацію перевізника. Заявник неодноразово подавав заперечення та клопотання про закриття провадження, однак вони не були належним чином враховані. Постанова була винесена без достатніх підстав і з порушенням процедури, а орган контролю поклав на заявника обов`язок доведення його невинуватості, що є неприпустимим. Враховуючи вказані обставини, заявник просить суд визнати постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою від 27.11.2024 судом вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 23.09.2024 № 043596 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 240/23298/24.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

17.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки під час перевірки транспортного засобу було виявлено порушення, зокрема відсутність у водія необхідних документів, таких як посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб та товарно-транспортної накладної. Власником транспортного засобу відповідно до даних сервісного центру МВС є ТОВ «Вівад 09», що підтверджує його відповідальність за дотримання правил перевезення. Позивач не надав жодних доказів передачі транспортного засобу в користування іншій особі, а отже, саме він несе відповідальність за порушення. Заявник неодноразово запрошував позивача для розгляду справи, проте той відмовився брати участь у засіданнях та не надав пояснень. Оскаржена постанова відповідає нормам чинного законодавства та була прийнята в межах повноважень контролюючого органу, а враховуючи встановлені порушення, застосування штрафу є обґрунтованим і правомірним.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність у тому числі за КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт".

24.07.2024 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Євгеном Левінським під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) було зупинено транспортний засіб MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

З наданої інспектору товарно-транспортної накладної від 24.07.2024 б/н вбачається перевезення водієм Якимчуком/Тищенком тирси/дров, замовник - Вівад, вантажовідправник - Вівад, вантажоодержувач - Вівад, пункт розвантаження - Вівад.

Будь-яких інших відомостей товарно-транспортна накладна не містила.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2024 № 040910, у якому зафіксовано порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме здійснення внутрішніх вантажних перевезень без ТТН, яка має містити обов`язкові реквізити, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб.

Перевірка транспортного засобу здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 22.07.2024 № 001683 та щотижневого графіка № 30 проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.

Листом від 23.09.2024 № 31/6-3877-2024 регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирській області повідомив, що власником транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , є товариство з обмеженою відповідальністю «Вівад 09».

Листом від 29.07.2024 № 64392/26/24-24 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про правопорушення законодавства.

На адресу Відділу від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Листами від 23.08.2024 № 73494/26/24-24, від 19.09.2024 № 82150/26/24-24 та №82151/26/24-24 позивача у справі та його представника було запрошено на розгляд справи про порушення повторно.

На адресу відділу надійшло клопотання від 23.09.2024 № 37000/0/22-24 про розгляд справи без участі представника позивача та про закриття провадження у справі.

На підставі вказаного акта перевірки в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області винесено постанову від 23.09.2024 № 043596, якою до ТОВ «Вівад 09» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вищевказана постанова була оскаржена позивачем у справі до Державної служби України з безпеки на транспорті, однак скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи таку постанову протиправною, ТОВ «Вівад 09» звернулося з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом статті 1 Закону № 2344-ІII рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

За змістом п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктами 2, 12 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-ІII та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 2344-ІII автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

Також у відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III, яка визначає основні права та обов`язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні, водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).

Відповідно до п. 11.1 цих Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.

Розділом І вказаних Правил визначено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З огляду на наведене суд зазначає, що товарно-транспортною накладною суб`єктами господарювання підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів для ведення бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, вимоги статті 48 Закону № 2344-III щодо наявності товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж скерована не до автомобільного перевізника (у розумінні положень цього Закону), а до водія, оскільки товарно-транспортна накладна є документом на вантаж, а не документом, який визначає автомобільного перевізника.

Натомість під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було виявлено наявність у водія неналежним чином заповненої товарно-транспортної накладної. Будь-яких інших документів водій не надав, та, як вбачається з пояснень старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Левінського Є.В., наданих поліцейському ВП № 5 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області, у подальшому залишив місце події.

Щодо наявності у позивача статусу автомобільного перевізника у розумінні Закону № 2344-III суд зазначає таке.

Згідно з п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861 (наказ виданий відповідно до статей 34, 52-1 Закону України «Про дорожній рух» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до __ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ____N ______». Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона.

Абзацом 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, зазначено, що у разі звернення до сервісного центру МВС власника транспортного засобу фізичної особи чи фізичної або юридичної особи, якій власник передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами до закінчення строку дії виданого тимчасового реєстраційного талона, такий документ визнається недійсним, про що відповідні відомості в день звернення вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Матеріалами справи підтверджується, що власником транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , є товариство з обмеженою відповідальністю «Вівад 09».

Вказаним повністю спростовується твердження позивача щодо недоведеності належності йому згаданого автомобіля з мотивів наявності у ТТН запису «Вівад», а не «Вівад 09», оскільки, як уже зазначалося, товарно-транспортна накладна як документ на вантаж підтверджує операцію з надання послуг з перевезення конкретного вантажу і не є документом, на підставі якого достеменно можливо встановити автомобільного перевізника чи власника транспортного засобу, оскільки вона в першу чергу призначена для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Натомість наявність речових прав позивача на транспортний засіб у встановленому законом порядку підтвердив регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Житомирській області.

Крім того, суд зауважує, що як акт перевірки, так і оскаржена постанова містять чіткі відомості про юридичну особу ТОВ «Вівад 09», код ЄДРПОУ 36311007.

Ні відповідачу, ні суду позивачем не було надано жодних документів на підтвердження факту передачі права користування транспортним засобом іншим особам або факту вибуття цього транспортного засобу з володіння позивача.

Наведене доводить, що на момент зупинки транспортного засобу власником останнього та перевізником було саме ТОВ «Вівад 09».

Таким чином, позивачем не спростовано доводи відповідача щодо поширення на нього вимог Закону № 2344-III, а матеріалами справи не підтверджено факту надання під час перевірки водієм транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , визначених чинним законодавством документів. Крім того, під час розгляду справи позивач не довів, що ним була здійснена передача права користування транспортним засобом іншій особі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позивачем дійсно було допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому оскаржена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Зважаючи на вищевказане, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд при вирішенні справи враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" (вул. Заводська, 26, смт Романів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 13001, ЄДРПОУ 36311007) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу з державного нагляду (контролю) у Житомирській області (пл. Корольова, 12, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 27 лютого 2025 р.

27.02.25