Постанова № 12527038, 24.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2010                                                                                           № 44/772

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник – Бєлік А.В. – за довіреністю,

від Київської міської ради: представник – Телицька В.А. – за довіреністю,

від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): представник – Канцеба Ю.П. – за довіреністю,

від Прокуратури м. Києва: прокурор відділу – Греськів І.І. – за посвідченням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.12.2009

у справі № 44/772 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Валдіс Плюс"

до                                                   Київської міської ради

                                                  Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання угоди укладеною

за участю Прокуратури м. Києва

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Валдіс Плюс” (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (надалі – відповідач-1), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі – відповідач-2) з позовом про визнання укладеною угоди між позивачем та відповідачам-1 до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2003 року №78-6-00091 в редакції, яка підписана позивачем, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених угодою; зобов’язання відповідача-2 зареєструвати угоду до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2003 р. №78-6-00091 між Орендодавцем – Київською міською радою та Орендарем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Валдіс Плюс” у встановленому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останнім вжито всіх необхідних заходів щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2003 р. №78-6-00091, в тому числі, позивач звертався до відповідача-1 з пропозицією внести зміни до вказаного договору, надіславши примірники угоди про внесення змін. Однак, як стверджує позивач, відповідачем-1 порушено терміни розгляду питання про внесення змін до договору оренди, що призвело до порушення прав позивача.

У відзиві відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи тим, що договір може вважатись укладеним у випадку досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов у встановленій законом формі (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України) за умови прийняття радою відповідного рішення.

У відзиві відповдіч-2 проти позову заперечив, зазначивши, що позивач до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не звертався з угодою щодо внесення змін до вказаного Договору оренди земельної ділянки, яка підписана позивачем та відповідачем-1, таким чином, відповідач-2 вважає, що останнім права та законні інтереси позивача не порушено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.12.2009 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у позові повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права та матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду про те, що позивачем вчинено усі, передбачені законодавством, дії щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, а відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що необхідною умовою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення ради.

Крім того, апелянт вважає, що поставлення судом рішення про укладення угоди про внесення змін до договору оренди, є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції Київської міської ради на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, оскільки суд не є тим органом, якому надано право укладати договори оренди.

У відзиві позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 29.12.2009 року – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київради від 24.10.2002 №69/229 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАЛДІС ПЛЮС” укладено Договір оренди земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації офісних, торговельних та господарських приміщень на просп.Червоних козаків,30 (проспект Московський) в Оболонському районі м.Києва (надалі – Договір оренди), що зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2003 за №78-6-00091 у книзі записів державної реєстрації договорів.

13.05.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ВАЛДІС ПЛЮС” звернулось до Київської міської ради з клопотанням (К-4466) про розширення раніше переданої в оренду земельної ділянки на просп.Червоних козаків,30, в Оболонському районі м.Києва для будівництва, обслуговування та експлуатації офісних, торговельних та господарських приміщень.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВАЛДІС ПЛЮС” замовило в ТОВ „Епоха-Гео” розроблення документації із землеустрою щодо розширення раніше переданої в оренду земельної ділянки на просп.Червоних козаків,30 в Оболонському районі м.Києва для будівництва, обслуговування та експлуатації офісних, торговельних та господарських приміщень у ТОВ „Епоха-Гео”, яке має ліцензії на виконання землевпорядних робіт проекту землеустрою щодо розширення раніше переданої в оренду земельної ділянки на просп.Червоних козаків,30 в Оболонському районі м.Києва для будівництва, обслуговування та експлуатації офісних, торговельних та господарських приміщень.

Судом першої інстанції встановлено, що з боку позивача вжито всі необхідні дії по внесенню змін до договору, а Київською міською радою порушено терміни розгляду питання щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, що призводить до порушення прав позивача.

Зазначені висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено: право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 6 Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ” визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

В силу положень статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Частиною 2 статті 16 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту вищевикладених правових норм вбачається, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власності, є наявність рішення ради про надання в оренду земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами на підставі відповідного рішення Київської міської ради було укладено Договір оренди земельної ділянки, що підписаний та скріплений печатками сторін, що свідчить про те, що сторони, зокрема, позивач, погоджуються з усіма його умовами та підтверджують здатність його виконати.

Згідно зі статтею 30 Закону України „Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до вимог статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

В силу вищезазначених правових норм, Київська міська рада, як орендодавець, є вільною у визначенні умов договору.

Враховуючи наведене, необхідною умовою для внесення змін до Договору оренди земельної ділянки є прийняття Київською міською радою рішення про внесення таких змін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Київською міською радою не приймалося рішення з вищезазначеного питання, в такому випадку відсутня її згода, як другої сторони правочину, щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, оскільки відсутня згода орендодавця на внесення таких змін.

Крім того, прийняття судом рішення про зміну умов Договору оренди земельної ділянки, є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції Київської міської ради на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, оскільки суд не є тим органом, якому надано право укладати договори оренди.

Враховуючи вищевикладені висновки суду, зокрема те, що Київська міська рада не приймала відповідного рішення про укладання угоди щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2003 р. №78-6-00091, у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відсутній обов’язок щодо державної реєстрації такої угоди, у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача-2 зареєструвати вказану угоду є безпідставними, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України обґрунтованості своїх позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 29.12.2009 р. у даній справі – скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.12.2009 року у справі №44/772 – скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валдіс Плюс” (04073, м. Київ, Оболонський р-н, пр-т Московський, 30, код ЄДРПОУ 24731754) до Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

4. Матеріали справи №44/772 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.11.10 (відправлено)