Рішення № 12526494, 23.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.10 Справа№ 9/159 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер Україна», пл. Ринок, 2, м. Миколаїв, Львівської області (юридична адреса), вул. Лепких, 42 а, м. Бережани, Тернопільської області (фактична адреса),

Про стягнення з відповідача на користь позивача 5550 грн. 00 коп., в т.ч. 5510,00 грн. основного боргу, 260,00 грн. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, п/к за ордером № 3277, посвідчення адвоката № 58 від 18.06.93р.

Від відповідача: Савчин В.З., п/к за довіреністю від 05.05.2010р.

Представникам сторін роз»яснено права та обов»язки передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть справи: розглядається справа за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (м. Бережани) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер Україна»(м. Миколаїв, Львівської області) про стягнення 5550 грн. 00 коп., в т.ч. 5510,00 грн. - основного боргу, 260,00 грн. - пені та стягнення судових витрат: 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000,00 грн. витрат на послуги надані адвокату.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 4/49-912 скасовано у зв»язку із порушенням норм територіальної підсудності ст.ст. 15, 17 ГПК України, зобов»язано Господарський суд Тернопільської області передати справу № 4/49-912 за підсудністю до Господарського суду Львівської області ( а.с. 84-86).

Ухвалою від 05.10.2010р. справа № 4/49-912 передана для розгляду по суті до Господарського суду Львівської області (а.с. 89), поступила на адресу господарського суду Львівської області - 11.10.2010р. за вхідним № 6326.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.10.2010р. порушено провадження, справі присвоєно № 9/159(10) та розгляд справи призначено на 26.10.2010р., про що сторони були повідомлені, під розписку: Позивач 19.10.10р. рекомендованою поштою № 79014 0517385 1, Відповідач 18.10.2010р. та 21.10.10р. рекомендованою поштою № 79014 0517384 3 та № 79014 0517383 5 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 26.10.2010р. розгляд справи відкладено на 04.11.2010р., про що сторони були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

В судовому засіданні 04.11.2010р. оголошено перерву до 11.11.2010р., про що сторони повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.11.2010р. розгляд справи відкладено на 23.11.2010р.

Представник позивача подав заяву (вх. № 22206 від 16.11.2010р.) про уточнення позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, докази її надсилання відповідачеві, просить стягнути з відповідача «…гроші в сумі 2000,00 грн. за надання юридичної допомоги», що підтверджує: оригіналом угоди від 22.10.2010р. про надання юридичних послуг, фотокопією свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів № 78 від 26 жовтня 2010р. та № 83 від 10 листопада 2010р. про сплату ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2 2000,00 грн., позовні вимоги, усно, підтримав в частині стягнення з відповідача 4000,00 грн. основного боргу та пені, в цій частині письмової заяви про уточнення позовних вимог в сторону їх зменшення порівняно з заявленими позовними вимогами (позов: вх. № 0984 від 26.05.2010р., вх. № 6326 від 11.10.10р.) не подав, пояснив, що станом на 23.11.2010р. основний борг відповідача перед позивачем складає 4000,00 грн. за перевезення вантажу, так як відповідачем сплачено позивачу 12 350,00 грн. із загальної суми за перевезення 16350,00 грн.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, позовних вимог не визнає з тих підстав, що позивачем не було надіслано відповідачу «Необхідної документації»: рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт (п. 4.5. договору), згідно із заявками: ТТН, які позивач повинен був надіслати відповідачу відповідно до п. 2.1. договору, а так як відповідач не отримав передбачених договором та заявками оригіналів документів, вважає, що у відповідача не виникло обов»язку по оплаті даних послуг, яке, право на оплату, на думку представника, «…виникне у відповідача лише з моменту отримання даних документів», вважає, що відсутня підстава для позову. Крім того, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні уточнених вимог щодо оплати 2000,00 грн. за послуги надані адвокатом з підстав зазначених у відзиві.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2009р. між Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_1 (надалі - Перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кеннер Україна» (надалі - Замовник) було укладено договір № 25/08/09 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні ( далі за текстом Договір). Зазначений договір по суті та правовій природі є договором транспортного перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому (міжміському) сполученні за фактом перевезення, складений у письмовій формі, підписаний представниками двох сторін, їх підписи засвідчені печатками, відповідно до ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, а згідно із ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином. За договором перевезення вантажу (ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України) одна сторона (виконавець) зобов”язується доставити довірений їй другою стороною (замовнику) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник зобов”язується сплатити перевезення вантажу встановлену плату. Як випливає з предмету договору (п.1.1.), це надання Перевізником транспортних послуг, особливістю яких є перевезення Перевізником вантажу, який діє з доручення Довірителя - Перевізника, в кінцевому результаті Вантажоотримувачу, що узгоджується з приписами статей 909, 917 ЦК України, та містить істотні умови перевезення вантажів: найменування вантажу, його масу, вартість, умови перевезення, відстань, пункт призначення, строк доставки, порядок оформлення документів на перевезення (п.п. 2.1., 2.2.), надання транспортних засобів, обов»язки сторін, визначені у розділі 3 договору, нормативна база, якою регулюються зазначені правовідносини ( п. 1.1. договору), узгоджуються із приписами статей 917, 918, 919 ЦК України. Разом з тим, зазначений договір містить елементи надання послуг транспортного експедирування (п. 2.1. договору, де-які пункти розділу 3 договору, п.п. 5.1., 5.2. договору), які пов»язані з перевезенням вантажу автомобільним транспортом за вказаними у заявках маршрутах, на які поширюються положення Глави 65 ЦК України, зокрема ст. ст. 929, 930, 932, 933 ЦК України, і таке поєднання, в силу статей 6, 627 ЦК України, не заборонено чинним законодавством України, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні договору. Пунктом 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, який затвердженого постановою РМ Української РСР від 27.06.69р. № 401 (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов»язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред»являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру … акти заміру (зважування).

