Рішення № 12526554, 22.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 листопада 2010 року справа № 5020-11/198

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетонстрой”

(99045, м. Севастополь, вул. Тульська, 14, кв.9)

до:          24 Управління Начальника робіт Міністерства оборони України

                    (99040, м. Севастополь, вул. Індустриальна, 14-а)

про:                     стягнення заборгованості у розмірі 110277,41 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Півненко Н.В., довіреність б/н від 10.11.2010, ТОВ «Бетонстрой»;

відповідача - не з’явився, 24 Управління Начальника робіт МОУ.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бетонстрой” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до 24 Управління Начальника робіт Міністерства оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 110277,41 грн.

У процесі розгляду спору позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки від 18.08.2008 №09/08-08 з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 76081,57 грн. та 3% річних у розмірі 6871,62 грн., всього 82953,19 грн. (а.с.52-53), яка прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором поставки товару.

Ухвалою від 15.10.2010 порушено провадження по справі із привласненням їй № 5020-11/198.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 15.10.2010, 27.10.2010 не виконав. У судовому засіданні 27.10.2010 виклав позицію по суті спору, проти позову заперечує частково.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що спростовують позовні вимоги.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Бетонстрой” (Постачальник), що діяв на підставі Статуту, та 24 Управлінням Начальника робіт Міністерства оборони України (Покупець) було укладено Договір поставки № 09/08-08 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця Товар - товарний бетон в асортименті і в кількості, відповідно до накладних, а Покупець зобов’язується прийняти цей Товар і сплатити на нього встановлену ціну (а.с. 9-12).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, асортимент, кількість і умови постачання погоджуються Сторонами заздалегідь. Ціна одиниці товару договірна і вказується в Додатку № 2, який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що бетон являється поставленим Покупцю з моменту його отримання Покупцем в пункті призначення, який вказано в письмовій заявці по первинній накладній на його відвантаження.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, поставка товару здійснюється Постачальником на підставі заяв Покупця.

Відповідно до Додатку №2 до договору поставки від 18.08.2008 “Специфікація на продукцію”, сторонами було погоджено найменування товару та його вартість (а.с.14).

Позивач зазначає, що на підставі вказаного вище договору поставки відповідачеві було поставлено товар, який останнім не був сплачений відповідно до умов цього договору, у зв’язку з чим на момент розгляду справи існує заборгованість у розмірі 69863,70 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 Договору передбачений розрахунок за товар, який здійснюється по безготівковому розрахунку після виставлення рахунку в продовж трьох банківських днів, але не пізніше трьох календарних днів з моменту фактичного отримання Товару за первинною накладною на його відвантаження.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 69863,70 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 6217,871 грн. та 3% річних у розмірі 6871,62 грн.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з 24 Управління Начальника робіт Міністерства оборони України (99040, м. Севастополь, вул. Індустриальна, 14-а; код ЄДРПОУ 22998756, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетонстрой” (99045, м.Севастополь, вул. Тульська, 14, кв. 9, код ЄДРПОУ 32610969, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) основну заборгованість у розмірі 69863,70 грн., збитки від інфляції у розмірі 6217,87 грн., 3% річних у розмірі 6871,62 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1102,77 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   підпис                     В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України та

підписано 26.11.2010.

Розсилка:

1.          ТОВ „Бетонстрой”                                                   

(99045, м.Севастополь, вул.Тульська, 14, кв.9)

2.          24 Управління Начальника робіт Міністерства оборони України

(99040, м.Севастополь, вул.Індустриальна, 14-а) - рекомендованим з повідомленням

3.          Справа