Ухвала суду № 125299808, 13.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/21641/24

Провадження №2/752/2708/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Матяш В.В.,

представника позивачів Воронцової Ю.Б.,

представника відповідача Семенець І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду по справі за позовною заявою адвоката Воронцової Юлії Борисівни, поданою в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Сенс банк» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Семенець Іван Іванович в інтересах Акціонерного товариства «Сенс банк» звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду у справі №752/21641/24.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що в провадженні суду знаходиться справа №752/21641/24 за позовом про захист прав споживачів. Обґрунтування заявлених позовних вимог здійснюється представником позивачів шляхом посилання на взаємовиключні обставини та норми діючого законодавства, що свідчить про недобросовісність дій представника позивачів та зловживання процесуальними правами. Представник позивачів у позові посилається на наявність договірних відносин між позивачами та відповідачем, у зв`язку з чим просила суд звільнити позивачів від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому, представником позивачів обґрунтовується необхідність відшкодування шкоди нормами ст. 1166 ЦК України, що розповсюджується на випадки відшкодування недоговірної шкоди (деліктні зобов`язання). Існування вказаних обставин з боку представника позивача свідчить про її недобросовісність та свідомо вводить суд в оману. У Голосіївському районному суді міста Києва розглядається справа (кримінальне провадження) №752/6002/23 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 185, ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 397, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 397 КК України. У вказаному кримінальному провадженні позивач ОСОБА_1 є потерпілим, внаслідок чого йому відомі відповідні обставини, зокрема він не повідомив інформацію щодо наявності чи відсутності серед арештованих грошових коштів та цінностей в рамках кримінального провадження майна, яке він вважає своїм. Вимога про відшкодування матеріальної шкоди є безпідставною у випадку, якщо грошові кошти, які позивач вважає своїми, не зникли, а перебувають під арештом в рамках кримінального провадження.

Просив залишити позов без розгляду по справі №752/21641/24.

Представник відповідача адвокат Семенець І.І. у підготовчому засіданні підтримав клопотання.

Представник позивачів адвокат Воронцова Ю.Б. у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст.2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Положеннями ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено випадки для постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд зазначив в ухвалі від 06.09.2018 (справа №552/2378/17), що зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Аналогічні висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14.

В провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/21641/24 за позовною заявою адвоката Воронцової Юлії Борисівни, поданою в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Сенс банк» про захист прав споживачів.

В обґрунтування клопотання представник відповідача адвокат Семенець І.І. зазначив, що наявні обставини, які свідчать про недобросовісність дій представника позивачів та зловживання процесуальними правами.

Суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача щодо зловживання представником позивача процесуальними правами по вказаній справі не підтверджується належними та допустимими доказами, та ґрунтується виключно на його припущеннях, що не відповідає ч. 6 ст. 81 ЦПК України, згідно якої доказування на припущеннях ґрунтуватися не може та відповідно позбавляє позивача гарантованого законом права на справедливий судовий розгляд, складовою якого є право на доступ до суду.

Водночас положеннями ч. 3 ст. 44 ЦПК України визначено можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви як зловживання процесуальними правами,- це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.09.2017 у справі №757/64933/17-ц та від 02.03.2020 у справі №295/1344/19.

За таких обставин, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим, безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 257-258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Семенець Івана Івановича про залишення позову без розгляду по справі №752/21641/24 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 20.01.2025.

Суддя О. Б. Кокошко