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вказаних у товарно-транспортних документах.

Згідно з умовами цього Договору, Перевізник, діючи з доручення Довірителя -Перевізника, у межах даного Договору, зобов'язався надати послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів, та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні (п. 1.1. договору); Відповідно до п. 2.1. договору - на підставі даного договору Перевізник надає одну чи декілька з наступних послуг: - здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок; - розсилає товарно - транспортну документацію; - здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; - приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством; вирішує з Замовником претензійні питання; - за згодою сторін виконує інші доручення Замовника. Пунктом 2.2. Договору передбачено, що конкретні умови за кожним замовленням обумовлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Допускається одержання Заявки по факсимільному чи електронному зв'язку (Е-таіІ). Відповідно до п. 3.2.3. договору - Замовник зобов'язався вчасно, у терміни обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з Перевізником. Згідно із п. 4.3. Договору, ціни є договірними і визначаються винятково виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Як визначено сторонами при укладанні Договору ( п. 4.4.), порядок оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Відповідно до п. 4.5. Договору - термін оплати не може перевищувати 10 банківських днів з дня виставлення рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт. Пунктом 4.6. Договору передбачено, що оплата послуг Перевізника проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Перевізника на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт; Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору). На виконання умов Договору № 25/08/09 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25 серпня 2009р., Перевізником (Позивачем) згідно заявок Замовника (Відповідача) були надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортном, а саме: 1)згідно заявки № 25/08/09 від 25.08.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Бережани-Пирятин, найменування вантажу: жесть банка; вага і об»єм вантажу: 15 т.; тип автомобіля: ДАФ (державний НОМЕР_1, № причепа: НОМЕР_2); адреса завантаження: м. Бережани Тернопільської області, вул.. Лепких, 42А, адреса розвантаження: м. Пирятин, вул. Чрвоноармійська, 163; порядок оплати: 3250,00 грн. по перерахунку через 10-15 днів після отримання оригіналів документів; необхідна документація: ТТН. 2)згідно заявки № 01/09/09 від 01.09.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Бережани-Харків, найменування вантажу: профіль ПВХ; вага і об»єм вантажу: 20 т.; тип автомобіля: ДАФ (державний № НОМЕР_1, № причепа: НОМЕР_2); адреса завантаження: м. Бережани Тернопільської області, вул. Лепких, 42А, адреса розвантаження: м. Харків; порядок оплати: 8000,00 грн. по перерахунку через 10-15 днів після отримання оригіналів документів; необхідна документація: ТТН.

3)за заявкою № 09/09/09 від 09.09.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Бережани-Радивилів, найменування вантажу: жесть банка; вага і об»єм вантажу: 15 т.; тип автомобіля: ДАФ (державний № НОМЕР_1, № причепа: НОМЕР_2); адреса завантаження: м. Бережани Тернопільської області, вул. Лепких, 42А, адреса розвантаження: м. Радивилів; порядок оплати: 800,00 грн. по перерахунку через 10-15 днів після отримання оригіналів документів; необхідна документація: ТТН.

