Ухвала суду № 12528785, 04.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 р.Справа № 2-а-3360/10/1570 Категорія:2.14.1Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря – Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ»до Південної митниці, третя особа: спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень форми «Р»,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ»(далі - ТОВ «ВИНФОРТ»), звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці, третя особа: спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) та просило визнати дії відповідачів протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р»№13 та №14 від 04 лютого 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що підставою для винесення оскаржуємих повідомлень були результати камеральної перевірки, закріплені в акті камеральної перевірки від 21 грудня 2009 року, однак, рішення про зміну коду товару відповідачем не приймалося, та перевірка проводилася в супереч Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому прийняті податкові повідомлення є такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення «Р»№ 13 та № 14 від 04 лютого 2010 року, винесені Південною митницею.

В апеляційній скарзі Південної митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апелянт зазначає, що суд, при вирішенні спірних питань, не взяв до уваги Лист Державної митної служби України від 13 липня 2009 року, в якому вказано, що коньяком може називатись напій виготовлений на основі спиртів, отриманих у Франції, а тому заявлена ТОВ «ВИНФОРТ»категорія, при оформленні вантажу, є невірною.

Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Південна митниця зазначає, що митні органи, є контролюючими органами, які мають право самостійно проводити камеральні перевірки на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, тобто у вантажних митних деклараціях.

Представник апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «ВИНФОРТ»було оформлено вантажні митні декларації № 500050030/9/002901 від 18 березня 2009 року, № 500050030/9/003805 від 07 квітня 2009 року, № 5000500300/004305 від 16 квітня 2009 року, № 500050030/9/005274 від 08 травня 2009 року, № 50050030/9/006255 від 27 травня 209 року, № 500050030/9/006774 від 04 червня 2009 року на коньяк - дівін (коньяк), країна виробник - Молдова, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 220820 12 00, які були прийняті Південною митницею та по ним сплачені всі нараховані платежі.

21 грудня 2009 року відповідачем була проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України ТОВ «ВИНФОРТ»податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у діяльності Південної митниці у період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2009 року, та складено акт № к/027/9/500000000/30704028.

Як вбачається з акту, відповідачем, на підставі листа Державної митної служби України від 13 липня 2009 року № 11/4-10.12/6702-ЕП, був проведений аналіз митних оформлень товарів згідно БД електронних копій вищевказаних ВДМ Південної митниці у товарній позиції 2208 за УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалося позивачем у зоні діяльності Південної митниці за період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2009 року з метою можливого виявлення випадків невірної класифікації товарів «коньяк»та «бренді»згідно з вимогами УКТ ЗЕД. Під час перевірки було зроблено висновок, що у вищевказаних 6 ВДМ була помилково визначена класифікація товарів, країна походження яких не Франція за кодом УКТ ЗЕД 220820 12 00, оскільки відповідно до листа Державної митної служби України вірним кодом товарів є код УКТ ЗЕД 2208 20 2900. Зміна коду товару призвела до виникнення у ТОВ «ВИНФОРТ»податкового зобов'язання по сплаті акцизного збору додатку на додану вартість, сума якого була самостійно визначена митницею.

На підставі акту № к/0027/9/500000000/30704028 відповідачем 04 лютого 2010 були прийняті податкові повідомлення форми «Р»№ 13 та № 14 від 04 лютого 2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання по сплаті акцизного збору 280 485 грн.. штрафним санкціям 14024 грн. 25 коп. та з податку на додану вартість в сумі 56 096 грн. 98 коп., штрафні санкції 2804 грн. 85 коп.

Задовольняючи вимоги позивача, суд прийшов до висновку, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначений імпортером, то митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням товару.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає ці висновки такими що відповідають вимогам КАС України, а постановлене судом рішення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Згідно ст.86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20 квітня 2005року встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажно-митної декларації (ВМД) до оформлення та здійснення митного контролю.

При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Згідно ст.313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган зобов’язаний перевірити правильність класифікації товару, та визначити суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Відповідно ст.17 Закону України «Про єдиний митний тариф»від 05 лютого 1992року за № 2097-ХІІ мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

При здійсненні митного оформлення товару ТОВ «ВИНФОРТ», було здійснено митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України № 314 від 20 квітня 2005 року перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) за вантажну митну декларацію у відповідності із законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД - що є завершальною стадією митного оформлення - проставив відбитку печатки у відповідній графі.

Відповідно до п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000року №2181-111 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платникам податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податковою зобов’язання.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не були допущені арифметичні помилки, а також дотримана методологія нарахування та повнота сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду вважає, якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо коду товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-111 митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 -111. дія якого не поширюється на митні органи.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що відповідач в даних спірних правовідносинах діяв з порушенням законодавчих норм, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195,196; п.1 ч.1 ст. 198; 200; п.1 ч.1 ст. 205; 206, 254 КАС України, склад колегії суддів,          

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» до Південної митниці, третя особа: спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень форми «Р»- без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя                                                                       І.О.Турецька                     

суддя                                                                       Л.В. Стас

суддя                                                                       І.П. Косцова