Ухвала суду № 12529137, 02.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р.Справа № 2-а-43141/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010р. по справі№2-а-43141/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача до державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 600 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив наступне.

Відповідач, ОСОБА_2, 10.06.1998 року зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 04058870Ф0060901 та згідно рішення начальника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 28.08.1997 р. за № 235 поставлена на облік як платник податків.

Станом на 07.09.2009 року ФОП ОСОБА_2 має податковий борг у розмірі 600,00 грн., який виник на підставі рішення про застосування штрафних санкцій № 0003922350 від 07.09.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання, винесеного начальником податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на підставі акту перевірки №7384/20/40/23/2334513602 від 17.08.2009 року.

Оскільки несвоєчасна сплата сум штрафних санкцій узгоджених з платником податків призводить до ненадходження у місцевий бюджет грошових коштів, чим завдається істотна шкода економіці держави та порушуються державні інтереси, позивач, на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 600 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, ФОП ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи,

відповідності висновків суду фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч. ч. 1, 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 1 ч. 1 ст. 128, ст. 124, ч. 3 ст. 159, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 214139, відповідач, ОСОБА_2, 10.06.1998 року зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Харківської міської ради, номер запису 24800010003046495 (а.с.20), з 28.08.1997 року перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 07.10.2009 року за № 738 ( а.с. 9).

14 серпня 2009 року Державною податковою адміністрацією України у Харківській області видано направлення № 9567 від 14.08.2009 року на проведення планової перевірки з 14.08.2009 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 року, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481 від 19.12.1995 року та Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 року (а.с. 14).

14 серпня 2009 року фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі направлення № 9567 від 14.08.2009р. проведено перевірку господарської одиниці - грального закладу, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 115, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, щодо дотримання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 7384/20/40/232334513602 від 17.08.2009 року, згідно висновків якого в ході перевірки встановлено наступні порушення при здійсненні підприємницької діяльності: проведення розрахункової операції в сфері грального бізнесу при здійсненні гри на гральному автоматі без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 120 грн., в гральному залі знаходилось 13 гральних автоматів в діючому стані, на яких проводились азартні ігри, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями та ст. 2 Закону України від 15.05.2009 року № 1334-УІ «Про заборону грального бізнесу в Україні» (а.с. 12,13,15). Примірник зазначеного акту під підпис отримала адміністратор-касир грального залу ОСОБА_5 14.08.2009 року без зауважень та заперечень на нього.

Примірник акту перевірки отримано адміністратором касиром грального залу ОСОБА_5.14.08.2009року, якою підписано акт без зауважень та заперечень.

Згідно виклику до ДПІ для ознайомлення з матеріалами перевірки від 27.08.2009 року № 11921/10/23-254, відповідачу, ФО-П ОСОБА_2, пропонувалось прибути до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова у зручний для неї день до 04.09.2009 року для ознайомлення з матеріалами перевірки (а.с. 16).

З акту відмови від підписання матеріалів перевірки від 07.09.2009 року № 445/23-512/2334513602 встановлено, що до 04.09.2009 року для підписання матеріалів перевірки та надання пояснень стосовно встановлених в ході перевірки порушень відповідач або інша уповноважена нею особи до вказаної дати до ДПІ не зявилась, чим фактично відмовилась від підписання матеріалів перевірки (а.с.17).

07 вересня 2009 року, на підставі акту перевірки № 7384/20/40/232334513602 від 17.08.2009 року за встановлене порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в. о. начальника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова винесено рішення № 0003922350 про застосування до ФО-П ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій на суму 600 грн. 00 коп. (а.с.18).

Згідно копії супровідного листа № 12415/10/23-524, зазначене рішення направлено відповідачу 07.09.2009 року та отримано ним 12.09.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Про оскарження зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному та судовому порядку відповідач суду не повідомив.

Задовольняючи позовні вимоги Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 600 грн. 00 коп., суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетони тощо) при продажу товарів ( наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.1 ст. 17 Закону України, від 06.07.1995, № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Згідно ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Доказів щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003922350 від 07.09.2009 року в судовому порядку відповідачем не надано, як і не надано доказів про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 600 грн. 00 коп. в добровільному порядку.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача щодо проведення спірної перевірки без законних підстав, без дотримання вимог положень 11-1, 11-2 Закону України «Про державну продаткову службу в Україні», п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», виходячи з наступного.

Приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу", органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 11-1 Закону України від 04.12.90 № 509 „Про державну податкову службу в Україні" передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Норми вищезазначеної статті визначають підстави та порядок здійснення перевірок пов'язаних з податковими відносинами і не мають відношення до перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (не податкові відносини).

Норми ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» - умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок застосовується тільки в частині не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Колегія суддів зауважує, що підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» визначають правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і є спеціальним для такого виду операцій.

Згідно з п.п. 2.6. п. 2 «Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб» затверджених наказом Державної податкової адміністрації № 441 від 11.10.2005 року, що діяв на момент проведення перевірки, перевірки контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів, з наведених вище підстав, вважає необґрунтованими вимоги відповідача щодо неправомірності проведеної планової перевірки з питань дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки перевіряючи, які фактично були допущені до проведення перевірки, діяли в межах прав, наданих направленням на перевірку, та в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої чинним законодавством України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача щодо порушення органами державної податкової служби при складанні акту перевірки з підстав, що ОСОБА_5 не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, оскільки остання не має найманих працівників, а тому не є уповноваженою особою позивача, враховуючи наступне.

ОСОБА_5 знаходилась під час перевірки у гральному закладі по вул.. Полтавський шлях, 115 в м. Харкові, який належить ФОП ОСОБА_2, виконуючи функції адміністратора-касира ФОП ОСОБА_2, той факт, що вона не знаходилась в трудових відносинах з позивачем не може бути свідченням того, що вона не є уповноваженою особою позивача на здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23 листопада 2009 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 19.04.2010 р. по справі№2-а-43141/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харковадо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст >