Ухвала суду № 12529403, 25.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року м. КиївК-19313/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі Старокостянтинівська ОДПІ)

на постанову господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009

у справі № 21/750-НА (22-а-4792/08)

за позовом відкритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський спеціалізований карєр»(далі Товариство)

до Старокостянтинівської ОДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.10.2007 №0005812300/0.

У прийнятті вказаних рішень попередні судові інстанції виходили з правомірності формування позивачем податкового кредиту за першою подією, тоді як право платника на отримання бюджетного відшкодування не залежить від дати фактичного отримання оплачених ним товарів (послуг).

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Старокостянтинівська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про помилковість включення позивачем до складу податкового кредиту вартості оплачених у попередньому звітному періоді, однак не отриманих у цьому ж періоді, товарів та послуг, що, в свою чергу, призвело до відповідного завищення суми заявленого Товариством бюджетного відшкодування.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередні інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Старокостянтинівської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- Старокостянтинівською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за травень-червень 2007 року, оформлену актом від 05.10.2007 № 2772/23-05471885;

- в ході цієї перевірки було виявлено, зокрема, факт зайвого включення позивачем до рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування декларації за червень 2007 року суму ПДВ у розмірі 28016 грн. у складі здійснених позивачем у травні 2007 року авансових платежів за товари та послуги, які не було фактично одержано Товариством у цьому попередньому податковому періоді;

- наведені обставини слугували підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 16.10.2007 №000581230/0, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 28016 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується при зменшенні суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону у тій самій редакції якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, однією з основних умов виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата ПДВ постачальникам у складі вартості товарів (робіт, послуг) у попередньому звітному періоді, незалежно від дати поставки таких товарів (робіт, послуг).

Наведене підтверджується і тим, що в силу вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, здійснення Товариством авансового платежу в рахунок оплати товарів (робіт, послуг) є підставою для включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, який в подальшому бере участь у формуванні відємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

За таких обставин підстави для скасування правильних та вмотивованих рішень попередніх судових інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

2. Постанову господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009 у справі № 21/750-НА (22-а-4792/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко

судді:Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко