Рішення № 12459060, 18.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010 року справа № 5020-7/100

За позовом Приватного підприємства «ВЕЙС-ТРЕЙД»

(вул. Курчатова, буд. 6-А, м. Севастополь, 99015; вул. Громова, буд. 21, м. Севастополь, 99002)

до відповідача –Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Приватне підприємство «ВЕЙС»

(вул. Гвардійська, буд. 2, м. Севастополь, 99002)

про визнання права власності.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з’явився,

Від відповідача –Ігнатенко В.В. –головний спеціаліст відділу приватизації житла, довіреність від 11.01.2010 (копія довіреності у справі)

Від третьої особи –Слюсарев В.І. –директор, наказ № 1 від 14.07.1992 (к/копія наказу у справі)

Сутьспору:

Приватне підприємство «ВЕЙС-ТРЕЙД»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності позивача на павільйон-магазин продтоварів загальною площею 78,60 кв. м, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Курчатова, буд 6А.

Ухвалою суду від 23.09.2010 Приватне підприємство «ВЕЙС»залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 17.11.2010, до розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію суду письмове пояснення від 17.11.2010 на відзив відповідача на позовну заяву.

Представник відповідача у засіданні суду підтримав доводи, викладені у відзиві від 04.11.2010 № 687-юр на позовну заяву, залученому до матеріалів справи.

Представник третьої особи у засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням Нахімовської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 09.01.1997 Приватне підприємство «ВЕЙС»зареєстроване в якості юридичної особи, про що видане відповідне Свідоцтво.

Згідно з п. 1.3. Статуту Приватного підприємства «ВЕЙС»(нова редакція) власником підприємства є Слюсарев Вячеслав Іванович.

Власником Приватного підприємства «ВЕЙС»від 05.08.2008 прийнято рішення про реорганізацію підприємства шляхом виділення –передачі по розподільчому балансу –частини майна, прав і зобов’язань Приватного підприємства «ВЕЙС»двом новим юридичним особам, що створюються у формі Приватного підприємства.

Рішенням власника Приватного підприємства «ВЕЙС»№ 1 від 26.05.2009 засноване Приватне підприємство «ВЕЙС-ТРЕЙД»шляхом виділу з Приватного підприємства «ВЕЙС».

Протоколом засідання комісії по виділу Приватного підприємства «ВЕЙС»від 26.05.2009 та рішенням власника Приватного підприємства «ВЕЙС»№ 1/09 від 26.05.2009 затверджено розподільчий баланс від 26.09.2009 та передано майно, права та обов’язки правонаступнику - Приватному підприємству «ВЕЙС-ТРЕЙД».

За вищевказаним розподільчим балансом від 26.05.2009 Приватному підприємству «ВЕЙС-ТРЕЙД»передано, зокрема, павільйон-магазин продтоварів балансовою вартістю 10,4 тис. грн. загальною площею 78,6 кв. м по вул. Курчатова, 6-а у м. Севастополі, право приватної власності на який визнано рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.11.2007 у справі № 20-9/231, зареєстроване КП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради.

Матеріалами справи підтверджено факт визнання за Приватним підприємством «ВЕЙС»права власності на вказаний об’єкт (а.с. –37-39).

Вищезазначений об’єкт нерухомості переданий Приватним підприємством «ВЕЙС»правонаступнику - Приватному підприємству «ВЕЙС-ТРЕЙД»за актом прийому-передачі майна від 27.05.2009 (а.с. - 40).

З урахуванням викладеного, Приватне підприємство «ВЕЙС-ТРЕЙД»звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з питання одержання Свідоцтва про право власності, проте, листом від 16.02.2010 № 489 (а.с. - 41) позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право власності на вищевказане майно, з посиланням на те, що набуття позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна можливе у випадку вчинення ним правочину у належній формі, у зв’язку з чим, на думку відповідача, рішення власника Приватного підприємства «ВЕЙС»№ 1 від 26.05.2009, розподільчий баланс від 26.09.2009 та акт прийому-передачі майна від 27.05.2009 не є підставою для видачі новому суб’єкту Свідоцтва про право власності.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно з частиною четвертою ст. 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

З урахуванням викладеного, до позивача перейшло право власності на павільйон-магазин продтоварів балансовою вартістю 10,4 тис. грн. загальною площею 78,6 кв. м по вул. Курчатова, 6-а у м. Севастополі.

Частиною першою ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дії відповідача, виражені у відмові видати позивачу Свідоцтва про право власності на павільйон-магазин продтоварів балансовою вартістю 10,4 тис. грн. загальною площею 78,6 кв. м по вул. Курчатова, 6-а у м. Севастополі є такими, що порушують право позивача.

Згідно з частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведене свідчить про те, що на день розгляду справи право позивача є порушеним та таким, що підлягає поновленню, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників відповідача та третьої особи про складення повного рішення 19.11.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити у повному обсязі.

2). Визнати за Приватним підприємством «ВЕЙС-ТРЕЙД»(юридична адреса: вул. Курчатова, буд. 6-А, м. Севастополь, 99015, фактична адреса: вул. Громова, буд. 21, м. Севастополь, 99002, ідентифікаційний код 36522394) право власності на павільйон-магазин продтоварів загальною площею 78,6 кв. м по вул. Курчатова, 6-А у м. Севастополі.

3). Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства «ВЕЙС-ТРЕЙД»(юридична адреса: вул. Курчатова, буд. 6-А, м. Севастополь, 99015 фактична адреса: вул. Громова, буд. 21, м. Севастополь, 99002, ідентифікаційний код 36522394, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) 104 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 19.11.2010.