Ухвала суду № 12528806, 04.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 р.Справа № 2-а-6340/09/1570 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ»ЛТД до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ»ЛТД (далі - ТОВ «ЗЕНАЛ»ЛТД), звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) та просило скасувати податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що податковим органом невірно застосовано норми Закону України «Про податок н додану вартість», та в наслідок чого неправомірно донараховано позивачу податок на додану вартість у загальній сумі 30 021 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року позов було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 17 червня 2008 року №0006232310/0; від 26 серпня 2008 року №0006232310/1 та від 17 грудня 2008 року №0006232310/2 .

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апелянт зазначає, що суд, при вирішенні спірних питань, не взяв до уваги встановлені в акті порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»та невірно тлумачить поняття «транзиту», а тому податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають чинному законодавству.

Представник апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував, та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції було встановлено, що 04 червня 2008 року на підставі направлення від 21 квітня 2008 року № 000775/524, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м:. Одеси та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, була, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗЕНАЛ»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси був складений акт №5294/23-3/22479121 від 04 червня 2008 року, в якому зазначено, що в порушення вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п. «г»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР у перевіряємому періоді з 01 жовтня 2006р. по 31 грудня 2007року згідно з договорами транспортного-експедирування ТОВ «ЗЕНАЛ»неправомірно застосовувало податкову пільгу при наданні посередницьких послуг на території України, що призвело до заниження суми податкових зобовязань на загальну суму 20014 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2006 року - 1739 грн., листопад 2006 року - 1130 грн., грудень 2006 року - 1134 грн.. січень 2007 року - 1775 грн., лютий 2007 року - 1037 грн., березень 2007 року - 1791 грн., квітень 2007 року - 2014 грн., травень 2007 року - 1447 грн.. червень 2007 року - 741 грн., липень 2007 року - 1968 грн., серпень 2007 року - 799 грн., вересень 2007 року - 2122 грн., жовтень 2007 року - 1002 грн., листопад 2007 року 1315 грн.

На підставі вказаного акта перевірки №5294/23-3/22479121 від 04 червня 2008 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2008р. № 0006232310/0 щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість у запільній сумі 30021 грн., з яких 20 014,00грн. - основний платіж, 10007 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи вимоги позивача, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем неправомірно, оскільки надані позивачем послуги сприяли переміщенню вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, тобто були такими, що безпосередньо повязані з транзитним вантажем, Відтак, відповідно до п.5.15 ст.5, та ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає ці висновки такими що відповідають вимогам КАС України, а постановлене судом рішення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Відповідно до статті 200 глави 33 Митного кодексу України, транзит - митний режим, відповідно до якого товари і. транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами, або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території У країн й,

Згідно з ч.4 ст.1 Закону України «Про транзит вантажів»від 20 жовтня 1999 року №1172-ХІV транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України..

Відповідно до ч.5 ст.1 вказаного Закону транзитні послуги (роботи) це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Частиною 6 ст. 1 Закону України «Про транзит вантажів»встановлено, що учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Оскільки ТОВ «ЗЕНАЛ»ЛТД у даному випадку є іншим учасником транзиту, а надані позивачем послуги сприяли переміщенню вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, надані Товариством за укладеними угодами послуги є такими, що безпосередньо повязані з транзитним вантажем.

Згідно з абз.3 пп.6.2.4., п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року, №168/97-ВР операції з поставки послуг платником податку, повязані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15 цього Закону.

Відповідно до п.5.15 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо неправомірності та безпідставності донарахування ДПІ у Приморському районі м. Одеси позивачу податку на додану вартість у сумі 20014,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку у сумі 10007,00грн. з вищенаведених підстав.

Оскільки суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що відповідач в даних спірних правовідносинах діяв з порушенням законодавчих норм, відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195,196; п.1 ч.1 ст. 198; 200; п.1 ч.1 ст. 205; 206, 254 КАС України, склад колегії суддів,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНАЛ»ЛТД до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова