Рішення № 125365070, 24.02.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6366/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» (юридична адреса: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно кредитного договору від 16.05.2008 року за № MRTG-000000012956, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк», та Відповідачем ОСОБА_1 , останньому було надано кредит у розмірі 39000 доларів США строком до 16 травня 2008 року зі сплатою 11, 5 % річних . 02 липня 2010 року між банком та Відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення кредиту був укладений договір поруки. Відповідно до виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.02.2013 року, справа №2217/11 на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором № MRTG-000000012956 в розмірі 381476,54грн., дане рішення Відповідачами не виконано. Отже, зауважуючи на тому, що формулюванняст. 625 ЦК Україниорієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер, представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273692.32 грн., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч. 5 ст.223, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Також інформація про виклик у справі відповідачів розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.

Згідно зіст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «Укрсоцбанк», та Відповідачем ОСОБА_1 , останньому було надано кредит у розмірі 39000 доларів США строком до 16 травня 2008 року зі сплатою 11, 5 % річних.

02 липня 2010 року між банком та Відповідачем ОСОБА_2 в забезпечення кредиту був укладений договір поруки.

Відповідно до виконавчого листа Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.02.2013 року, справа №2217/11 на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором № MRTG-000000012956 в розмірі 381476,54грн. Дане рішення Відповідачами не виконано.

Рішенням №5/2019 АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року було припинено АТ "Укрсоцбанк" шляхом приєднання до АТ "Альфа - Банк" де в п.п.1.2. визначено. що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк", виникає у АТ "Альфа-Банк" з 15 жовтня 2019 року.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування багку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".

Оскільки рішення суду станом на дату подачі позову не виконано,представник позивача, зауважуючи на тому, що формулюванняст. 625 ЦК Україниорієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер, представник позивача просив стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273692.32 грн., з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Судувід 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Отже, положеннястатті 625 ЦК Українипередбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Оскільки боржники прострочили виконання грошового зобов`язання, представник позивача просив стягнути з відповідачів суму заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56719,81 грн; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216972,51 грн., а також понесені ним судові витрати , судового збору у розмірі 3284,00 грн.

Розрахунок 3 річних та інфляційних витрат долучено до позовної заяви та судом перевірено.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що Відповідачі не виконують рішення суду на підставі якого Овідіопольським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист від 21.02.2013 року, справа №2217/11, то позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних витрат, відповідно дост. 625 ЦК України, підлягають задоволенню.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3284,32 грн., по 1642,16 грн. з кожного відповідача.

Керуючисьст.ст.3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором MRTG - 000000012956 у розмірі 273692,32 гривень, з яких: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 56719,81 гривень; сума заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 216972,51 гривень

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3284,32 гривень, по 1642,16 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Су Суддя: Є. С. Козирський