Постанова № 12527073, 17.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2010                                                                                           № 13/3835

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури: Скрипка М.В. посвідчення №53 від 03.06.2010 року

Некрасов О.М. посвідчення №259 від 08.12.2009 року

від позивача:           не з’явився

від відповідача:           не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.08.2010

у справі № 13/3835 ( .....)

за позовом                               Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Вик Оил"

про                                                   визнання права користування земельною ділянкою

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду Черкаської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИК ОИЛ” до Черкаської міської ради про визнання за позивачем право на користування (оренду) земельної ділянки, 0,24 га на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Котовського на 49 років, за рахунок зелених насаджень загального користування Черкаської міської ради, та визнання договору оренди землі від 04.07.2008року між Черкаською міською радою та ТОВ ВИК ОИЛ” м. Київ дійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній направив відповідачу лист з проектом договору оренди від 04.07.2008 року, але Черкаська міська рада не підписала зі свого боку договір. Позивач отримав відмову від підписання та реєстрації проекту договору оренди землі на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Косовського, площею 0, 24 га. Позивач вважає, що дана відмова суперечить чинному законодавству України та порушує право на користування (оренду) земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.08.2008 р. у справі №13/3835 позов задоволено повністю.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «ВИК ОИЛ» право на користування (оренду) земельної ділянки, 0,24 га на транспортній розв'язці вул. Благовісна-пров. Котовського на 49 років, за рахунок зелених насаджень загального користування Черкаської міської ради.

Визнано договір оренди землі від 04.07.2008 року між Черкаською міською радою та ТОВ «ВИК ОИЛ» дійсним.

Стягнуто з відповідача - Черкаської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВИК ОИЛ» 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що Черкаською міською радою своє зобов'язання перед позивачем не виконано, оскільки питання відведення спірної ділянки на жодній сесії міської ради не розглядалось. Така бездіяльність міської ради суперечить п.5 ст. 46 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Крім того, ЦК України не визначено такий спосіб захисту права, як визнання договору дійсним. Однак, подібним за змістом відношенням є визнання договору недійсним. Отже, позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Черкаський міжрайонний природоохоронній прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2008 р. у справі №13/3835 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення ради про надання земельної ділянки в оренду. Відповідачем не приймалось рішення щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року апеляційну скаргу Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/7 від 05.10.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Іваненко Я.Л. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі № 13/3835 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Чорної Л.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року прийнято справу № 13/3835 для здійснення апеляційного провадження у наступному складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданова С.О., Чорна Л.В.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 06.10.2010 року представників сторін, колегією суддів ухвалою від 06.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2010 року, у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 20.10.2010 року представників сторін, колегією суддів ухвалою від 20.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.11.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 17.11.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Чорної Л.В. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі № 13/3835 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2008 року у справі №13/3835 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 17.11.2010 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги(поштова кореспонденція направлялась позивачу за юридичною адресою згідно довідки ЄДРПОУ від 15.1.2010 року: м. Київ, вул. Столичне шосе, 98).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка відповідача не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 17.11.2010року за відсутності представників позивача та відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурорів, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням п'ятої сесії Черкаської міської ради від 06.11.2003 року №5-159 погоджено ТОВ “ВИК ОИЛ” місце розташування автозаправного комплексу на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Котовського в м. Черкаси.

22.09.2004року ТОВ “ВИК ОИЛ” звернулося до Черкаської міської ради з листом - клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,24 га по вул. Благовісна - пров. Котовського під розташування автозаправного комплексу, в оренду терміном на 49 років.

Рішенням восьмої сесії Черкаської міської ради від 22.11.2005 року №8-696 “Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю “ВИК ОИЛ” в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на транспортній розв’язці вул. Благовісна - пров. Косовського” позивачу було відмовлено в розробці проекту відведення земельної ділянки площею 0,24 га по вул. Благовісна - пров. Косовського в оренду під розміщення заправного комплексу.

Позивач оскаржив рішення Черкаської міської ради від 22.11.2005 року №8-696 до господарського суду Черкаської області.

Постановою господарського суду Черкаської області від 03.04.2006 року по справі №04/1187а визнано нечинним рішення восьмої сесії Черкаської міської ради від 22.11.2005 року №8-696 696 “Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю “ВИК ОИЛ” в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на транспортній розв’язці вул. Благовісна - пров. Косовського”.

Як встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 04.10.2007 року по справі №13/4819 позивач уклав договір зі спеціалізованою організацією на розробку проекту відведення земельної ділянки та, як наслідок, отримав погоджений всіма органами виконавчої влади позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації №1017 від 04.04.2007 р.

25.09.2006 року Черкаська міжрайонна природоохоронна прокуратура винесла протест в порядку нагляду № 07/4/141 М 06 на рішення Черкаської міської ради від 06.11.2003 року № 5-159 «Про погодження ТОВ “ВИК ОИЛ” місця розташування автозаправного комплексу на транспортній розв'язці вул.Благовісна-пров.Косовського” з вимогою скасувати вказане рішення, Підставами для скасування рішення прокуратура вказує, що при прийнятті даного рішення не враховано вимоги п. 7, 15 ст. 151 Земельного Кодексу України, а саме - не надано висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-міологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Крім того вказано на те, що варіант розміщення АЗС не може бути прийнятий, оскільки територія, запланована під розташування автозаправного комплексу, зайнята зеленими насадженнями.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-586 від 26.04.2007 року задоволено протест Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення Черкаської міської ради від 06.11.2003 року № 5-159 159 «Про погодження ТОВ “ВИК ОИЛ” місця розташування автозаправного комплексу на транспортній розв'язці вул.Благовісна-пров.Косовського” Рішення п'ятої сесії Черкаської міської ради від 06.11.2003 року № 5-159 159 «Про погодження ТОВ “ВИК ОИЛ” місця розташування автозаправного комплексу на транспортній розв'язці вул.Благовісна-пров.Косовського” скасовано.

ТОВ “ВИК ОИЛ” оскаржило рішення Черкаської міської ради від 26.04.2007 року №2-586 до господарського суду Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.10.2007 року визнано недійсним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 26.04.2007 року №2-586 та зобов'язано відповідача розглянути на першій черговій сесії після набрання рішенням законної сили питання про затвердження позивачу проекту землевідводу і надання в оренду земельної ділянки, площею 0,24 га під розташування автозаправного комплексу на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Котовського.

Позивач направив відповідачу лист від 04.07.2008 р. №447/08 з проектом договору оренди землі та типового договору оренди землі.

23.07.2008 р. ТОВ “ВИК ОИЛ” отримало відмову від підписання та реєстрації проекту договору оренди землі на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Котовського, площею 0,24 га.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що дана відмова суперечить чинному законодавству України та порушує право на користування (оренду) земельної ділянки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу Кодексу).

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною передумовою набуття права на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, право на оренду і відповідне користування земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди, укладеного у встановленому законом порядку, за яким між сторонами виникають конкретні права та обов'язки.

Право на оренду земельної ділянки виникає лише за умов дотримання вимог ст. 124 Земельного Кодексу України і ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що обов‘язковою передумовою для укладання договору оренди земельної ділянки із земель комунальної власності є відповідне рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку Черкаської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи, Черкаська міська рада рішень щодо надання у користування (оренду) позивачу земельної ділянки 0,24 га на транспортній розв'язці вул. Благовісна - пров. Котовського на 49 років не приймала.

Оскільки необхідною передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, то вимога позивача про визнання права на оренду земельної ділянки за відсутності відповідного рішення, є безпідставною, та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання договору оренди землі дійсним, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України „Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Господарським судам підвідомчі справи, визначені статтею 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Відповідно до змісту статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання (ст.15 Цивільного кодексу України).

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немаинового або майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України). Одним із способів захисту права є визнання правочину недійсним.

ЦК України не визначено такий спосіб захисту права, як визнання договору дійсним.

У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 №01-8/2229 зазначено, що дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову з задоволенні вимоги позивача про визнання договору оренди землі дійсним.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.08.2008 року у справі №13/3835 - скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора з позивача в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.08.2008 року у справі №13/3835 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність товариства “ВИК ОИЛ” (м. Київ. вул. Столичне шосе, 98, код ЄДРПОУ 23125543), а за відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

5. Матеріали справи №13/3835 повернути до Господарського суду Черкаської області.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді