Рішення № 12539938, 24.11.2010, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 2-1594

2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» листопада 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кучеренко В.В.

при секретарі Нагієвій А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за споживчим кредитом № 11301341000 від 20.02.2008 року у розмірі 37882 долари США 0,1 цент, що є еквівалентом 299623 гривні 95 копійок. Стягнути з ОСОБА_3, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також, позивач просить стягнути з відповідачів на його користь судові витрати в розмірі 1820 гривень, з яких 1700 гривень оплата судового збору та 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. За тими підставами, що 20.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11301341000, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 34000, 00 доларів США, що було еквівалентно 171700 гривням 00 копійкам. Кредит надано під 13,9 % річних. Строк повернення кредиту 19 лютого 2018 року.

Зобовязання за кредитним договором позичальником не виконуються, порушено графік погашення кредиту. Кредит не погашається позичальником з січня 2009 року. Відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються з березня 2009 року.

Внаслідок чого, станом на 25 червня 2010 року загальна сума боргу позичальника за кредитним договором складає 37882 долари США 01 цент, що є еквівалентом 299623 гривні 95 копійок.

20 лютого 2008 року у забезпечення виконання позичальником грошових зобовязань за кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11301341000. Відповідно до якого, поручитель прийняв на себе зобовязання відповідати перед банком за виконання позичальником зобовязань за кредитним договором у тому ж обсязі. Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Згідно Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобовязань перед АТ „УкрСиббанк”, останній має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобовязаний виконати протягом 10 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги шляхом переказу коштів на рахунки вказані АТ „УкрСиббанк”. Також у забезпечення виконання грошових зобовязань за вказаним кредитним договором між банком і ОСОБА_3, яка є майновим поручителем позичальника ОСОБА_1, був укладений договір іпотеки № 11301341000/З від 20.02.2008 року.

Згідно договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності. Загальна площа предмета іпотеки становить 55,2 кв.м. Відповідно до договору іпотеки ринкова вартість предмету іпотеки згідно звіту субєкта оціночної діяльності становила 231211 гривень 00 копійок.

Позичальником належним чином не виконувалися грошові зобовязання передбачені кредитним договором, зважаючи на наявність простроченої заборгованості більш ніж на 1 місяць. 23.04.2009 року позичальнику було надіслано письмову вимогу банку від 15.04.2009 року, яка останнім не отримана. Таким чином, строк повернення кредиту настав 03 червня 2009 року. Того ж дня, 23 квітня 2009 року, надіслано поручителю вимогу № 133-437/756 від 15.04.2009 року. Яку теж не отримано і повернуто банку. 31 липня 2009 року іпотекодавцю майновому поручителю надіслано вимогу від 15.07.2009 року, але вона повернулася без отримання з приміткою „Повернення, не запитано”. Неотримання іпотекодавцем майновим поручителем вказаної вимоги позбавило банк можливості вчинити виконавчий напис нотаріуса і змусило звернутися з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, від них надійшла заява, в якій зазначено, що з позовними вимогами вони не згодні за тих підстав, що позивач не надав до суду кредитну справу в частині видачі кредиту та обіг по рахунку, тобто таким чином не має можливості розрахувати дійсну суму заборгованості. Вони визнають суму боргу за невиплаченим кредитом та не сплачені відсотки за користування кредитними коштами. Суми штрафних санкцій вважають необгрунтованими та не законними на тій підставі, що позивач не надав доказів на вказані розрахунки. Крім того, позовні вимоги в частині звернення стягнення боргу на іпотечне майно не можуть бути задоволені судом через те, що вже заявлені вимоги про стягнення суми боргу з боржника та поручителя. На підставі викладеного, просять задовольнити позов частково, а саме стягнути заборгованість за простроченим кредитом та заборгованість за простроченими процентами відповідно сумам, вказаним АТ „УкрСиббанк”. В задоволенні іншій частині позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, не повідомила суд про причини неявки, про час і дату судового засідання була повідомлена належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судом у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і виплати проценти.

20 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11301341000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 34000,00 доларів США 00 цент, що дорівнює еквіваленту 171700,00 гривень за курсом НБУ на день укладання договору із терміном погашення до 19 лютого 2018 року, а позичальник зобовязався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних та погашати кредит згідно графіку, який є додатком № 1 до кредитного договору /а.с.19-26/.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 20 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11301341000/П, у відповідності до п.1 якого ОСОБА_2 зобовязався відповідати перед позивачем за виконання всіх боргових зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11301341000 /а.с. 27/.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком також було укладено іпотечний договір № 11301341000/З від 20.02.2008 року /а.с. 103-105/.

На підставі п.1.1 та п.1.2 цього договору іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобовязань перед банком передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру № 45 будинку № 37 А по вул. Кірова в м. Мелітополі, ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту субєкта оціночної діяльності, становить 231211,00 гривень /а.с. 103-105/.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з вимог ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В порушення зазначених норм закону, умов кредитного договору від 20.02.2008 року та графіку погашення кредиту до кредитного договору від 20.02.2008 року ОСОБА_1 не виконує належним чином зобовязання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, що відповідно до статті 610 ЦК України є порушенням зобовязань.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості, станом на дату нарахування такої пені.

Оскільки позичальником належним чином не виконувалися грошові зобовязання, зважаючи на наявність простроченої заборгованості більш ніж на 1 місяць банк повідомив позичальника, що у разі не погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня, термін повернення кредиту у повному обсязі буде вважатися таким, що настав на 32 календарний день з дня одержання вимоги від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати терміни повернення кредитів таким що настали на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

23 квітня 2009 року позичальнику було надіслано письмову вимогу банку від 15.04.2009 року, яка останнім не отримана. Таким чином, строк повернення кредиту настав 03 червня 2009 року. Того ж дня, 23 квітня 2009 року, надіслано поручителю вимогу № 133-437/756 від 15.04.2009 року. Яку теж не отримано і повернуто банку. 31 липня 2009 року іпотекодавцю майновому поручителю надіслано вимогу від 15.07.2009 року, але вона повернулася без отримання.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 25.06.2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором № 11301341000 від 20.02.2008 року складає 37882 долари США 01 цент, що є еквівалентом 299623 гривні 95 копійок, яка складається з: - 30882,51 дол. США еквівалент 244262,12 грн. прострочена заборгованість за кредитом; - 5812,23 дол. США еквівалент 45971,25 грн. заборгованість по простроченим процентам; - 577,61 дол. США еквівалент 4568,56 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; - 609,66 дол. США еквівалент 4822,02 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Вказана сума заборгованості підтверджується й детальною таблицею розрахунку заборгованості /а.с. 92-99/.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, у відповідності до п.4. договору поруки № 11301341000/П від 20.02.2008 року поручитель приймає на себе перед кредитором солідарну відповідальність за виконання позичальником боргових зобовязань в строки і на умовах, передбачених кредитним договором, сплатити зазначену вище заборгованість за кредитним договором /а.с. 27/.

В звязку з тим, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобовязання виконує неналежним чином, а зобовязання ОСОБА_1 було забезпечено договором поруки, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору та умов договору поруки, з урахуванням вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” заборгованість по кредитному договору № 11301341000 від 20.02.2008 року в розмірі 299623 гривні 95 копійок. Вказана сума заборгованості підтверджується й детальною таблицею розрахунку заборгованості /а.с. 92-99/.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що позивач не надав до суду кредитну справу в частині видачі кредиту та обіг по рахунку, і не має можливості розрахувати дійсну суму заборгованості, оскільки до справи представником позивача були надані не тільки обґрунтовані розрахунки суми заборгованості, а й таблиця детальних розрахунків вказаних сум.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окреме та всі в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк” заборгованість по кредитному договору № 11301341000 від 20.02.2008 року в розмірі 299 623 гривні 95 копійок, а також солідарне стягнення з відповідачів витрат по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк”, шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, а саме двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає необхідним відмовити, оскільки судом задоволено солідарне стягнення суми заборгованості з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до кредитного договору та договору поруки.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 553-554, 575, 589, 590, 610, 624, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215 України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) заборгованість по кредитному договору № 11301341000 від 20.02.2008 року в розмірі 299 623 (двісті девяносто девять тисяч шістсот двадцять три) гривні 95 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с 32009100100 в УНБУ в Харківській області) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 гривень, а всього 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

В частині позову про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: