Ухвала суду № 12529144, 02.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р.Справа № 2-а-307/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача: Пасюк В.В.

представника відповідача: Пусан Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 р. по справі№2-а-307/10/1670

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “Меркатор”,звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просив визнати нечинним податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року №0000182301/2/15 та від 13 січня 2010 року №0004102301/2/16.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на невірно визначене відповідачем зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., податку на додану вартість в сумі 78167,00 грн. внаслідок встановлення нікчемності угоди, укладеної ТОВ “Виробнича компанія “Меркатор” із Приватним підприємством “ЕМФ Елетон”, та твердження відповідача про невикористання у виробничій діяльності ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” території виробничої бази; податок на додану вартість, включений до вартості робіт по благоустрою якої, віднесено позивачем до складу податкового кредиту. Так, позивачем зазначалося, що угода, укладена ним із ПП “ЕМФ Елетон” мала наслідком виконання робіт, які в подальшому прийняті замовником будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Косметик-Центр” і, відповідно безпідставним є твердження про невиконання угоди та спрямованість її виключно на збільшення валових витрат і тим самим заниження оподатковуваного обороту по податку на прибуток підприємства позивача. Стосовно посилання відповідача на відсутність фактичного виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцька промислова-виробнича комунальна компанія” по благоустрою виробничої бази, належної позивачеві, підтвердженої невіднесенням витрат до складу валових витрат виробництва, то позивач вказує на ту обставину, що суми податку на додану вартість, віднесені до складу податкового кредиту, сплачені в складі попередньої оплати за роботи, які на дату проведення оплати фактично виконані не були, що виключило віднесення вартості будівельних робіт до складу валових витрат виробництва.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року задоволено позов Товариства з обмежено відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор".

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року № 0000182301/2/15, № 0004102301/2/16.

Стягнуто з Державного бюжету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , ч. 2 ст. 9 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, Товариство з обмежено відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор", надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “Меркатор” пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15 грудня 1994 року № 516-Р. З 27 грудня 1994 року взято на податковий облік Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією за № 1615. У період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва від 16 листопада 2000 року 324102368.

В період з 18 червня 2009 року по 30 липня 2009 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ на підставі направлень від 12.06.2009 р. № 1808/001808, від 20.07.2009 р. № 2228/002228, від 24.07.2009р. № 2349/002349 проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року.

За результатами перевірки складений акт № 4391/23-209/22540837 від 30 липня 2009 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор”:

- п.п.1.32.ст.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді, що перевіряється, на загальну суму 12083 грн., в т.ч. по періодах: за 2008 р. в сумі 12083 грн., в т.ч. за ІУ кв. 2008р. - 12083 грн.

- п.4.1 ст.4, п.5.1.17 ст.5 п.п 7.4.1, п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04 97р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 92155 грн., в тому числі за лютий 2008 р. на 3333 грн., травень 2008 р. - 16988 грн., червень 2008 р. - 1667 грн., липень 2008 р. - 1667 грн., січень 2009 р. - 49333 грн., лютий 2009 р. - 12500 грн., березень 2009 р. - 6667 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 4391/23-209/22540837 від 30.09.2009 року Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року № 0004102301/0/2517, яким ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” донараховане зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 3625,00 грн., від 12 серпня 2009 року № 0004112301/0/2518, яким донараховане зобовязання з податку на додану вартість в сумі 92155,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 46078,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до Кременчуцької ОДПІ вПолтавській області, ДПА в Полтавській області.

Рішенням Кременчуцької ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 22.10.2009 р. № 36281/10/25-010 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від12.08.2009 р. №0004102301/0/2517, а скаргу позивача без задоволення; рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.10.2009 р. № 36280/10/25-010 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.08.2009 р. №0004102301/0/2518, скаргу позивача без задоволення.

За результатами розгляду Кременчуцькою ОДПІ первинної скарги прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2009 року № 0004112301/1/3376, від 28.10.2009року №0004102301/1/3375.

За наслідками оскарження податкових повідомлень-рішень до ДПА в Полтавській області, повторну скаргу ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” частково задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2009 року № 0004112301/0/2518, від 28 жовтня 2009 року №0004112301/1/3376 та рішення Кременчуцької ОДПІ від 22.10.2009року № 36280/10-25-010, прийняте за результатами розгляду первинної скарги ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” в частині визначення зобовязання з податку на додану вартість в сумі 20982,00 грн.. в тому числі основного платежу 13988,00 грн., штрафної (фінансової) санкції6994,00 грн.; податкове повідомлення-рішення КременчуцькоїОДПІ від 12.08.2009р. № 0004102301/0, від 28.10.2009 р. № 0004102301/1 та рішення Кременчуцької ОДПІ від 22.10.2009 р. № 36281/10/25-010, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу ТОВ ВФ «Меркатор»- без задоволення.

З урахуванням зазначеного, відповідно до положень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року № 0000182301/2/15, яким ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” визначене зобовязання з податку на прибуток в сумі 12083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 3625,00 грн., всього на суму 15708,00 грн.; від 13 січня 2010 року №0004102301/2/16, яким визначене зобовязання з податку на додану вартість в сумі 78167,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 39084,00 грн., всього на суму 117251,00 грн. (т.1, а.с. 128, 129).

Також встановлено, що 19 лютого 2008 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та ПП “ЕМФ “Елетон” укладено договір підряду, відповідно до якої замовник - ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” доручає, а підрядник - ПП “ЕМФ “Елетон” приймає на себе виконання електромонтажних робіт із матеріалів підрядника монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці. Зазначений договір укладений позивачем на виконання договору генерального підряду, укладеного 15 листопада 2007 року ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” із Товариством з обмеженою відповідальністю “Косметик-Центр”, відповідно до умов якого, генеральний підрядник - ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” зобовязався виконати будівельні та монтажні роботи з надбудови мансардного поверху з легких світлопроникних матеріалів над будівлею косметичного салону по вул. Халаменюка в м. Кременчуці і здати виконані роботи.

27.10.2009 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія” укладений договір підряду на благоутрій території виробничої бази ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор”.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних в матеріалах справи доказів договору генерального підряду від 15 листопада 2007 року, укладеному позивачем із ТОВ “Косметик-Центр”, довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витратах за формою КБ-3, актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В за грудень 2008 року, локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни №17-02-1-1, №37-02-1-1, банківських виписок про перерахування грошових коштів замовником ТОВ “Косметик-Центр” на користь позивача 11 грудня 2008 року в сумі 59808,00 грн. підтверджено фактичне виконання та прийняття електромонтажних робіт, виконаних ПП “ЕМФ Елетон”, позивачем і замовником робіт - ТОВ “Косметик-Центр”.

Документальних доказів, які б спростовували дійсне виконання електромонтажних робіт на обєкті косметичний центр по вул. Халаменюка в м. Кременчуці, відповідачем не надано. Таким чином суд вважав доведеним та не спростованим Кременчуцькою ОДПІ факт виконання робіт ПП “ЕМФ Елетон” на підставі належного документально оформленого сторонами договору підряду від 19 лютого 2008 року. Відповідно, є безпідставним донарахування позивачеві зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 12083,00 грн., податку на додану вартість в сумі 9667,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкції за визначення вказаних сум податкових зобовязань.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів щодо невикористання у виробничій діяльності позивача виробничої бази, належної ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор”. Таким чином суд першої інстанції вважав недоведеним факт невикористання у господарській діяльності обєкту, поліпшення і благоустрій якого забезпечувався ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, Кременчуцька ОДПІ в обґрунтування проведеного донарахування сум податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 12083,00 грн. посилається на те, що ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” допущено порушення вимог підпункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств.

Зазначені порушення встановлені при дослідженні договору підряду, укладеного 19 лютого 2008 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” з ПП “ЕМФ “Елетон”, відповідно до якого ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” (замовник) доручає, а ПП “ЕМФ “Елетон” (підрядник) зобовязався виконати електромонтажні роботи із матеріалів підрядника монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Кременчуцькою ОДПІ досліджено базу даних “Контрагенти”, з якої встановлено про кількість працюючих ПП “ЕМФ “Елетон” 3 особи, в тому числі директор та головний бухгалтер, згідно додатку К1/1 до звітної декларації з податку на прибуток за 2008 рік основні фонди на підприємстві відсутні. Основним постачальником ПП “ЕМФ “Елетон” є Приватне підприємство “Стройзаказ”, яке згідно бази “контрагенти” не має основних фондів, кількість працюючих 1 особа.

З урахуванням наведеного, відповідачем зазначається про відсутність доказів фактичного виконання робіт ПП “ЕМФ “Елетон”.

Поняття „господарська діяльність" для вимог податкового законодавства передбачено в п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в якому визначено, що „господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Встановлено, що 19 лютого 2008 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та ПП “ЕМФ “Елетон” укладений договір підряду, за умовами якого ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” доручає, а ПП “ЕМФ “Елетон” зобовязується виконати електромонтажні роботи із матеріалів підрядника монтаж електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Зазначений договір укладений ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” на виконання договору генерального підряду, укладеного 15 листопада 2007 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Косметик-Центр”, відповідно до умов якого, генеральний підрядник - ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” зобовязався виконати будівельні та монтажні роботи з надбудови мансардного поверху з легких світлопроникних матеріалів над будівлею косметичного салону по вул. Халаменюка в м. Кременчуці і здати виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору, генпідрядник має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт (в тому числі і всього обєму робіт за договором) субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації шляхом укладання окремих договорів підряду.

З метою виконання монтажу електроосвітлення, електропостачання вентиляції і кондиціювання третього поверху косметичного центру по вул. Халаменюка в м. Кременчуці ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” до електромонтажних робіт залучено спеціалізовану організацію, що має відповідну ліцензію на здійснення будівельної діяльності, видану Полтавською обласною державною адміністрацією 23 листопада 2006 року зі строком дії до 09 листопада 2011 року - ПП “ЕМФ Елетон”. В додатку до даної ліцензії визначено право ПП “ЕМФ Елетон” на виконання монтажу конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем електропостачання, електроосвітлення.

За умовами пункту 1.3 договору підряду від 19 лютого 2008 року ПП “ЕМФ Елетон” має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт (в тому числі і всього обєму робіт за цим договором) субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації, інших осіб шляхом укладання окремих договорів субпідряду. Керуючись наведеними положеннями договору від 19 лютого 2008 року, ПП “ЕМФ Елетон” до виконання робіт задіяна підрядна організація, яка має відповідні дозволи та ліцензії, відповідно до листа від 29 липня 2009 року № 18.

Згідно копії податкового розрахунку ПП “ЕМФ Елетон”, кількість працюючих на підприємстві складає 9 осіб, що спростовує зазначену в акті перевірки від 30 липня 2009 року кількість працюючих осіб на цьому підприємстві, та дає підстави вважати можливим виконання електромонтажних робіт ПП "ЕМФ Елетон".

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Матеріали справи містять копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою № КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт №3-0-1-1, №4-02-1-1 за формою КБ-2В за березень, липень 2008 року.

Договір генерального підряду від 15 листопада 2007 року, укладений між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та ТОВ “Косметик-Центр”, довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витратах за формою КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В за грудень 2008 року, локальні кошториси з розрахунком договірної ціни №17-02-1-1, №37-02-1-1, банківські виписки про перерахування 11 грудня 2008 року грошових коштів замовником - ТОВ “Косметик-Центр” на користь ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” в сумі 59808,00 грн. свідчать про фактичне виконання та прийняття електромонтажних робіт, виконаних ПП “ЕМФ Елетон”, ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор”. Зауваження з боку відповідача щодо цих документів в акті перевірки відсутні.

При цьому, зустрічних перевірок контрагента ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” ТОВ “Косметик-Центр” з питань достовірності і підтвердження виконання робіт і передачі виконаних робіт замовнику будівництва не проводилося. Як пояснив представник відповідача, висновки про завищення сум валових витрат, сформованих ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” зроблені, з урахуванням змісту акту перевірки від 30 липня 2009 року, виключно за результатами дослідження бази даних “контрагенти” Кременчуцької ОДПІ.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність належних документальних доказів, які б спростовували дійсне виконання електромонтажних робіт на обєкті косметичний центр по вул. Халаменюка в м. Кременчуці.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

До складу податкового кредиту підприємство відносило податкові накладні на перераховані суми попередньої оплати за виконані роботи, а саме:

В лютому 2008 р. - податкову накладну №3 від 20.02.2008 р. на загальну суму 20000 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.

В травні 2008 р. - податкову накладну №11 від 04.04.2008 р. на загальну суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ 3000 грн.

В червні 2008 р. - податкову накладну №17 від 06.06.2008 р. на загальну суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.

В липні 2008 р. - податкову накладну №21 від 10.07.2008 р. на загальну суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.

Зазначені податкові накладні від 20 лютого 2008 року № 3, від 04 квітня 2008 року № 11, 06 червня 2008 рок № 17, від 10 липня 2008 року № 21, банківські виписки підтверджують сплату позивачем на користь ПП “ЕМФ Елетон” вартості електромонтажних робіт за договором від 19 лютого 2008 року з урахуванням податку на додану вартість в сумі 9667,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеним факт виконання робіт ПП “ЕМФ Елетон” на підставі договору підряду від 19 лютого 2008 року.

Крім того, згідно акту перевірки, в порушення вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 68500.00 грн., згідно податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія», а саме: в січні 2009 р. - податкову накладну № 1 від 27.01.2009 р. на загальну суму 280 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 46 666,67 грн.; податкову накладну №2 від 29.01.2009 р. на загальну суму 16 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 666,67 грн.; в лютому 2009 р. - податкову накладну №3 від 25.02.2009 р. на суму 30 000,00 грн.; податкову накладну №4 від 26.02.2009 р. на суму 45 000,00 грн.; в березні 2009 р. - податкову накладну № 5 від 30.03.2009 р. на суму 40 000,00 грн.

Номенклатура поставки, вказана в податкових накладних - виконання робіт по благоустрою території. Відповідачем зазначено, що вказані податкові накладні не містять всупереч підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг).

Встановлено, що 27 січня 2009 року між ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія» укладений договір підряду, відповідно до якого (пункт 1.1) ТОВ «Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія» - Підрядник зобовязався виконати роботи з благоустрію території орієнтовною площею 10000 м2, розташованої по вул. 40-річчя Жовтня, 29 у м. Кременчуці, шляхом укладення відходів холодного фрезерування (асфальтова суміш) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією.

ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія” має ліцензію, видану Полтавською обласною державною адміністрацією, на здійснення будівельної діяльності зі строком дії з 08 лютого 2007 року до 08 лютого 2012 року.

Роботи виконані відповідно до наявного в матеріалах справи локального кошторису з розрахунком договірної ціни від 27 березня 2009 року №18-0-1-1.

ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія” надано ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” податкові накладні від 27 січня 2009 року № 1, від 29 січня 2009 року № 2, від 25 лютого 2009 року №3, від 26 лютого 2009 року № 4, від 30 березня 2009 року № 5.

Відповідач посилається на невідповідність вказаних податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: податкові накладні не містять опису (номенклатури) товарів (робіт, послуг).

Проте, як свідчить зміст вищезазначених податкових накладних, виписаних ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія”, предметом наданих послуг є саме виконання робіт по благоустрою території виробничої бази за договором від 27 січня 2009 року, що відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, відповідач, заперечуючи правомірність віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні робіт, виконаних ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія”, посилався на відсутність на дату вчинення таких робіт права власності ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” на земельну ділянку, на якій розташована виробнича база ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” та фактично виконувалися роботи з благоустрою.

Відповідно до наказу ТОВ “Виробнича фірма “Меркатор” від 21 січня 2009 року №18/ОС та відповідно до умов договору від 27.01.2009 року, Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія” виконувалися роботи з капітального ремонту виробничої бази, розташованої по вул. 40-річчя Жовтня, 29 в м. Кременчуці.

Твердження відповідача про встановлення в ході огляду території, розташованої за адресою вул. 40-річчя Жовтня, 29 в м. Кременчуці, факту не виконання робіт, не відповідає дійсності, оскільки факт наявності асфальтового покриття, роботи з укладення якого здійснювалися ТОВ “Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія”, підтверджується локальним кошторисом, копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Однак, відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав до суду належних і беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень щодо нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на прибуток, а також висновків акту перевірки позивача.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, правомірно вийшов за межі позовних вимог та, задовольняючи позов, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 13 січня 2010 року № 0000182301/2/15, № 0004102301/2/16.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2010р. по справі№2-а-307/10/1670 за позовомТовариства з обмежено відповідальністю "Виробнича фірма "Меркатор"доКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 08.11.2010 р.