4)за заявкою № 25/09/09 від 25.09.2009р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом: Бережани-Дніпропетровськ, найменування вантажу: профіль ПВХ; вага і об»єм вантажу: 20 т.; тип автомобіля: ДАФ (державний № НОМЕР_1, № причепа: НОМЕР_2); адреса завантаження: м. Бережани Тернопільської області, вул. Лепких, 42А, адреса розвантаження: м. Дніпропетровськ; порядок оплати: 4300,00 грн. по перерахунку через 10-15 днів після отримання оригіналів документів; необхідна документація: ТТН.

Отже, позивачем, на виконання умов вищевказаного договору, Замовнику були надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 16350,00 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними (далі за текстом ТТН) (Типова форма № 1-ТН) ААК без № від 25.08.2009р., без № від 01.09.2009р. та без № від 09.09.2009р., згідно яких, вантажоотримувач зазначений в ТТН вантаж отримав без застережень, що підтверджується написом вантажоодержувача: «Вантаж отримав»та особисти підписом в ТТН, а також Актами прийомки виконаних робіт від 26.08.2009р., від 01.09.2009р., від 09.09.2009р. та від 25.09.2009р., які підписані представниками сторін без застережень та скріплені відтиском печатки ТзОВ «Кеннер Україна», і являються основою для взаєморозрахунків (п. 4.6. Договору).

В судовому засіданні було надано правову оцінку Актів прийомки виконаних робіт від 26.08.2009р., від 01.09.2009р., від 09.09.2009р. та від 25.09.2009р.

У Актах прийомки виконаних робіт від 26.08.2009р., від 01.09.2009р., від 09.09.2009р. та від 25.09.2009р., особи, які їх підписали зазначили, що ці Акти є дійсними (Перевізник ПП ОСОБА_1 та Замовник ТзОВ «Кеннер-Україна»в особі керівника Кліщ О.І.), зазначили, що згідно заявок /вказані номера Заявок/ Відповідача здійснено доставку вантажу Замовника до місця призначення, при цьому вказано номер автомобіля, причепа, маршрут, вартість перевезення та, що доставка здійснена в обумовлені строки.

У вказаних Актах чітко визначено, що «Зауважень і претензій до якості доставки немає»та, що «Дійсний акт являється основою для взаєморозрахунків».

Акти прийомки виконаних робіт від 26.08.2009р., від 01.09.2009р., від 09.09.2009р. та від 25.09.2009р., підписані представником Перевізника ОСОБА_1 та Замовника (керівником ТзОВ «Кеннер-Україна»): Кліщ Олегом Ігоровичем, його підпис засвідчено печаткою ТзОВ «Кеннер-Україна»(докази в матеріалах справи).

В судовому засіданні представник відповідача не заперечує факту, що особистий підпис Кліщ О.І. на Актах прийому виконаних робіт належить власне керівнику товариства: Кліщ О.І., не заперечує факту своєчасної доставки вантажу, в кількості та у строки визначені заявками та договором.

Представником відповідача заперечується лише отримання ТзОВ «Кеннер-Україна»оригіналів необхідної документації, як от: рахунку, податкової накладної та ТТН, які, за твердженням представника, мали обов»язково розсилатися (надсилатися).

Факт отримання вказаних у договорі та заявках документів керівником ТзОВ «Кеннер-Україна»під час оформлення Актів прийому виконаних робіт заперечує.

Зазначені твердження представника відповідача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Доказів про те, що керівник підприємства, юридичної особи ТзОв «Кеннер-Україна»був обмежений у праві отримувати відповідні документи, в т.ч. у позивача за вказаним вище договором, підписувати Акти приймання виконаних робіт та констатувати факт, що «Дійсний акт являється основою для взаєморозрахунків», оскільки представником відповідача не надано суду жодних доказів обмеження повноважень керівника Товариства.

Чинним законодавством України (ЦК та ГК України), яким регулюється встановлення і обсяг повноважень (компетенція) керівника юридичної особи суб»єкта господарської діяльності не містять принципових новацій у підходах до питань, пов»язаних з компетенцією (повноваженнями) органів юридичних осіб. У ст. 92 ЦК України ці питання розглядаються у контексті цивільної дієздатності юридичної особи, тобто як здатність набувати і здійснювати цивільно-правові права та обов»язки. Юридична особа набуває цивільних прав та обов»язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження.

У ст. 65 ГК України в даному аспекті передбачено таке. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює своє право управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Частиною 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це: установчими документами; довіреністю; законом; іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток включається, серед іншого, і такі відомості: прізвище, ім»я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, а відповідно до ст. 18 цього Закону, відомості, котрі підлягають внесенню до ЄДРПОУ, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи є оригінал Витягу з ЄДР серії АД № 743073, де керівником ТзОВ «Кеннер-Україна»записано: Кліщ Олег Ігорович, будь-які дані (записи) щодо обмеження його повноважень відсутні.

Разом з тим, судом в порядку ст. 30 ГПК України викликався керівник ТзОВ «Кеннер-Україна»Кліщ О.І. для дачі пояснень щодо отримання відповідних документів у позивача та підписання ним Актів виконаних робіт, які проводилися ним протягом тривалого часу, без застережень щодо неотримання ним необхідної документації та для дачі пояснень щодо проведення відповідачем часткової оплати в сумі 12350,00 грн. за надані позивачем послуги з перевезення вантажів за вказаним договором.

Однак, керівник ТзОВ «Кеннер-Україна»Кліщ О.І. в судове засідання не прибув.

З огляду на наведене судом не приймаються твердження представника відповідача Савчин В.З., який діє за довіреністю, що вказані вище Акти виконаних робіт від 26.08.2009р., від 01.09.2009р., від 09.09.2009р. та від 25.09.2009р. та часткова оплата за надані позивачем транспортні послуги в сумі 12350,00 грн., яка проводилась: 02.09.09р., 04.09.09р., 09.09.09р., 25.09.09р., 05.11.09р., 06.11.09р., 25.11.09р., 18.12.09р. та 08.04.2010р. були оформлені керівником ТзОВ «Кеннер-Україна»Кліщ О.І. без отримання належних документів, згідно з договором та заявок, оскільки договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

До зобов»язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов»язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору.

Як і будь-який правочин, Акти виконаних робіт, в даному випадку, укладені сторонами на виконання умов самого договору, є вольовими актами, оскільки виражають спільну волю сторін, що втілюється в договорі, та отримали подальше схвалення відповідачем шляхом проведення оплати (частково) за надані позивачем транспортні послуги.

Якщо договір прийнято до виконання і виконано хоча б частково, що має місце в даному випадку, то можна дійти висновку, що сторони усунули недоліки, якщо такі мали місце, вже в процесі виконання зобов»язання за даним договором, тому суд вважає некоректним відокремлення і ізольовану оцінку елементів зазначеного договору.

Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, з моменту вчинення цього правочину, тобто з моменту перерахування підприємством відповідача коштів за угодою, що підтверджується відповідними платіжними документами (знаходяться у справі).

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач свої зобов»язання за даним договором в частині щодо оплати за перевезення вантажів виконав частково, в сумі 12350,00 грн. Залишилася неоплаченою сума 4000,00 грн. (16350,00 грн. 12350,00 грн.).

Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями: № 231 від 02.09.2009р. про (Призначення платежу:) оплата за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 - 2500,00 грн., № 242 від 04.09.2009р. про оплату відповідачем позивачу за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. - 750,00 грн., № 248 від 09.09.2009р. про оплату відповідачем за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 - 2000,00 грн., № 296 від 25.09.2009р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 - 3000,00 грн., № 382 від 05.11. 2009р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 1500,00 грн., № 385 від 06.11.2009р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 1000,00 грн., № 433 від 25.11.2009р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 350,00 грн., № 488 від 18.12.2009р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 500,00 грн., № 146 від 08.04.2010р. про оплату за транспортні послуги згідно договору № 25/08/09 від 29.08.09р. ОСОБА_1 750,00 грн. (докази в матеріалах справи).

Стаття 173 ГК України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Стаття 175 ГК України визначає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

31.12.2009р. позивачем, відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, направлено на адреси ТзОВ «Кеннер Україна», а саме: пл. Ринок, 2, м. Миколаїв, Львівської області; вул. Лепких, 42 а; м. Бережани, Тернопільської області та вул. Сагайдачного, 72, с. Розвадів, Миколаївський район, Львівської області - претензію за № 1 від 23.12.2009р. з вимогою перерахувати суму основного боргу та пеню, яку відповідач зобов'язаний був оплатити у семиденний термін з дня отримання претензії (докази у справі).

Відповідач претензію позивача отримав, під розписку, 27.01.10р. рекомендованою поштою № 961311 та № 961346 (докази в матеріалах справи), однак залишив її без реагування.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач зобов'язання по договору № 25/08/09 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.08.2009р., належним чином та у встановлений строк не виконав, а провів лише часткову оплату в сумі 12350 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами даної справи, допустив заборгованість перед позивачем станом на 26.05.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 4000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 6.5. договору № 25/08/09 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.08.2009р., у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, що відповідно складатиме суму 170,20 грн., а не 260 грн. 00 коп., як зазначив позивач, яка розрахована від суми основного боргу 4000,00 грн., а не від суми 5510,00 грн., як вказав у розрахунку позивач, за 74 дні прострочення платежу (21+30 +23), при ставці НБУ, яка була чинною на час нарахування пені 10,25% (подвійна: 10,25%*2/100%=0,21), нарахування пені в сумі 170,20 грн. проведено в межах предмету спору, тобто по 23.12.2009р.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення суми основного боргу 4000,00 грн., а тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме: стягненню з ТзОВ «Кеннер Україна»(пл. Ринок, 2, м. Миколаїв, Львівської області; вул. Сагайдачного, 72, с. Розвадів, Миколаївського району, Львівської області (юридична адреса), вул. Лепких, 42 а, м. Бережани, Тернопільської області (фактична адреса) на користь позивача підлягає сума 4000 грн. 00 коп. основного боргу та 170 грн. 20 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Заяву позивача від 16.11.2010р. про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить покласти на відповідача 2000,00 грн. витрат за послуги надані адвокатом, належить відхилити в повному обсязі, виходячи з наступного.

По-перше, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2000,00 грн. юридичних послуг наданих адвокатом, які позивачем не заявлялися у первісному позові, після початку розгляду господарським судом справи.

По-друге, як вбачається з матеріалів даної справи, угода між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 була укладена лише 22.10.2010р., оплата за послуги надані адвокатом проведена відповідно: 26.10.2010р. та 10.11.2010р., тобто, в процесі розгляду спору Господарським судом Львівської області, відтак адвокат не міг надавати правової допомоги позивачу зі складання претензії, заявлення позову, оскільки вказані дії були вчинені задовго до укладення цієї угоди від 22.10.2010р. та проведення оплати за надані адвокатом послуги.

Крім того, судом враховано ту обставину, що якщо адвокатом ОСОБА_2 і надавалися юридичні послуги позивачу, то належить зазначити, що вони були неналежними, оскільки позов було подано з порушенням територіальної підсудності, що було підставою для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2010р. та передачу справи для розгляду по суті у Господарський суд Львівської області, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2010р. у справі № 4/49-912.

Оскільки Ордер за № 3277 виданий адвокату ОСОБА_2 на ведення даної справи виписаний йому Адвокатським об»єднанням «Тернопільська обласна колегія адвокатів», адвокатом не надано доказів на підтвердження перерахування позивачем коштів в сумі 2000,00 грн. власне адвокату ОСОБА_2, а квитанції прибуткового касового ордера за № 78 від 26.10.2010р. та за № 83 від 10.11.2010р., які надані суду адвокатом, такої інформації не містять.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 01.10.2002р. зі справи № 30/63, Постанові ВГС України від 01.09.2005р. у справі № 12/370; Роз»ясенні ВГС України від 04.03.98р. № 02-5/78, п. 5 Інформаційного листа ВГС України від 14.07.2004р. № 01-8/1270.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3 4-7, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 69, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер Україна»(пл. Ринок, 2, м. Миколаїв, Львівської області; вул. Сагайдачного, 72, с. Розвадів, Миколаївського району, Львівської області (юридична адреса), вул. Лепких, 42 а, м. Бережани, Тернопільської області (фактична адреса), код ЄДРПОУ34103692) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_2) 4000 грн. 00 коп. - основного боргу, 170 грн. 20 коп. - пені, 81 грн. 02 коп. - державного мита та 187 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

Вийшовши з нарадчої кімнати, 23.11.2010р., в присутності представників позивача та відповідача, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України та підписана 26.11.2010р. Рішення може бути оскаржене в порядку ст.ст. 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя