Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2010 № 12/814
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури – Некрасов О.М. (посв. №259 від 08.12.2009 р.)
від позивачів – не з’явився
від відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурор м.Черкаси
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.08.2010
у справі № 12/814 ( .....)
за позовом Прокурор м.Черкаси
до МП "Черемшина"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 678 898,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Черкаси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області та Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Малого підприємства “Черемшина” про стягнення з останнього 678898,33 грн. збитків.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що в даному випадку перевірка відповідача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства при здійсненні господарської діяльності є незаконною, при зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, прокурором невірно визначено позивача – орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності в частині відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок зруйнування (пошкодження) пам’ятки археології.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Прокурор міста Черкаси звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду було прийнято з порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з’явились, про причини суд не повідомили.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивачів та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Розпорядженням Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 р. №129 було затверджено перелік нововиявлених пам’яток історії та культури в кількості 370 одиниць, серед яких за №11, реєстровий №3961 пам’ятки – Могильник та поселення черняхівської культури, розташований по вулиці О. Дашковича та прилеглій до неї ділянки між вулицею Хрещатик, Б. Вишневецького, схил та тераса від узвозу Замкового до вулиці Леніна в м. Черкаси.
На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.02.2000. року № 147, договору від 24.04.2000 року відповідач отримав в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 100 кв. м строком на 10 років під розміщення магазину-бару по продажу продовольчих товарів та літньої тераси на розі вулиць Гагаріна - спуск вул. Леніна в м. Черкаси (а.с. 18).
Актом перевірки від 21.07.2008 р., який знаходиться в матеріалах справи, встановлено, що працівниками позивача Дробот (Кушнір) А.С. і Федоренко С.В., була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем на його території під час проведення будівельних робіт. Даною перевіркою, було виявлено, що в користування відповідачу надано земельну ділянку площею 100 кв.м по вул. Гагаріна - спуск вул. Леніна, яка знаходиться в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» в охоронній зоні пам'ятки археології - могильник і поселення черняхівської культури. На обстеженій території відповідачем були розпочаті будівельні роботи та фактично використовується земельна ділянка площею 926,25 кв.м, викопано котлован загальною площею 256 кв.м.
Актом перевірки від 08.08.2008 р., який знаходиться в матеріалах справи, встановлено, що працівниками Черкасько-смілянського міжрайонного відділу Черкаської облдержземінспекції Лисенко В.Б. та Дрозденко В.І., в місці знаходження Черкаської облдержземінспекції, була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства відповідачем. Перевіркою виявлено, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, самовільно зайняв земельну ділянку площею 826 кв.м по вул. Гагаріна - спуск вул. Леніна.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було складено розрахунок, виконаний згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМ України від 25.07.2007 р. №963, та встановлено розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по вул. Гагаріна (спуск вул. Леніна) в м. Черкаси, що складає 13575 грн.
Відповідно до постанови Державної екологічної інспекції в Черкаській області від 21.07.2008 р. №000578, заступник керівника відповідача Катренко С.Б. визнана винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 211 ЗК України, а саме - використання земельної ділянки площею 826,25 кв.м без документів, що посвідчують право на неї, а також на підставі ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Рішенням Державної екологічної інспекції в Черкаській області від 06.08.2008 р. тимчасово заборонено (зупинено) роботи по будівництву магазину-бару в м. Черкаси по вул. Гагаріна (спуск вул. Леніна) відповідачем у зв'язку з порушенням ним вимог природоохоронного законодавства.
Згідно акта виявлення факту пошкодження пам’ятки археології від 21.07.2008 р. №259/01-10, комісією у складі начальника та головного спеціаліста служби охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації та старшого наукового співробітника археологічної інспекції, проведено обстеження земельної ділянки, розташованої на розі вулиць Леніна та Гагаріна, наданої МП «Черемшина» під розміщення кафе-бару та літньої тераси. Встановлено, що на ділянці ведуться підготовчі будівельні роботи, а саме відрито котлован під фундамент, площею 284 кв.м та нівелювання схилу тераси. Даною перевіркою також встановлено, що погодження на розміщення в межах вказаної ділянки кафе-бару та літньої тераси було видано відповідачу на площу 100 кв.м; самозахват земельної ділянки становить 928 кв.м; відритий котлован перевищує відведену на будівництво територію на 184 кв.м; внаслідок нівелювання схилу тераси пошкоджено (зруйновано) пам’ятку археології – могильник та поселення черняхівської культури, площею 225 кв.м.
Службою охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації було здійснено розрахунок, у відповідності до «Методики грошової оцінки пам’яток», затвердженої постановою КМ України від 26.09.2002 р. №1447, згідно якого вартість ділянки зазначеної пам’ятки археології, якій завдано збитки, становить 665323,33 грн.
Вищевказані перевірки господарської діяльності відповідача здійснювались на вимоги прокурорів міста і області у зв’язку з проведенням ними перевірок та розслідуванням кримінальної справи стосовно заступника директора відповідача – МП “Черемшина” Катренко С.Б..
Згідно з ст.ст. 118 ч. 9, 125, 211 ч. 1 п. «б» ЗК України: проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, і за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до ст. 187, ст. 190 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України; за видами контроль розрізняють на державний, самоврядний та громадський; державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.
Згідно ст.ст. 2, 20 ч. 1 п. «б», «ж», «з», «и», 68 ч.ч. 1, 2 п. «є», 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»:
відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством;
до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, зокрема: державний контроль за використанням і охороною земель; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Статтями 17, 19, 35, 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом; власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Згідно з абз. 16 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, пунктом 4 якої визначено порядок розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а саме: державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи (далі - Держземінспекція); державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, до структури якого належить позивач-1.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем було здійснено з порушенням приписів чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснюють Державна екологічна інспекція та її територіальні органи.
Пункт 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. №548, встановлено, що Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний у частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Виходячи з наведених норм законодавства України, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, яка підзвітна та підконтрольна в частині здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону земель Державної екологічної інспекції та є її територіальним органом.
Таким чином, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є органом, на який законодавством України покладено обов’язок здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель, основними завданнями якого згідно ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є: забезпечення додержання органами державної влади , органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів, щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері використання та охорони земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення місцевого господарського суду, в частині відмови про стягнення з відповідача збитків заподіяних державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, скасувати.
Оскільки матеріалами справи підтверджується та в судовому засіданні доведено факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем та з урахуванням «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої Постановою КМ України від 25.07.2007 р. №963, колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення 13575 грн. підлягають задоволенню відповідно до норм розподілу вказаних сум між бюджетами відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача в частині відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок зруйнування (пошкодження) пам’ятки археології, оскільки закриття кримінальної справи за відсутністю в діях заступника директора відповідача Катренко С.Б. складу злочину, не може бути підставою для відмови у стягненні понесених державою збитків.
В матеріалах справи містяться докази вказаного порушення, що встановлені Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, а саме: акт виявлення факту пошкодження пам’ятки археології від 21.07.2008 р. №259/01-10.
Згідно ст. 66 Конституції України, на кожного покладено обов’язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Оскільки факт зруйнування (пошкодження) пам’ятки археології відповідачем мав місце, доведений матеріалами справи та не спростований останнім, колегія суддів приходить до висновку обґрунтованості вимог прокурора щодо правомірності відшкодування відповідачем завданих збитків. Тому, перевіривши розрахунок Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, складений відповідно до «Методики грошової оцінки пам’яток», затвердженої Постановою КМ України від 26.09.2002 р. №1447, судова колегія вважає, що з відповідача підлягають стягненню збитки у розмірі 665323,33 грн. до спеціального фонду бюджету м. Черкаси.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 р. не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги прокурора міста Черкаси, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. ч. 3 ст. 49, 99, 101, 102, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора міста Черкаси задовольнити.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 р. у справі № 12/814 скасувати повністю.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Малого підприємства «Черемшина» (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 69, кв. 312, код 14203675), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду до спеціального фонду Державного бюджету України 4072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 50 коп. – 30% шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Стягнути з Малого підприємства «Черемшина» (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 69, кв. 312, код 14203675), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду до спеціального фонду місцевого бюджету м. Черкаси в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 34924240) 9502 (дев’ять тисяч п’ятсот дві) грн. 50 коп. – 70% шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Стягнути з Малого підприємства «Черемшина» (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 69, кв. 312, код 14203675), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, до спеціального фонду бюджету м. Черкаси в особі Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185 , к. 108 код 34924214) шкоди заподіяної державі внаслідок пошкодження пам’яток археології в сумі 665323 (шістсот шістдесят п’ять тисяч триста двадцять три) грн. 33 коп.
Стягнути з Малого підприємства «Черемшина» (18000, м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 69, кв. 312, код 14203675), з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, державне мито, в доход Державного бюджету України, в сумі 6788 (шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 98 коп. за подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3394 (три тисячі триста дев’яносто чотири) грн. 49 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.
Справу № 12/814 повернути до Господарського Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 12527079, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/814. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: