Ухвала суду № 12529749, 25.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року м. КиївК-21979/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Васильченко Н.В., Конюшка К.В., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-8755/09/0570 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит»в особі відокремлено підрозділу Шахта «Іловайська»до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання нечинним рішення від 11 лютого 2008 року № 133 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит»в особі відокремлено підрозділу Шахта «Іловайська»задоволені в повному обсязі..

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської Ради Донецької області 30.04.2003 року.

Відокремлений підрозділ Шахта «Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит»внесений до ЄДРПОУ за номером 33136690 без права юридичної особи. Взятий на податковий облік як платник податків 07.06.2005 року.

Рішенням № 133 від 19 лютого 2008 року нараховано пеню та штраф за несвоєчасно сплачені ним суми страхових внесків за період з 29.10.2007 року по 30.01.2008 року, а саме за 33,2%, 4% - сума штрафної санкції 154080 грн.. 98коп., сума пені 45977 грн. 88коп., за 0,5-2% - сума штрафної санкції 6783 грн. 02 коп., сума пені 2091 грн.. 85 коп..

Вказане рішення було оскаржене позивачем до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням про результати розгляду скарги № 4832/06 від 19.03.2008 року скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до розрахунку, датою виникнення зобов'язання на суму 33919 грн.61 коп. є 29.10.2007 року, на суму 4976 грн. 88коп. - 06.11.2007 року, на суму 765428 грн. 02 коп. - 28.11.2007року.

Разом з тим, з платіжних доручень вбачається, що позивач здійснював перерахування страхових внесків до пенсійного фонду, а саме: згідно платіжного доручення №3106 від 30.01.2008 року на суму 7737 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ -2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року, № 4106 від 30.01.2008 року на суму 161629 грн. з призначенням платежу відрахування ПФ - 33,2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року, № 34 від 30.01.2008року на суму 120238 грн.05 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ - 33,2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року. № 33 від 30.01.2008 року на суму 1149 грн.60 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ - 2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року. № 2706 від 28.01.2008 року на суму 176877 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ - 33,2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року, № 1706 від 28.01.2008 року на суму 10655 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ -2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року, № 1306 від 22.01.2008 року на суму 309807 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ - 33,2%) за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року. № 106 від 22.01.2008 року на суму 18663 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ - 2% за грудень 2007 року по строку 07.01.2008 року. № 746 від 13.12.2007 року на суму 18694 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ - 33,2% по строку 07.12.2007 року, №745 від 13.12.2007 року на суму 1126 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ -2% по строку 07.12.2007р., № 770 від 21.12.2007р. на суму 270 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ 2 % по строку 07.12.2007р., № 771 від 21.12.2007р. на суму 3200 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ -3, 2% по строку 07.12.2007р., № 789 від 27.12.2007р. на суму 3729 грн. 85 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ 2% по строку 07.12.2007р., № 790 від 27.12.2007 р. на суму 14950 грн. 21 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ 33, 2% по строку 07.12.2007р., № 16106 від 22.11.2007р. на суму 709462 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ -33, 2% за жовтень 2007 року по строку 07.11.2007р., № 15006 від 22.11.2007р. на суму 35739 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ 2% за жовтень 2007р. по строку 07.11.2007р., № 686 від 23.11.2007р. на суму 55966 грн. 02 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ 33, 2% за жовтень 2007 року по строку 07.11.2007р., № 685 від 23.11.2007р. на суму 2337 грн. 99 коп., з призначенням платежу відрахування ПФ -2% за жовтень 2007 року по строку 07.11.2007р., № 713 від 29.11.2007р. на суму 10061 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ 33, 2% по строку 07.11.2007р., № 714 від 29.11.2007р. на суму 606 грн., з призначенням платежу відрахування ПФ 2% по строку 07.11.2007р.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом є: для страхувальників, зазначених пп.1.2, 4 ст. 14 цього Закону календарний місяць, для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону квартал.

В разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Статтею 14 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»визначено, що гірничі підприємства зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Згідно до п. 2, п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених ч. З ст. 20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя М.Є. Бим