Рішення № 125422048, 25.02.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/179/25

Провадження № 2/386/30/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Штанько Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Петренко Н.С. звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що 16.06.2021 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210616029, за яким ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» надав ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, а ОСОБА_1 прийняла об`єкт оренди у строкове платне володіння та користування, а також зобов`язання сплачувати ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» орендну плату. ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, передавши ОСОБА_1 у володіння та користування погоджений об`єкт оренди. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за договором. 03.07.2023 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, за яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» отримало від ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» право вимоги до ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу № 1144210616029 від 16.06.2021 р., що складається з права вимоги заборгованості за договором у загальному розмірі 43461, 90 грн. , з яких: 17519, 00 грн. заборгованість за простроченими орендними платежами; 8423, 90 грн. заборгованість за пенею за договором, 17519, 00 грн. заборгованість за вартістю орендного майна, донарахована позивачем. З урахуванням вищевикладеного, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та судові витрати у розмірі 2422, 40 грн..

В судове засідання представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позов не подавала.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Відповідно до ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У Постанові КЦС ВС від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги. Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Судом встановлено, що 16.06.2021 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210616029, за яким ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» надав ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, а ОСОБА_1 прийняла об`єкт оренди у строкове платне володіння та користування, а також зобов`язання сплачувати ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» орендну плату. Відповідно до п. 3 договору передбачено, що передача об`єкту оренди здійснюється за товарно-транспортною накладною або іншим документом перевізника, що підтверджує факт передачі та отримання об`єкта оренди. Підписанням документа про передачу у користування ОСОБА_1 підтверджує факт отримання об`єкту оренди у належному стані. Умовами договору оренди сторонами погоджено, що розмір орендної плати становить 839 грн. 00 коп., які сплачуються ОСОБА_1 до 16-го числа кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку оренди, останнім днем внесення платежу є 16.06.2023 року. Відповідно до п. 4 договору сторони погодили застосування способу забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки, а саме право ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» право нараховувати пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим договором. З наданої ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» виписки з інформаційно-телекомунікаційної системи підтверджується факт авторизації ОСОБА_1 в особистому кабінеті в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, факт ідентифікації його особи, факт акцептування ним електронної пропозиції щодо укладення договору, а також факт підписання електронного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора електронного підпису, що був направлений на її номер телефону. Таким чином, судом підтверджено, що 16.06.2021 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210616029, на підставі якого між сторонами виникло зобов`язання на вищезазначених умовах. З експрес-накладної № 20450402276202 від 16.06.2021 року судом підтверджено, що ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» свої зобов`язання за договором оренди майна з правом викупу виконало у повному обсязі, передавши у встановлений в договорі строк ОСОБА_1 визначений об`єкт оренди. З розрахунку заборгованості за договором оренди судом підтверджено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання зі сплати орендних платежів у повному обсязі не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 43461, 90 грн., з яких: 17519, 00 грн. заборгованість за орендними платежами згідно з договором, 8423, 90 грн. нарахована пеня, 17519, 00 грн. заборгованість за вартістю неповернутого об`єкту оренди відповідно до умов договору. 03.07.2023 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено договір факторингу № 01.02-28/23, за яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» отримало від ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» право вимоги до ОСОБА_1 за договором оренди майна з правом викупу № 1144210616029 від 16.06.2021 року, що складається з права вимоги заборгованості за договором у загальному розмірі 43461, 90 грн. Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 03.07.2023 р. № 01.02-28/23 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором оренди з правом викупу (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 25942, 90 грн.

Враховуючи, що відповідачка свої зобов`язання за договором оренди майна з правом викупу № 1144210616029, від 16.06.2021 року не виконує, внаслідок чого має наведену вище заборгованість, і право грошової вимоги до відповідача за цим договором передано позивачеві, суд вважає позовні вимоги підставними та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.141ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422, 40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором оренди з правом викупу № 1144210616029 від 16.06.2021 року у розмірі 43461, 90 грн. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн., а всього 45 884 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні) 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко